Проведення пошуковых робіт в осередках ураження і зонах зараження

Основу невоєнізованих формувань цивільної оборони складають формування загального призначення (територіальні і формування служб), які призначенні для ведення пошуково-рятувальних та інших невідкладних робіт в осередках ураження (зараження) і зонах катастрофічного затоплення.

До них відносяться зведені загони (команди, групи), загони (команди, групи), рятувальні загони (команди, групи) ЦО, групи загальної розвідки.

Головне призначення невоєнізованих формувань (територіальних і об’єктових) загального призначення – пошук та визволення потерпілих з під завалів будівель і споруд, оповзнів, снігових лавин тощо.

Ліквідація наслідків надзвичайних ситуацій - це проведення рятувальних робіт з усуненням безпосередньої загрози життю та здоров’ю людей, відновленням життєзабезпечення населення. Слід відзначити, що відбудова об’єктів, що потерпіли до компетенції органів управління з питань надзвичайних ситуацій та цивільного захисту населення не входять,

При виконанні рятувальних робіт здійснюються наступні заходи:

· проведення розвідки, установлення обсягу та ступеню руйнувань, розмірів зон зараження, швидкості і напрямку розповсюдження ураження або пожежі.

· виявлення об'єктів і населених пунктів, яким безпосередньо загрожує небезпека,

· визначення необхідного угрупування сил і засобів для запобігання і локалізації небезпеки - рятування людей, тварин і матеріальних цінностей із районів ураження (зара-ження), осередків пожеж і катастрофічного затоплення;

· проведення інших невідкладних робіт в інтересах забезпечення рятівних робіт.

· організація комендантської служби, охорона матеріальних цінностей;

· відновлення життєздатності населених пунктів і об’єктів;

· пошук, розпізнавання і поховання загиблих.

Основними заходами з екстреного захисту населення є:

ü оповіщення про небезпеку,

ü використання засобів захисту,

ü додержання режимів поведінки,

ü евакуація з ділянок і районів в яких існує загроза ура-ження людей,

ü застосування засобів медичної профілактики і надання потерпілим медичної та інших видів допомоги.

Для зменшення впливу наслідків вирішуються наступні задачі:

§ локалізація аварії;

§ зупинка чи зміна технологічного процесу виробництва;

§ попередження і гасіння пожеж.

Формування загального призначення можуть залучатися до проведення пошуково-рятувальних та інших невідкладних робіт з метою пошуку та визволенню потерпілих з під завалів будівель і споруд, оповзнів, снігових лавин, заносів тощо відразу після отримання даних розвідки.

Визначення місць знаходження потерпілих можливо шляхом оклику через вентиляційні канали та отвори, використанням ліній зв’язку і радіотрансляційної мережі, що збереглися, за допомогою звуколокації та використання службових собак.

Перед проведенням робіт з пошуку та звільненню людей із завалів необхідно провести гасіння пожеж, знеструмлення ліній електромереж, відключення систем газо-, тепло-, водозабезпечення та каналізації

Роботи з пошуку та звільненню людей розпочинаються з розчистки завалів на входах в будівлі, споруди, сховища, укриття та підвали, пробивання отворів в стінах і на перекриттях, а якщо необхідно то і устрою підземних галерей. Якщо швидко не вдається звільнити людей із завалених сховищ (укриттів, підвалів тощо), тоді в першу чергу необхідно організувати подачу свіжого повітря через пробиті отвори, які можна використовувати для передачі води, продуктів харчування та медикаментів. Подачу повітря у захисні споруди та підвали можливо також через розчищенні та відновлені повітряні забірні шахти використовуючи для подачі повітря вентилятори та компресорні установки.

2. ПЛАС – план локалізації та ліквідації аварійних ситуацій.

Аварії в залежності від їх масштабу можуть бути трьох рівнів: А, Б і В.

На рівні "А" аварія характеризується розвитком аварії в межах од­ного виробництва (цеху, відділення, виробничої дільниці), яке є структурним підрозділом підприємства.

На рівні "Б" аварія характеризується переходом за межі структур­ного підрозділу і розвитком її в межах підприємства.

На рівні "В" аварія характеризується розвитком і переходом за межі території підприємства, можливістю впливу уражальних чинників аварії на населення розташованих поблизу населених районів та інші підприємства (об'єкти), а також на довкілля.

ПЛАС (план локалізації та ліквідації аварійних ситуацій) повинен охоплювати всі рівні розвитку аварії, які встановлені в процесі аналізу небезпек.

Дозволяється не включати в оперативну частину ПЛАС дії персоналу під час аварійних ситуацій, які регламентуються проектно-технологічною документацією (технологічний регламент, інструкція з експлуатації, інші). У та­кому випадку в ПЛАС повинні бути посилання на документи, в яких ці дії регламентовані.

ПЛАС затверджується власником (керівником) підприємства.

Оперативна частина ПЛАС для аварій рівня "В" затверджуєть­ся органами місцевого самоврядування.

Обов'язки щодо розробки і впровадження ПЛАС та відпові­дальність за його якість покладаються на власника (керівника) підприєм­ства (об'єкта).

Розробка ПЛАС може виконуватися власником самостійно або із за­лученням спеціалізованих організацій за умови, що вони мають дозвіл на виконання такої роботи, отриманий в установленому порядку.

Територіальні управління Держгірпромнагляду й територіальні орга­ни МНС контролюють розробку та впровадження ПЛАС на підприємстві (об'єкті).

ПЛАС грунтується:

· на прогнозуванні сценаріїв виникнення аварій;

· на постадійному аналізі сценаріїв розвитку аварій і масштабів їх наслідків;

· на оцінці достатності існуючих заходів, які перешкоджають виник­ненню і розвитку аварії, а також технічних засобів локалізації аварій;

· на аналізі дій виробничого персоналу та спеціальних підрозділів щодо локалізації аварійних ситуацій (аварій) на відповідних стадіях їх роз­витку.

При розробці ПЛАС потрібно враховувати реальні можливості і ресурси підприємства, накопичений персоналом підприємства і спец­підрозділів досвід дій під час аварійних ситуацій та аварій, для забезпечен­ня уяви щодо потрібних додаткових навичок та ресурсів.

Посадові особи, на яких цим Положенням та іншими діючими нормативно-правовими актами покладаються обов'язки щодо розробки та впровадження ПЛАС, несуть відповідальність згідно з чинним законо­давством України.

Для забезпечення ефективної боротьби з аварією на всіх рівнях її розвитку наказом створюється штаб, функціями якого є:

· збір і реєстрація інформації про хід розвитку аварії та вжиті заходи щодо боротьби з нею;

· поточна оцінка інформації і прийняття рішень щодо оперативних дій в зоні аварії та поза її межами;

· координація дій персоналу підприємства і всіх залучених підрозділів і служб, які беруть участь у ліквідації аварії.

Загальне керівництво роботою штабу здійснює відповідальний керів­ник робіт щодо локалізації та ліквідації аварій (далі — ВК).

В ПЛАС повинно бути визначене місце розташування штабу, в т.ч. резервне.

В ПЛАС повинні бути визначені посадові особи, які викону­ють функції ВК.

До ПЛАС мають бути додані копії наказу по підприємству (об'єкту) про призначення посадової особи (осіб), які виконують функції ВК при аваріях на рівнях "А" і "Б", та рішення органів місцевого самовря­дування про призначення посадової особи (осіб), які виконують функції ВК при аваріях на рівні "В".