Директивне регулювання чи екологічна регламентація господарської діяльності

Директивне регулювання чи екологічна регламентація господарської діяльності — це вплив на організаторів, інвесторів і учас­ників виробництва з допомогою юридичних, нормативних і адміністративних обмежень, регламентів і заборон, які мають обов’яз­ковий характер. До нього відносяться:

1) Регулювання розміщення виробництва: а) заборона на будівництво промислових підприємств чи інших об’єктів виробничої і соціальної інфраструктури в межах територій; б) обмеження росту виробничих потужностей у відповідності з екологічною техномісткістю території.

2) Регламентація техногенних потоків: а) встановлення гранично допустимих емісій — викидів, скидів, складування відходів — для всіх груп джерел; б) встановлення нормативів і квот очистки викидів і скидів; в) специфікація технології виробництва і очистки відходів із забороною застосування застарілих і несучасних технологічних засобів, заборона чи обмеження виробництва відходомісткої по технології виробництва продукції.

3) Вимоги до екологічної якості продукції: а) заборона чи обмеження випуску продукції, яка антиекологіч­на за своїм основним впливом та побічним ефектом; б) обмеження виробництва продукції, використання якої дає велику кількість неутилізованих відходів; в) дотримання норм домішок і забруднювальних речовин в продукції, яка виробляється. Ці ж вимоги пред’являються і до сфери торгівлі.