Методичні вказівки до вивчення теми: Статистичне спостереження

Статистичне спостереження – масовий, планомірний, науково-організований збір даних про соціально–економічні явища. Підготовка спостереження починається із складання плану спостереження — сукупності програмно-методологічних та організаційних питань. Програмно-методологічні питання плану — це перелік пунктів, які відповідатимуть на питання: для чого проводиться обстеження (мета обстеження); що обстежується (об'єкт обстеження); складові частини об'єкта (одиниця сукупності); джерело інформації (одиниця спостереження); на які питання плануєть­ся одержати відповіді (програма спостереження). Об’єкт спостереження це статистична сукупність в якій виникають досліджувані явища та процеси. Одиниця спостереження — це первинна одиниця, від якої одержують інформацію. Ціллю спостереження є отримання достовірної інформації для виявлення закономірностей розвитку явищ та процесів. Достовірність - відповідність даних тому, що є насправді.

Зібрані дані повинні бути порівнянними, повними. Порівнянність - можливість порівнювати, зіставляти. Повнота - достатність для висновків.

Статистичні спостереження за часом реєстрації фактів розподіляються на:

1) безперервні;

2) періодичні;

3) одноразові

Безперервні статистичні спостереження ведуться систематично (реєстрація в ЗАДРі народження, смерті, шлюбу), періодичні - проводять через певні, в основному рівні проміжки часу (облік успішності студентів за результатами екзаменаційних сесій), одноразові - проводять один раз для вирішення якоїсь задачі або повторюються через невизначені проміжки часу (перепис населення).

За охопленням одиниць сукупності статистичні спостереження розподіляються на суцільні та несуцільні.

Суцільним спостереженням охоплені всі одиниці сукупності.

Несуцільні спостереження охоплюють частину сукупності, висновки переносяться на всю сукупність. Несуцільне спостереження проводиться способом основного масиву, вибірковим методом або монографічним.

За способом основного масиву вивчається та частина сукупності, яка вносить більший внесок у процес. Вибіркове спостереження виконується за відібраною в певному порядку частиною сукупності. При цьому відбір м.б. випадковим або за якоюсь схемою. За монографічним спостереженням описуються окремі одиниці сукупності Головну увагу надають якості, наприклад, етнографічне дослідження, коли вивчають спосіб життя однієї або кількох сімей.

Джерелом отримання первинних даних можуть бути:

1) безпосередні спостереження;

2) документи;

3) опитування.

У безпосередньому спостереженні одиниці, які вивчаються, оглядають, роблять заміри, зважують і т.і Наприклад перепис вагонів - огляд кожного вагону, метеорологічні дослідження - виміри температури, величини снігового покрову, суми опадів і т.і.

Дані можуть поступати в статистичні органи у вигляді документів звітності Звіти бувають річні, поточні, оперативні Спосіб подачі звітів - телефонний, телеграфний, поштовий.

Перше і друге джерела забезпечують найбільшу достовірність даних. При опитуванні відомості надходять від осіб, яких опитують. Розрізняють три форми опитування:

1) експедиційний;

2) кореспондентський;

3) самореєстраційний.

Експедиційний полягає в тому, що спеціально підготовлені реєстратори на основі опитування особисто заповнюють переписні листи, одночасно здійснюючи контроль правильності відповідей. Спосіб дорогий (дорого коштує), але забезпечує достовірність даних.

У кореспондентському спеціально розроблені бланки і інструкції, які заповнюють, розсилаються організаціям і спеціально підібраним особам, які погодилися брати участь в опитуванні. Заповнені бланки періодично надсилають в органи статистики. Перевага цього способу - дешевизна, недолік - мала достовірність.

Самореєстраційні листи роздає і збирає статистик, він виходить на місце знаходження одиниць спостереження (організація, де проводиться опитування). Статистик тільки пояснює, як заповнити лист і перевіряє його заповнення.