Основною відповідальною особою, яка проводить попередні та періо­дичні медичні огляди, є дільничний терапевт (цеховий або територіальний)

4.Безпека праці під час експлуатації

електронно-обчислювальних машин

При розміщенні робочих місць з відеотерміналами та персо­нальними ЕОМ необхідно дотримуватись таких вимог:

— робочі місця з відеотерміналами та персональними ЕОМ розмі­щуються на відстані не менше 1 м від стін зі світловими прорізами;

— відстань між бічними поверхнями відеотерміналів має бути не меншою за 1,2 м;

— відстань між тильною поверхнею одного відеотермінала та екраном іншого не повинна бути меншою 2,5 м;

— прохід між рядами робочих місць має бути не меншим 1 м.

5. Нормування шкідливих речовин в повітрі робочої зони

За ступенем дії на організм людини шкідливі речовини поділяються на чотири класи небезпеки:

Промисловий пил може бути класифікований за різними ознаками:

- за походженням — органічний (рослинний, тваринний, штучний пил) і неорганічний (мінеральний, металевий пил) та змішаний (присутність часток органічного та неорганічного походження);

- за способом утворення — дезінтеграційний (подрібнення, різання, шліфування і т. п.), димовий (сажа та частки речовини, що горить) та конденсаційний (конденсація в повітрі пари розплавлених металів);

- за токсичною дією на організм людини — нейтральний (нетоксичний для людини пил) та токсичний (отруюючий організм людини).

1.Запобігання проникненню шкідливих речовин у повітря робочої зони за рахунок герметизації обладнання, ущільнення з'єднань, люків та отворів, удосконалення технологічного процесу.

2.Видалення шкідливих речовин, що потрапляють у повітря робочої зони, за рахунок вентиляції, аспірації або очищення і нормалізації повітря за допомогою кондиціонерів.

3.Застосування засобів захисту людини.

6. Організація безпечної роботи електроустановок

Персонал, обслуговуючий електрообладнання, може потрапити під напругу внаслідок несправності, аварії або своїх помилкових дій. Безпека обслуговування електрообладнання залежить від його робочої напруги, умов експлуатації і характеру середовища приміщення, в якому воно встановлене.

1) волога (відносна вологість повітря вище 75%) або наявність струмопровідного пилу;

2) струмопровідні підлоги;

3) підвищена температура повітря (більше +35 ⁰ C);

4) можливість одночасного дотику людини до заземлених корпусів обладнання і до частин електрообладнання, що перебуває під напругою.

побутові (житлові, їдальні, конторські тощо), в яких електричне обладнання доступне для широких кіл населення.

Усі роботи на електрообладнанні ведуться обслуговуючим персо­налом не молодшим 18 років, кваліфікація якого з техніки безпеки підрозділяється на п’ять груп:

7. Особливості заходів електробезпеки на підприємствах

Виділяють три системи засобів і заходів забезпечення електро­безпеки:

За своїми функціями технічні засоби і заходи забезпечення електробезпеки поділяються на дві групи:

	технічні заходи і засоби забезпечення електробезпеки при нормальному режимі роботи електроустановок		технічні заходи і засоби забезпечення електробезпеки при аварійних режимах роботи електроустановок

Основні технічні засоби і заходи забезпечення електробезпеки при нормальному режимі роботи електроустановок включають:

- ізоляцію струмовідних частин;

- недоступність струмовідних частин;

- блоківки безпеки;

- засоби орієнтації в електроустановках;

- виконання електроустановок, ізольованих від землі;

- захисне розділення електричних мереж;

- компенсацію ємнісних струмів замикання на землю;

- вирівнювання потенціалів.