Підвищення температури тіла (лихоманка)

Лихоманка (fibris, pyrexia) представляє собою типову неспецифічну реакцію організму, що виникає в результаті збудження центру терморегуляції надлишком пірогенів (термостабільних високомолекулярних речовин, що утворюються мікроор-ганізмами або тканинами організму людини).

Підвищеною прийнято рахувати температуру вище 37⁰С. В залежності від сту-пеню лихоманної реакції розрізняють субфебрильну лихоманку (підвищення темпе-ратури не вище 38⁰С), помірну лихоманку (підвищення температури тіла в межах 38-39⁰С), високу лихоманку (підвищення температури тіла вище 41⁰С).

Помірне підвищення температури при інфекційних захворюваннях сприяє мо-білізації захисних сил організму, активує імунну систему. В той же час надмірне під-вищення температури значно погіршує загальне самопочуття, сприяє розвитку в ор-ганізмі великого ряду несприятливих факторів: підвищенню тонусу симпатичної нервової системи, тахікардії, підвищенню збудливості дихального центру. На цьому фоні виникає потреба органів в кисні, підвищується обмін, відбувається затримка в організмі натрію і хлоридів з розвитком набряків, звужуються судини шкіри (блід-ність зовнішнього покриття) і внутрішніх органів. При цьому виникає спазм прека-пілярних сфінктерів. Порушується нормальний тиск крові, відбувається центра-лізація кровообігу, що в кінцевому результаті приводить до гіпоксії органів і тканин. Гіпоксія міокарда приводить до ослаблення його скоротливої здатності, гіпоксія мозку приводить до його набряку, нарушенню свідомості, судорогам. Особливо ви-ражена відповідь внутрішніх органів і систем організму на підвищення температури тіла у дітей.

Вказані причини обумовлюють необхідність призначення жарознижувальних засобів в якості симптоматичного лікування самих різних захворювань і патологіч-них станів. Симптом підвищення температури тіла дуже «багатогранний» і може зустрічатися при абсолютній більшості захворювань різних органів.