Найбільш часті причини лихоманки у дітей

Інфекційна лихоманка:

· вірусні інфекції;

· бактеріальні інфекції;

· грибкові (мікозні) інфекції.

Неінфекційна лихоманка:

· перегрівання;

· психоемоційний стрес;

· прорізування зубів;

· алергічні реакції;

· внутрішньочерепні крововиливи;

· порушення водно-електролітного балансу (зневоднення дитячого орга-нізму).

У всіх випадках підвищена температура є сигналом неблагополуччя в орга-нізмі. Тому при зверненні пацієнта зі скаргами на підвищення температури слід обов’язково розпитати його про наявність інших симптомів.

На першому місці серед захворювань, що супроводжується лихоманкою, сто-ять гострі респіраторні вірусні інфекції (ГРВІ). Як правило, в цьому випадку підви-щенню температури передує переохолодження, а лихоманка супроводжується інши-ми характерними скаргами, що свідчать про патологічний процес в бронхолегеневій системі і носоглотці (риніт, біль у горлі, кашель, задишка, болі в грудній клітці при диханні). При субфебрильній температурі, що супроводжується вказаними скаргами протягом перших двох-трьох днів від початку захворювання, можливе само-лікування за допомогою без рецептурних препаратів. В решта випадках слід обов’яз-ково звертатися до лікаря.

Доцільно ще раз нагадати, що будь-який, на перший погляд незначний симп-том, може бути початком серйозного захворювання або ознакою загострення хроніч-ного захворювання.

До «загрозливих» симптомів, що дозволяє запідозрити у хворого серйозного захворювання і вимагає обов’язкового скерування пацієнта до лікаря, відносяться наступні ознаки.

1. Підвищення температури вище 39,0⁰С (висока лихоманка).

2. Підвищення температури супроводжується сильними болями, розладами сві-домості, судомами.

3. При симптомах гострого респіраторного захворювання температура вище 38,0⁰С тримається протягом 3 днів і більше.

4. Температура вище 37,5⁰С тримається 2 тижні і більше.

Особливу тривогу підвищення температура представляє у випадку, якщо вона супроводжується спазмом судин шкіри, що порушує віддачу тепла (злоякісно гіпертермія).

Її ознаки:

· температура вище 40,0⁰С;

· барвистий «мраморний» окрас шкіри;

· не дивлячись на жар, холодні на дотик кінцівки.

Згідно сучасним поглядам, якщо підвищення температури не супроводжується вираженим порушенням загального стану, при ГРВІ слід знижувати температуру 38⁰С і вище.

Намагання при ГРВІ нормалізувати будь-яку температуру не виправдано, тому це знижує виробітку імунітету до даного збудника. В такій ситуації доцільні заходи по лікуванню нежиті, болю в горлі, кашлю, про що вказано у попередніх розділах.

Слід особливо підкреслити, що безрецептурні жарознижувальні засоби в силу свого механізму дії не знижують незначно підвищену температуру – 37,2-37,3⁰С.