Особливості правового регулювання валютних відносин

Україна як самостійна держава здійснює зовнішньоторговельні та інші економічні зв’язки із зарубіжними країнами через свої органи та уповноважені нею установи і організації. Режим здійснення валютних операцій на території України, загальні принципи валютного регулювання, повноваження державних органів і функції банків та інших кредитно-фінансових установ України в регулюванні валютних операцій, права і обов’язки суб’єктів валютних відносин установлені законодавством України.

Валютні відносини складаються в сфері фінансової діяльності держави і пов’язані з її роллю в розподілі та перерозподілі валового внутрішнього продукту з метою утворення і використання необхідних суспільству валютних фондів – Державного валютного фонду, республіканського (Автономної Республіки Крим) валютного фонду, місцевих валютних фондів, що утворюються і використовуються виконавчими органами місцевого самоврядування, а також валютних фондів юридичних і фізичних осіб, громадських організацій, інших осіб.

З боку держави для регулювання валютних відносин, як і в цілому для фінансово-правового регулювання, характерне застосування імперативних приписів, у межах яких законодавцем допускається можливість певної владної поведінки учасників цих суспільних зв’язків. Валютні відносини в цілому регулюються за допомогою усіх трьох засобів правового регулювання (припису, дозволу і заборони).

Правовий режим валютних відносин в Україні можна визначити як режим валютних обмежень, сутність якого полягає в законодавчій або адміністративній забороні, лімітуванні або регламентації операцій з валютою або валютними цінностями. Введення валютних обмежень може диктуватися економічними або політичними причинами.