ВИСНОВКИ. Аналіз функціонування Балтійсько-Чорноморської зони як типу геоолітичної конфліктної системи спонукає в аналізі такої категорії як „міжнародні системи”

Аналіз функціонування Балтійсько-Чорноморської зони як типу геоолітичної конфліктної системи спонукає в аналізі такої категорії як „міжнародні системи”, розрізняючи їх глибинний і поверхневий рівні, зробити такі висновки. Часто в політології систему розуміють як сукупність об’єктів, взаємодія яких забезпечує певний контроль над їхньою поведінкою. Глибинні та поверхневі рівні міжнародної системи утворюються різними видами сутностей і різними типами відносин між ними, при тому що одиниці і відносини одного рівня завжди можуть перетворюватися в одиниці і відносини іншого. Оскільки мова йде про баланс сил, поверхневий рівень системи – це безліч аналогічних за потужністю центрів на цьому просторі і сукупність конфліктних зв’язків між ними. На глибинному рівні фіксуються геополітичні ролі, характерні для простору цієї системи, і напруга між ними. Ця напруга може на поверхневому рівні перетворюватися в актуальні конфлікти, або ж нейтралізуватися, породжуючи в останньому випадку спілки силових центрів. Наприклад, для глибинного рольового розкладу Європейської системи константою була наявність на Сході центру сили, що протистоїть Західному, Приатлантичному центру. При роздробленості східного центру на роль лідера і претендента будь-який з них здатний на шкоду суперникові зближуватися із західним центром. Важливо, однак, що при цьому як мінімум один центр на Сході як противага Західному всеодно зберігається. Крім того, як тільки один з цих субцентрів-конкурентів є в своїй частині системи повним гегемоном, він негайно стає загальноєвропейським конкурентом і антагоністом Західному центру, хоча до того діяв з ним в найближчому співпрацю. Цією формулою задаються конфігурації всіх великих геополітичних антагонізмів у Західній Європі.

Таке розуміння міжнародної системи безпосреденьо стосується обговорюваного питання про те, де проходять межі таких утворень. Оскільки наш аналіз дає підстави здійснити висновок про те, що система це ансамбль політичних одиниць, які пов’язані регулярними відносинами і можуть всі разом бути залучені в загальну війну між ними, прикладом чого є Балтійсько-Чорноморська ситсема. Дискусійним залишається також висновк про те, наскільки держави, котрі пербувають між собою у конфлікті належать до однієї і тієї ж системи чи принаймні підсистеми. Так як під міжнародною системою складну мережу різнорідних об’єктивних зв’язків, у будові якої часто не віддають собі звіту охоплені нею правителі і народи. При цьому, з одного боку, межі системи виявляються суто умовні, тому що подібна мережа стає неозорою А оскільки у складному світівсе виявляється пов’язане з усім, то наявна можливість проаналізувати конфлікти на різних просторах як епізоди одного і того ж великого конфлікту. Таким чином, приклад геополітичного розвитку держав держав Балтійсько-Чорноморської зони дає підстави трактувати міжнародну систему на поверхневому її рівні як систему конфліктну, тобто як групу силових центрів, по’язаних між собою таким безліччю конфліктних відносин, які можуть розглядатися замкненою у межах цієї групи і при цьому задаючи всі можливості геополітичної гри для її членів. Така конфліктна система у процесі свого функціонування породжує різноманітні конфлікти та виражає на глибинному рівні напругу між найважливішими геополітичними ролями, котрі зведені на цьому просторі в одну конфігурацію. Звідси варто зробити ще один висновок: на основі аналізу специфіки функціонування Балтійсько-Чорноморської системи, що протиставення міжнародних систем традиціям геополітики, котра тлумачить державу як політичну форму особливого поєднання простору і ґрунту не має підстав. Аргумент тут такий, що кожний раз, коли складається конфліктна система, охоплений нею ареал виокремлюється на земній поверхні як особливий світ політичних відносин, які опираються у т.ч. на географічні показники. Сама геополітична структура такого ареалу проявляється і зміцнюється через відтворення у темпоральному вимірі функцій конфліктної системи, через конкуренцію і боротьбу її центрів. Конфліктна система не тільки надає своєму простору геополітичну індивідуальність. Вона функціонально диференціює її центри стсовно цілого – до цієї новоутвореної нікальності географічного ареалу. Домагаючись для себе гегемонії, кожен центр зрештою прагне організувати довколішінйпростір, конституйованої системою, під знаком домінування над цим цілим геополітичної ролі, яку даний центр відіграє в боротьбі як складова існування системи.

Визначення Балтійсько-Чорноморська система акцентує її функціональну роль. Це з’єднання, точніше взаємне „накладання”, Європейської та Євразійської геоцивілізаційних спільнот. Втім, в загальному вигляді це справедливо і стосовно Центрально-східноєвропейського продовження Міжмор’я. Подібне накладання істотно впливає: на формування окремих територій – оригінальних політій або регіонів всередині них; на відносини між ними; на їх політичний устрій і природу. Незрозумілими залишаються три питання.

Перше. В якій мірі політики і громадяни аналітично виділених зон та / або складових їх територій здатні концептуалізувати їх існування, „своє призначення” у більш широких і ґрунтовних термінах, ніж „міст між Сходом і Заходом” і „повернення до Європи”?

Друге. Що можуть запропонувати світові політій Східної та Центральної Східної Європи окрім повчального досвіду прорахунків, помилок і зіткнень з несподіваними проблемами політичного розвитку? Які уроки досліджені? Які досягнення можна пред’явити як зразки для наслідування політикам і громадянам інших частин світу?

Третє. Яке самостійне місце в світовій політиці можуть зайняти політії Східної та Центральної Східної Європи окремо як cамодостатні спільноти?

Можливо відповідь на ці питання повинна дати не тільки політична наука, а й практика. Саме вона покаже, чи залишаються політії Східної та Центральної Східної Європи, народи,що їх населяють, політико-культурні спільності і окремі особи всього лише матеріалом, який оформляється накладенням Європейських та Євразійських впливів, а чи вони здатні стати суб’єктами власного і світового розвитку, який дозволяє побачити крім впливових держав зростаючі на всіх напрямках суб’єкти розвитку різних масштабів і природи.

Що стосується нинішніх можливостей політичної науки, то розпочата нами спроба всього лише надає аналітичний та концептуальний інструментарій для додання більшої чіткості і свідомості трьом поставленим тут питанням. Обробка за допомогою запропонованого концептуального апарату залучених для огляду історичних даних дозволяє висунути деякі припущення, оцінки, висновки.

Не викликає сумніву, що поверхневий рівень Балтійсько-Чорноморською системою за своєю природою акцентує конфліктний потенціал і силовий розклад у регіоні та довкола нього. В цьому немає нічого трагічного або поганого. Змагання і конфлікти – цілком природна частина нашого життя. Справа полягає в іншому. Як ці конфлікти трактувати? Як використати суперництво для власного і загального розвитку?

Перш за все, потрібно навчитися виходити за жорсткі рамки „одномірної орієнтації”. Будь-який конфлікт і будь-яке змагання мають багато вимірів, а головне трактувань й змістовного навантаження. Тут цілком є очікуваним, що в геополітичних процесах найближчих десятиліть на цих цивілізаційно міжморських землях багато місцевих лідерів та груп будуть намагатися в боротьбі за престиж і ресурси шукати підтримку у тій чи іншій цивіізації як нібито у „свого світу”, причому „властивість” може обгрунтовуватися різними доводами – від конфесії, мови і також у відносній близькості держави до даної цивілізаційної платформи. Та обставина, що ресурси і престиж можна знайти по різні сторони від міжмор’я надихає оптимізмом. Це означає, що для політиків і громадян Балтійсько-Чорноморської системи існує свобода вибору. Вона тим більша, чим ми є більш здатними подолати політичні маніпулювання і звернутися до історичних і геополітичних вимірів. Свобода, а з нею і ресурси ефективної дії збільшуються на порядок.

Важливо не сковувати себе пекучими, але поверхневими коллізіями конфліктних розкладів. Просто необхідно рухатись далі, перейти на глибинні рівні організації. Так, в майбутній еволюційній перспективі можна угледіти аналогії між Балто-Чорноморської системою та її Центрально-східноєвропейским двійником, з одного боку, і європейським „поясом міст” – з іншого. В цілому проглядаються не дуже чіткі, але цілком помітні підстави для набуття двоєдиної зони Європейсько-Євразійського взаємного накладення свого цивілізаційного та політичного призначення, аналогічного тому, яке відіграв „пояс міст” в Європі. Він інтегрував „цивілізовані” романське і „варварське” німецьке „крила” Європи. Зараз „пояс міст” виступає як структурне ядро ЄС, осередок його аґентивності. За аналогією можна, ймовірно, міркувати про інтеграцію Європи і Євразії, про структурні і аґентивні аспекти цього тривалого еволюційного процесу.

Зрозуміло, що в Балтійсько-Чорноморському регіоні з багатьох причин неможливо домогтися надщільних та інтенсивних політичних, економічних, культурних та інших „коротких” трансакцій, аналогічних або порівнянних з такими в „поясі міст”. Однак, вона може бути заповнена за рахунок «довгих» трансакцій між Європою та Євразією. Тим самим, до речі, буде знятий або переформатований конфлікт з приводу продовження євразійських зв’зків в Балтійсько-Чорноморському регіоні.

Багато що, зрозуміло, залежить від того, наскільки успішно вдасться перетворити зону цивілізаційного взаємонакладання в інтерфейс більш сучасної за своїм характером взаємодії між політичними просторами Європи та Євразії. Це в рішучій мірі залежить від відповідей на поставлені т в роботі питання.

Не менш важливо, однак, є і те, наскільки готові будуть і більш великі співтовариства Європи та Євразії будуть використовувати даний інтерфейс для перетворення в основному конфліктної подвійної системи Європа - Євразія в кооперативну і здатну отримати не тільки структурну, а й агентивну єдність. Прикладом тут є структура ОБСЄ. Справа за тим, щоб складові її політій по-новому оцінили можливості, що відкриваються, якщо вдасться розгорнути дослідження різних аспектів політичних утворень, подібних до Балтійсько-Чорноморської системи.

Нарешті, виключно серйозною проблемою, яка потребує наукового аналізу та дослідження, є оцінка власного культурно-організаційного геоцивілізаційного потенціалу Міжмор’я. До якої міри хронополітичні потенціали Росії і Польщі поєднані один з одним? Наскільки їх здатні доповнити потенціали України, Білорусі, Молдови та країн Балтії? Щоб забезпечити подібне з’єднання, якщо воно прагматично можливо в нинішніх умовах, потрібно напрацювати загальну ідентичність і створити спільні структури взаємодії – і між собою, і з оточенням. Більше того: з часом потрібно створити в Балто-Чорноморї ворота в глобальний світ. Такі ворота вимагають дуже високої концентрації найсучасніших можливостей мережевої взаємодії. Допоки в Балтійсько-Чорноморській зоні немає навіть потенційних мегаполісів, здатних бути гідними статусу „глобальних воріт”. Проте співпраця і мобілізація мережевого потенціалу здатні перетворити якщо не в „ворота”, то хоча б у „вікна” такі центри, як Варшава і Київ.

[1] Troebst S.Introduction: What is a historical region? А Teutonic perspective // European review of history. — 2003. — Vol.10, N 2.

[2] Кloczowski J. East Central Europe in the Historiography of the countries of the region. — Lublin: Institute of East Central Europe, 1995; Океу R.Cenral Europe / Eastern Europe: Behind the definitions // Раst ans present – 1992. – N 137. – Р. 102-133.

[3] Muller О. Southeastern Europe as a historical meso-region: Constractive space in twentieth century German historiography // European review of history. – 2003. – Vol. 10, N 2.

[4] Hackman J. Schweizer R. Introduction: North-Eastern Europe as a historical region// Journal of Baltic Studies. – 2002. – Vо1. 33, N 4; Tuchetenhagen R. The Best (and the worst) if several world's: The shifting historiographical concept of Northeastern Europe// European review of history. – 2003. – Vol. 10, N 2.

[5] Szporluk R. The Soviet West or Far-Еastern Еurope // Еаst-Еuroреаn рolitics and society. – 1991. – Vol.: 3, N 3. – Р. 466–482.

[6] Липа Ю. Призначення України. – Львів: Просвіта, 1992. – 272 с.

[7] Ларсен Ст. Моделирование Европы в логике Роккана // Полис. 1995. – №1. – С.39-57.

[8] Маккиндер X. Географическая ось истории // Полис. – 1995. – №4. – С. 162 - 169.

[9] Цымбурский В. Л. Военная доктрина СССР и России: осмысление понятий „угрозы” и „победы” во второй половине XX века. – М.: МОНФ, 1994. – 112 с.; Цымбурский В. Л. Сверх длинные военные циклы и мировая политика // Полис. – 1996. – № 3. – С. 27 - 55.

[10] Цымбурский В. Л. „Европа-Россия”: „третья осень” системы цивилизаций // Полис. – 1997. – №2. – С. 56-76; Цымбурский В. Л. Как живут и умирают международные конфликтные системы (судьба балтийско-черноморский системы в XVI — XX веках // Полис. – 1998. – №4. – С. 52 - 73.

[11] Ильин М. В. Проблемы формирования „острова России” и контуры его внутренней геополитики // Вестник Московского университета. – Сер. 12.: Политические науки. – 1995. – № 1. – С. 37-53; Ильин М.В. Геохронополитика – соединение времен и пространств // Вестник Московского университета. Сер. 12. Политические науки. – 1997. – №2 – С. 28 - 44; Ильин М.В. Этапы становления внутренней геополитики России и Украины // Полис. – 1998. – №3. – С. 82 - 95; Ильин М.В. Геохронополитические членения (cleavages) культурно-политического пространства Европы и Евразии: сходства и различия // Региональное самосознание как фактор формирования политической культуры в России / под ред. И.М. Бусыгиной, М.В. Ильина. – М.: МОНФ, 1999. – С. 46 - 79; Ильин М.В. Формирование и контуры внутренней геополитики Европы в двойной системе Евразия – Европа // Вестник Московского университета. Сер. 12. Политические науки. – 1999. –№ 5. – С. 60 - 76.

[12] Ильин М.В. Балто-Черноморская система как фактор формирования государств в Восточной Европе // Политическая наука. – 2008. – №1. – С. 101 - 131; Ильин М.В. Балто-Черноморская система. Матрицы и перспективывосточноевропейского политического развития // Космополис. – 2008. – №1 (20). – С. 180 - 195; Ильин М.В. Геохронополитика Балто-Черноморья // Вестник МГИМО-Университета. – 2009. – № 1. – С. 49 - 57.

[13] Савицкий П. Континет Евразия. – М.: АГРАФ, 1997. – 464.с.

[14] Цымбурский В. Л. Как живут и умирают международные конфликтные системы... – С. 54; Див. також: Цымбурский В.Л. Остров Россия. Геополитические и хронополитические работы. 1993 - 2007. –М.: РОССПЭН, 2007. – С. 252.

[15] Цымбурский В.Л. Остров Россия... – С. 251 - 252.

[16] Цымбурский В.Л. Остров Россия... – С. 251.

[17] Цымбурский В.Л. Остров Россия... – С. 266.

[18] Там же.

[19] Там же.

[20] Там же.

[21] Там же.

[22] Там же. – С. 256.

[23] Там же. – С. 255.

[24] Там же.

[25] Цымбурский В. Л. Остров Россия... – С. 257.

[26] Там же. – С. 254.

[27] Там же. – С. 269.

[28] Там же.

[29] Цымбурский В. Л. Остров Россия.... – С. 272.

[30] Там же... – С. 257.

[31] Ильин М.В. Геохронополитика // Политический лексикон / под ред. А.И. Соловьева. – М.: РОССПЭН, 2007. – С. 5.

[32] Див. напр.: Дугин А. Основы геоплитики. Геополитическое будущее России. – М: Арктогея, 1999. – 608 с.

[33] Челлен Р. Государство как форма жизни. – М: РОССПЭН, 2008. – С. 94.

[34] Цымбурский В. Л. Геополитика как мировидение и род занятий // Полис. – 1999. – №4. –

С. 9-10.

[35] Савицкий П. Географический обзор России-Евразии // у кн.: Савицкий П.Н. Континент Евразия. – М.: АГРАФ, 1997. – С. 282-284.

[36] Mackinder H. Democratic Ideals and Reality. Study in the Politics of Recontruction – Wash: NDU Press, 1996. – Р. 179, 197 – 198, 203.

[37] Ibid. – Р. 69, 74, 180, 203.

[38] Савицкий П. Географические и геополитические основы евразийства // у кн.: Евразия. Исторические взгляды русских эмигрантов. – М. Ин-т всеобщей истории РАН, 1992. – С. 110, 114.

[39] Parker W. H. Europe How Far?// Geographical Journal. – 1960. – Vol. 126. – №3. – Р. 293.

[40] Halecki O. The limits and Divisions of European History. – Notre Dame, Indiana: University of Notre Dame Press, 1962. – 242 p.

[41] Halecki O. Borderlands of Westren Civilization. History of East-Central Europe 2nd ed. – Safety Harbour: Simon Publications, 1980. – 548 p.

[42] Ильин М. В. Очерки хронополитической типологии. Проблемы и воз­можности типологического анализа эволюционных форм политических систем. – Ч. 2: Хронеполитическая перспектива; Ч. 3: Отечественная хронополитика. – М: МГИМО, 1995. — С. 6 - 7, 18 і т. д.

[43] Докл. див.: Бенвенист Э. Гл. 31: Цивилизация. К истории слова = (Civilization. Contribution a l’histoire du mot // Общая лингвистика. – М.: Прогресс, 1974.; ФеврЛ. Цивилизация: эволюция слова и группы идей // Бои за историю. – М.: Наука, 1991; Старобинский Ж. Слово „цивилизация” // Поэзия и знание. История литературы и культуры. – М.: Языки славянской культуры, 2002.

[44] Докл. див.: Бенвенист Э. Гл. 31: Цивилизация. К истории слова = (Civilization. Contribution a l’histoire du mot // Общая лингвистика. – М.: Прогресс, 1974.; ФеврЛ. Цивилизация: эволюция слова и группы идей // Бои за историю. – М.: Наука, 1991; Старобинский Ж. Слово „цивилизация” // Поэзия и знание. История литературы и культуры. – М.: Языки славянской культуры, 2002.

[45] Modelski G. The Study of Long Cycles // in: Ехрloring Long Cycles. / Ed. by G. Modelski. London.: Lynne Rienner, 1987. – Р. 1 - 2.

[46] Цымбурский В. Л. Метаморфоза России: новые вызовы и старые искушения // Вестник Московского университета. – Сер. 12: Социально-политические исследования. – 1994. – №3. – С. 38; Цымбурский В. Л. Остров Россия... – С. 44.

[47] Цымбурский В.Л. Геополитика как мировидение... – С. 26.

[48] Rokkan S. Cities, states and Nations: A dimensional model for the study of contrast in development// Building states and nations: Method and data resources. Vol. 1. – Beverly Hills: Sage Publs., 1973: Rokkan S. Dimension of state formation and nation-building: A possible paradigm for research on variations within Europe // The formation of nation states in Western Europe. – Princeton: Princeton University, 1975; Rukkan S., Urwin D. Economy, territory, identity: Politics of European periphery. – Beverly Hills: Sage, 1983; Rokkan S. State formation, nation-building, and mass politics in Europe: The theory of Stein Rokkan. Based on his collected works / ed. by P. Flora – Oxord: Oxford University Press, 1999.

[49] Wallerstein I. The modern world system. – N.Y.: Academic press, 1974; Wallerstein I. Historical capitalism. – N.Y.: NLB, 1983; Hechter M., Brustein W. Regional modes of production and patterns of state formation in Western Europe // American Journal of Sociology. – 1980.- Vol. 85. – N 5. – Р. 1061 - 1094.

[50] Wellhofer S. Core and Periphery: Terririal Dimensions in Politics // Urban Studies. – 1989. – Vol. 26, N 3. – Р. 341.

[51] Galtung J. A structural theory of imperialism // Journal of Рeace Research. – 1971. – Vol. 8. – N2. – P. 81 – 117.

[52] Wallerstein I. Historical capitalism..– Idem

[53] Rokkan S., Urwin D. Economy, territory, identity... – Idem.

[54] Wallerstein I. Historical capitalism… – Idem.

[55] Rokkan S., Urwin D. Economy, territory, identity...;Wallerstein I. Historical capitalism..; Seer D. The Periphery of Europe. – Undeveloped Europe: Studies in pre-periphery relations. – Atlantic Highlands: Humanities, 1979. – 325 p.

[56] Rokkan S., Urwin D. Economy, territory, identity...; Many Y., Wright V. Center-periphery relations in western Europe. – London: Allen and Unwin, 1985. – 305 p.

[57] Hechter M. Internal colonialism: The Celtic fringe in British national development, 1536-1966. – Berkley: University of California, 1975. – 380 p.

[58] Galtung J. A structural theory of imperialism. – Idem.

[59] Galtung J. Op. cit. – P. 89 - 91.

[60] Rokkan S., Urwin D. Economy, territory, identity… – Idem.; Rokkan S. Dimensions of state formation and nation-buiiling… – Idem.

[61] Moore B. Social origins of dictatorship and democracy: lord and peasant in the making of the modern world – Boston: Beacon Press, 1967. – 559 p.

[62] Wallerstein I. The modern world system… – Idem.

[63] Hechter M, Brustein W. Regional models of production.. – Idem.

[64] Bartolini S. Restructuring Europe: Centre formation, system building, and political structuring between the nation state and the European Union. – Oxford: Oxford University Press, 2005. – 415 p.

[65] Hirschman A. O. Exit, voice, and loyalty: Response to decline in arms, organizations, and states. – Cambridge: Harvard University Press, 1970. – 176 p.

[66] Finer S. State-building, state boundaries and bordercontrol: An essay in certain aspects of the first phase of state-building in Western Europe considered in the light of the Rokkan-Hirrschman model // Social Science Information. – 1974. – Vol. 13. – № 4-5. – Р. 7-26.

[67] BartoliniS. Restructuring Europe... – Р. 23.

[68] Bartolini S. Restructuring Europe... – Р. 28.

[69] Bartolini S. Collusion, competition and democracy // Journal of Theoretical Politics. – 1999.–Vol.11. – Idem.

[70] Bartolini S. Restructuring Europe… – Р. 29.

[71] Rokkan S. The center-periphery polarity // Center periphery structures inEurope: an ISSC workbook in comparative analysis. – Ann Arbor, University of Michigan: Campus Verlag, 1987. – 483 р.

[72] Finer S. State-building, state boundaries and border control… – Р. 82.

[73]Caramani D. The nationalization of politics: The formation of national electorates and party systems in Western Europe. – Cambridge, N.Y.: Cambridge University Press, 2004. – Р. 25.

[74]Brubaker R.. Citizenship and nationhood in France and Germany. – Cambridge University Press, 1992. – Р. 21; 27.

[75] Rokkan S. Cities, states and Nations… – P. 73.

[76] Tilly Ch. Reflection on thehistory of Europeanstatemaking // Formation of national states in WesternEurope. – Prinсеtone: Princeton University Press, 1975.; Caramani D. The nationalization of politics…– Idem.

[77] Brubaker R. National minorities, nationalizing states, and external homelands in the New Europe // Daedalus. –1995. – N 124 (2). – P.; Brubaker R. Nationalizm reframed: Nationhood and national question in the New Europe. – Cambridge: Cambridge University Press, 1996.; Rae H. State identies and the homogenization of people. – Cambridge: Cambridge University Press, 2002.

[78] Ильин М. Геополитика как область знаний // http://www.archipelag.ru/ru_mir/ostrov-rus/iljin/geopolitics_acquirement/

[79] Див.: Вегенер А. Происхождение материков и океанов. – Л.: Наука, 1984; Кокс А., Карт Р. Тектоника плит. – М.: Мир, 1989; Добрецов Н. Л., Кирбяшкин А.Г. Глубинная геодинамика. –Новосибирск, 1994.

[80] Див.: Хаин В. Е. Основные проблемы современной геологии. – М.: Научный мир, 2003; Лобкоеский Л. И., Никишин А.М., Хаин В. Е. Современные проблемы геотектоники и геодинамики. –М.: Научный мир, 2004.

[81] Murphy J. B., Nance R. D. Supercontinents and the origin of mountain belts// Scientific American. – 1992. – Vol. 266. – N 4. – Р. 84 - 91; Nance R. D., Worsley T. R., Moody J. B. The supercontinent cycle // Scientific American. – 1998. – Vol. 259, N 1. – Р. 72 - 79.

[82] Белоусов Я Я Переходные зоны между континентами и океанами. – М.: Недра, 1982; Белоусов В. В. Основы структурной геологии. – М.: Недра, 1985; Белоусов В. В. Основы геотектоники. – 2-е изд., перераб. и доп. – М.: Недра, 1989.

[83] Цымбурский В.Л. Две Евразии: ононимия ка ключ к идеологии раннего евразийства // Евразия. Люди и мифы. – М: Наталис, 2003. – С. 22-49; Цымбурский В.Л. Остров Россия... – С. 419-440.

[84] Mackinder H. Democratic Ideals and Reality. Study in the Politics of Recontruction – Washington: NDU Press, 1996.

[85] *Примітка: Оковський, або „озерний”, ліс – система невисокий пагорбів у верховий Дніпра, річки Західна Двіна, Ловати і приток Волги в північній частині Середньоросійської височини.

[86]* Примітка: Шеломянь – внутрішній вододіл, що є основою структурного геокультурного зчеплення близьких, але дещо культурно відмінних сухопутних регіонів.

[87] Цымбурский В.Л. „Европа-Россия”... – С. 57; Цымбурский В.Л. Остров Россия... – С. 106 - 107.

[88]*Примітка: Подібний розподіл намічено вже Оскаром Халецьким, який в книзі ще 1950 року „Межі й розмежування європейської історії” („The limits and Divisions of European History”) виокремив в Центральній Європі її західну (Wet Central Europe) і східну (East Central Europe) частини. До першої він відносив заселені німцями регіони, до другої – простір між Німеччиною і Росією.

[89]*Примітка: У той же час слід визнати і значимість Східно - польського вододілу між басейном Вісли, з одного боку, і басейнами Дністра, Дніпра, Німану і Преголи – з іншого. Зона взаємного перетікання Європи і корінної Євразії одна в одну на північ від Карпат розмита і ділиться на низку сегментів, утворених басейнами впадаючих у Балтійське море річок.

[90] *Примітка: Назва Puzsta етимологічно походить давньо слов’янського кореня *рustъ, пор. укр слова: пусто, пустир, пустеля, сербо-хорватські рust, рusta, рusto, словацьке рúst'.

[91] Трубачев О. Н. Этногенез и культура древнейших славян. — М.: Наука, 1991.

[92] Ильин М. Очерки хронополитической типологии. Проблемы и возможности типологического анализа эволюционных форм политических систем. – М: МГИМО, 1995. – С. 6-7, 18.

[93] Бенвенист Э. Словарь индоевропейских социальных терминов. – М.: Прогресс, 1995. – С. 220 - 222.

[94] Ильин М. В., Цымбурский В. Л. Открытое общество: от метафоры к ееполитической рационализации (исходный миф и его самокритика). – М.: Московский общественный научный фонд, 1997. – С. 32.

[95] Ильин М. И. Слова и смыслы. Опыт описания ключевых политических понятий. – М.: РОССПЭН, 1997. – С.67.

[96] Ильин М.В. Очерки хронополитической типологии... Ч. 1: Основания хронополитики; Ч. 2,3.

[97] Kratochwil F. Of systems, boundaries, and territoriality: An inquiry into the formation of the state system/ / World Politics.– 1986. – Vо1. 39. – N 1. – Р. 36.

[98] Toynbee AJ. A Study of History. Abridgement of volumes VII-X by D. C. Somervell. – New York: Охford University Press, 1987 (Reprint edition). – Р. 242. (640 p.).

[99]Toynbee A.J. A Study of History. – London: Oxford University Press, 1934. – P. 48., Цит. за: Ильин М.В., Мелешкина Е.Ю. Балто - Черноморье времена и пространства политики: монография. – Калининград: Изд-во РГУ им. И. Канта, 2010. – С. 45.

[100]Цымбурский В.Л. Сюжет для цивилизации-лидера: самооборона или саморазрушение // Полис.– 1995. – № 1. – С. 136; Цьмбурский В.Л. Остров Россия...– С. 200.

[101] Цымбурский В.Л. Идея суверенитета в посттолатирном контексте // Полис. – 1993. – №1. – С. 26.

[102] Ильин М.В., Мелешкина Е.Ю. Балто - Черноморье... – С. 48.

[103] Там же.

[104] Абу-Луход Ж. Переструктурируя миросистему, предшествующую Новому времени // Время мира. – Вып. 2: Структуры истории / Под ред. Н.С. Розова. Новосибирск: Сибирский хронограф, 2001.– Новосибирск, 2001. – С. 453.

[105] Toynbee A.J. A Study of History… – Р. 56 – 57; Цит. за: Ильин М.В., Мелешкина Е.Ю. Балто - Черноморье… – C. 49.

[106] Ильин М.В., Мелешкина Е.Ю. Вказ.праця … – C. 49.

[107] Крадин Н.Н., Скрынникова Т.Д. Империя Чингисхана. М: Восточная литература, 2006. – С. 38-67.

[108] Barfield T.J. The shadow empires: Imperial state formation along the Chinese-Nomad frontier // Empires: Perspectives from Archaeology and History / ed. By S. Alcock, T. D’Altroy, K. Morrison, C. Sinopoli. – Cambridge: Cambridge University, 2001. – Р. 11-41.

[109] Про екзополітарність докл. у: Крадин Я.И. Структура власти в государственных образованиях кочевников // Феномен восточного деспотизма: структура управления и власти. – М: Наука, 1993. – С. 192 - 210; про надскладний вождизм: Крадии Н.Н. Кочевые общества. – Владивосток: Дальнаука, 1992. – С. 152; (240 с.); Він же. Империя Хунну. – 2-е изд. перероб. и доп. – М.: Логос, 2002. – С. 244 – 246; (312 с.); Скрынинкова Т.Д. Харизма и власть в эпоху Чингисхана. – М.: Издательская фирма „Восточная литература” РАН, 1997. – 216 с.

[110] Аbи-Lughod J.Веfore European Hegemony…– Idem; Ashed S.A. Central Asia in World History. – New York: St. Martin’s Press, 1993. – 291 p.; Абу-Луход Ж. Переструктурируя миросистему...

[111] The black death; A turning point in history? / Ed. By W. M. Bowsky. – New York: Holt McDougal, 1971. – 128 p.; Нerlihу D. Тhe black death and the transformation og the West. – Cambridge: Harvard University Press, 1997; Шонню П. Цивилизация классической Европы / Пер. с фр. И послесл. В. Бабаинцева. – Екатеринбург: У-Фактория, 2005. – 608 с.

[112] Ильин М.В. Очерки хронополитической типологии... С. 24 - 29.

[113] Цымбурский В. Л. „Европа-Россия”... – С. 58; Цымбурский В. Л. Остров Россия...– С. 107 -108.

[114]Цымбурский В. Л. Остров Россия... – С. 120.

[115] Цымбурский В.Л. „Европа-Россия”...– С.67; Цымбурский В.Л. Остров Россия... – С. 120.

[116] Цымбурский В.Л. „Европа-Россия”...– С.68; Цымбурский В.Л. Остров Россия... – С. 121.

[117] Там же.

[118] Цымбурский В.Л. „Европа-Россия”... – С. 68; Цымбурский В.Л. Остров Россия... – С. 121.

[119] Там же; Цымбурский В.Л. Остров Россия... – С. 122.

[120] Докл. див.: Ильин М. В. Выбор России: миф, судьба, культура // Via Regia. – 1995. – № 1-2; Ilуin М. Diе Муthen der Freiheit: Der mythische Begriff der Schiksalswahl und seinen modernen Matamorphosen in Rusland// Via Regia. – 1994. – N 15; Ильин М.В. Призвание России // Национальная идея: история, идеология, миф. – М: Современная экономика и право,2004; Ilyin M. Words and meanings: On the role of destiny. The Russian idea // The Russian idea: in search оf a New Identity / ed. by Helleman W. – Bloomington: Slavica, 2004.

[121] Abu- Lughod J. Before European Hegemony... – Idem.

[122] Ильин М.В. Стабилизация развития. [Eлектронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.archipelag.ru/geoeconomics/global/megatrend/stabilization/

[123] Rokkan S. Territories, centres, and peripheries: toward a geoethnic-geoeconomic-geopolitical model of differentiation within Western Europe// Centre and periphery. SpatialVariationinPolitics/ Ed. ByGottmannJ.- Beverly Hills (CA); L.: Sage, 1980. – Р. 170.

[124] Цымбурский В. Л. Как живут и умирают международные конфликтные системы... – С. 57.

[125] Цит. за: Фишер Ю. Восток начинается на Рейне // Via Regia. – 1995. – № 1-2. – C.8

[126] Там же.

[127]Caramani D.The nationalization of politics... – Р. 25.

[128] Цит. за: Ильин М.В., Мелешкина Е.Ю. Балто - Черноморье времена и пространства политики: монография. – Калининград: Изд-во РГУ им. И. Канта, 2010. – С. 79.

[129] Там же

[130] Ильин М.В., Мелешкина Е.Ю. Балто - Черноморье времена и пространства политики: монография. – Калининград: Изд-во РГУ им. И. Канта, 2010. – С. 79.

[131] RokkanS.The center –periphery polarity. – Р.21.

[132] Ibid.

[133]Rokkаn S. Cities, states and nations... – Р. 83.

[134] Ibid. – Р. 85.

[135] Rоккаn S.. Territorial structures in Western Europe… – P. 80-81.

[136] Riker W. Federalizm // Handbook of political science / eds: F. I. Greenstein and N.W. Polsby. – Ma: Reading: Addison- Wesley, 1974. – Vol. 5. – Р. 93 - 172.

[137] Ziblatt D. Structuring the State State: The formation of Italy and Germany and the Puzzle of Federalism. – Princeton: Princeton University Press, 2006. – 220 р.

[138] Rokkan S. Cities, states and nations...— Р. 91.

[139] Eisenstadt S. N. Cultural orientation and center-periphery in Europe in a comparative perspective // Mobilization center-periphery structures and nation-building / ed. by P. Torsvik. – Bergen; Oslo; Tromser: Universitetsforlaget, 1981. – Р. 94 – 108; (567 p.).

[140] Eisenstadt S. N. Op. cit. – P. 94 - 95.

[141] Ларсен Ст. У. Моделирование Европы в логике Стейна Роккана // Полис. – 1995 – № 1. – C. 39-57.

[142] Про вплив рiзних центрів на формування нації і держави в Молдавії. Див. дет.: Мелешкина Е.Ю. Формирование нации и государства в постсоветских странах Восточной Европы: опыт Молдавии // Политическая наука. – 2008. – № 1. – С. 59-82.

[143] Про вплив регіональнихх особливостей на політичне життя України. Див., напр.: Мальгин А. В. Соборность и регионализм. – Симферополь: СОНАТ, 2005. – 280 с.

[144] Berglund S., Ekman j.,Aarebrot F. Тhe Challenge of history in Central and Eastern Europe // Тhе Handbook of Political Change in Eastern Europe / Еd. by S.Berglund, J.Ekman, F.H.Aaerbot.Second edition. –Chaltenham: Edward Elgar, 2004. – P. 14; (Р.13 -55)

[145] Mette S. From empire to anarchy: Post-communist foreign policy and international relation. – London: Hurst &Cо, 1996. – Р. 18, 21. (340 р.).

Термін „сегмент-держави” запрпоновані Ф. Редерм: Див.: Roeder P.G. Where Nation-States Come From: Institutional Change in the Age of Nationalism. – Princeton and Oxford: Princeton University Press, 2007. – 430 p.

[147] Тишков В. А. Русские как меньшинства (пример Эстонии) // Общественные науки и современность. – 1993. – №6. – С. 116.

[148]Еstonia '92'. ЕКЕ — Ariko and Institute of Filosophy, Sociology and Law, Estonian Academy of Sciences, Tallinn. Опитування проведене в квітні 1992 року. Кількість респондентів – 925 неестонців, включаючи 687 росіян, дані цит. за: Ильин М.В., Мелешкина Е.Ю. Балто - Черноморье времена и пространства политики: монография. – Калининград: Изд-во РГУ им. И. Канта, 2010. – С. 231.

[149]Rose R. New Baltic Barometer VI: A Post-Enlargement Survey // Studies in Public Policy. – 2005. – №401. – Р. 22.

[150] Городяненко В.Г. Положение русских в Украине и проблемы их идентичности // Социологические исследования. – 2009. – № 1. – С. 92.

[151] Див.дет.: наприклад: Parties and party system in Moldova, 1990-2002// Political parties in post-sovies space: Russia, Belarus, Ukraine, Moldova, and the Baltics. – L.: Praeger, 2005; Мелешкина Е.Ю. Формирование нации и государства в постсоветских странах ВосточнойЕвропы: опыт Молдавии // Космополис. – 2009. – №2.

[152] Тульский М. Некоторые итоги переписи 2004 года в Молдавии // Демоскоп. Weekly.– 2006. – №249 – 250. – [Електронний ресурс]. Режим доступу: URL: http:// www. Demoscope.ru./weekly/2006/0249/-analit08.php

[153] Way L. Weak States and Pluralism: The case of Moldova // East European Рolitics and Societies. – 2003. – Vо1. 17. – № 3. – Р. 477.

[154] Way L. Op. cit. – Р. 475.

[155] Solchanyk R. The Politics o State-Building: Center-Periphery Relations in Post-Soviet Ukraine // Europe-Asia Studies. – 1994. –Vоl. 46. – № 1. – Р. 62-63.

[156] Карлов Ю. Е. Приднестровский конфликт: геополитические, правовые и организационные аспекты урегулирования. — М.: МГИМО(У) МИД РФ; Центр междунар. исслед., 2000.

[157] Куктта И. Евразия: конкуренция и сотрудничество // Россия и замороженные конфликты на постсоветском пространстве. – М: ИМЭМО РАН, 2002. – С. 52 - 69.

[158] Про подібні явища див. напр.: Мацузато К. Патронное президентство и политика в сфере идентичности в непризнанной Абхазии // Вестник Евразии. – 2006. – №4. – С. 132 – 159. King Ch. Eurasia’s Nonstate State Engaging Eurasia’s Separatist States: Unresolved Conflicts and de Facto States. – Washington: United States Institutes of Peace, 2004. – 168 p.

[159] Korobov V., Byanov V. The „renewal” of Transnistria // Journal of communist studies and transition politics. – 2006. – Vо1. 22. – N4. – Р. 517 - 528.

[160]Треть жителей Приднестровья имеет двойное гражданство. [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.nr2.ru/pmr/71817.html

[161] Див.: Куклина И. Евразия: конкуренция и сотрудничество. – М.: ИМЭМО РАН, 2006. – 54 c.

[162] Див., напр. іинтерв’ю з послом Молдови у Раді Європи, котре дане Молдпресс 17 грудня 2003 року, де Кіпр наводиться як можлива модель для Європейських зусиль з інтеграції Молдови. Anno domini 2007 in the Republic of Moldova, independence, deferalization or union? [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.azi.md/cgi-bin/page.cgi

[163] Валь М., Эмерсон М. Молдова и приднестровский конфликт // Европеизация и разрешение конфликтов: конкретные исследования европейской периферии. – М.: Весь мир, 2005. – С. 178.

[164] Доля молдаван и румын в Молдавии выросла, а русских и украинцев упала // Демоскоп. Weekly. [Електронний ресурс]. Режим доступу: www. Demoscope.ru/weekly/­2005/­0203/panorm01.­php#1

[165] Цуциев А. Территории проблемного суверенитета // Научные тетради Института Восточной Европы. – Вып. 1: Непризнанные государства. – М.: Территория будущего, 2006. – С. 36, 45.

[166] Концепції „етнічної”, „етнократичної” чи „ослабленої” демократіі були розроблені після Арабо-ізраїльської війни 1973 року; див. напр.: Ghanem A. State and Minority in Israel: The case of Ethnic State and the Predicament of Its Minority // Ethnic and Rasial Studies. – 1998. - Vо1 29. – №1. – Р. 428 - 448; Peled Y. Ethnic democracy and the legal structure of citizenship: Arab Citizens of the Jewish State // The American Political Science Review. – 1992. – Vоl. 86. – №2. – Р. 432 -443. Ці концепції описували специфічний режим в умовах етнокультурної різновидності, при якому права гарантуються всім жителям, але домінування однієї етнічної групи закріплюється інституційно. Метою режиму мажоритарного правління є гарантування цінностей, влади та громадських ресурсів титульної етнічної групи. Цей режим передбачає ряд соціальних компенсацій для етноменшин.

[167] Linz J., Stepen A. Problems of democratic transition and consolidation: Southern Europe, South America and post-communist Europe. – Baltimore; London: The John Hopkins University, 1996. – Р. 431.

[168] Pettai V., Hallik K. Understanding processes of ethnic control: Segmentation, dependency and cooptation in post-communist Estonia // Nations and nationalism. – 2002. – Vol. 8. – №2. – Р. 505-529.

[169] Lustick I. Stability in Deeply Divided Societies: Consociationalism vs. Control // World Politics. – 1979. –Vоl. 31. – №3. – Р. 325 -3 44.

[170] Tilly Ch. Democracy. – Cambridge et al.: Cambridge University Press, 2007. – Р. 56.

[171] Brands K. I. Nationhood and Identity, in How democratic is Latvia: Monitoring of democracy 2005 – 2007. – Riga: Zinatne, 2007. – Р. 11.

[172] Wolczuk K. The Moulding of Ukraine: The Constitutional Politics of State Formation. – Budapest: CEU Press, 2001. – Р. 89.

[173] Arel D. Ukraine: The Temptation of the Nationalizing State // Political Culture and Civil Society in Russis and the New States of Eurasia. – Armonk; NY: M. E. Sharpe, 1995. – Р. 167 - 168.

[174] Stepan A.Ukraine: Improbable Democratic «Nation-State» But Possible Democratic „State-Nation”? // Post-Soviet Affairs. 2005. – Vol. 21. – N4. – P. 279 - 308; Stepan A. Comparative theory and political practice: do we need a „state-nation” model as well as a „nation-state” model? // Government and opposition. – 2008. –Vоl. 43. – N.1. –Р. 1 - 25.

[175] Про регіональні відмінності і регіональну політику в Україні див., наприклад: унайновіших західних дослідженнях: Kubicek P. Regionalism in post-soviet Ukraine // Unity or separation: Cenyer-periphery relation in the former Soviet Union. – Westpost, Conn., London: Praeger, 2002; Sasse G. The „New” Ukraine: A State Of Regions // Ethnicity and territory in the former Soviet Union: region in conflict. – Abington: Frank Cass Publisher, 2002; Katchanovski I. Cleft countries: separation: Cenyer-periphery relation in the former Soviet Union. – Westpost, Conn., London: Praeger, 2002.

[176] Литвиненко А., Якименко Ю. Русскоязычные граждане Украины: „воображаемое сообщество” как оно есть // Зеркало недели. — 2008. —№ 18 (697). — URL: http:// www.zn.ua/1000/1550/62942/

[177] Рос. мовою див.: Закон о правах лиц, принадлежащих к национальным меньшинствам, и правовом статусе их организаций. [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://porojan.md/? Page=legea&lang=rus

[178] Див. напр.: Budryte D. Taming nationalism? Political community building in the post-Soviet Baltic states. – Aldershot: Ashgate Publishing Ltd., 2005. – 233 р.

[179] ЯзъковаА. Румыния – Молдова: Вместе или порознь? // Международные процессы. – 2007. – Т.5. – № 1. – С. 117.

[180]Демоскоп. Weekly 2006. – № 257-258. – [Елeктронний ресурс]. Режим доступу: http://www.demoscope.ru/-weekly/2006/0257/-gazeta031.php

[181]ЖлуктенкоВ. Молдова становится румынской? – [Елeктронний ресурс]. Режим доступу: URL:http://www.glavred.info/archive/2007/03/12/152654 - 8.html

[182] Ильин М.В., Мелешкина Е.Ю. Балто - Черноморье времена и пространства политики: монография. – Калининград: Изд-во РГУ им. И. Канта, 2010. – С.253.

[183] *Примітка: В плані „приватизації” держави показово, наприклад, що, за оцінками Державної податкової адміністрації, на 2000 рік 364 народні депутати України мали офіційний дохід від комерційних структур. Парламентарії очолювали 202 підприємства і були засновниками 473 підприємств. В цілому депутати мали відношення до господарсько-фінансової діяльності 3105 підприємств. У 1999 році частка цих підприємств в імпорті України становила 25,3% і 10,1% від експорту країни. У 1999 році ці підприємства мали недоплату в бюджет у розмірі 4,1 млрд гривень. // Корупція в Україні: сутність, масштаби і вплив. – [Елeктронний ресурс]. Режим доступу: http://razumkov.org.ua/ukr/article.php? News_id=200.

[184] Попов Э. Региональные элиты Украины вконтексте украинской государственности: не допустить войны всех протии всех. – [Елeктронний ресурс]. Режим доступу: http:// www.oko-planet.su/politik / newsday/ 17438-нувгфкв-popov-regionalnye-yelity-ukrainy-v.html; Мальгин А.В. Украина: соборность и регионализм. Симферополь: СОНАТ, 2005; Дергачев В. Кризос украинской государственности // Вестник аналитики. – 2007. – №4. – [Елeктронний ресурс]. Режим доступу: http://www. Dergachev.ru/ analit/8.html

[185] Corruption Perceptions Index 2009: Regional Highlights: Europian Union and Western Europe. – [Елeктронний ресурс]. Режим доступу: URL:http://www. Transparency. Org/content/ download/47601/761851/CPI+2009+Regional+Highlights+EU+and+Western+Europе_en.pdf; за 2009 Пд. - Сх. Європа, Сх. Європа і Середня Азія. – [Елeктронний ресурс]. Режим доступу: http://www.transparency.org/-content/download/47858/763551/CPI_2009_Region_ HighlightSE_Europe_EE_Central_Asia_russ.pdf

[186] Ильин М.В., Мелешкина Е.Ю. Балто - Черноморье времена и пространства политики: монография. – Калининград: Изд-во РГУ им. И. Канта, 2010. – С. 256.

[187] Підраховано на основі даних проекту „Партії і вибори в Європі”. – [Елeктронний ресурс]. Режим доступу: Parties and elections in Europe. URL: http://www.parties-and-elections.de

[188] Ильин М.В., Мелешкина Е.Ю. Балто - Черноморье времена и пространства политики: монография. – Калининград: Изд-во РГУ им. И. Канта, 2010. – С. 258.

[189] Там же.

[190] Дет. про це: Meleshevich A. Party systems in post-Soviet countries: A comparative study of political institutionalization in the Baltic states, Russia, and Ukraine. – N.Y.; Houndmills: Palgrave Macmillan, 2007. – 262 р.

[191] Transformation index (BTI) 2010: Ranking. – [Елeктронний ресурс]. Режим доступу: http://www. bertels-mann-stiftung.de/cps/­rde/­xbcr/SID-08C07-F­8F-A7F7­6CB8-ft--st_ /x-cms_-bst_dms_ 30­289_30290_2.pdf

[192] Fritz V. State-building: a comparative study of Ukraine, Lithuania, Belarus, and Russia. – Budapest: Central European University, 2007. – 384 р.

[193] *Примітка: за даними „Трансперенсі Інтернешнл”, Литва у 1999 році зай мала 50-е місце за індексом сприйняття корупції з оцінкою 3,8, а в 2001-м перемістилася на 38-у позицію з оцінкою 4,8 (надалі оцінки Литви залишалися відносно стабільними). На відміну від Литви, України, наприклад, не покращила своїх позицій в цілому, а за аналогічний період навіть погіршила (83-а позиція в 2001 році з оцінки кою 2,1 в порівнянні з 75-ми в 1999-м з оцінкою 2,6): Corruption perceptions index 1999. –[Елeктронний ресурс]. Режим доступу: http://www.transparency. org/policy research/surveysindices/cpi/previouscpi/1999; Corruption perceptions index 2001. http://www.transparency. org/policy research/survey sindices/cpi/2001

[194] Боцан И. Многопартийность в Республике Молдова: энтропия развития // Политическая наука – №1. – С. 168 - 214.

[195] Гельман В. Я. Возвращение Левиафана? Политика рецентрализации в современной России // Полис. –2006. – N 2. – С. 90 - 109; Мелешкина Е. Ю. Доминирование по-русски, или Мировой феномен // Политическая наука: политические партии и партийные системы в современном мире. –М.: ИНИОН, 2006. – С. 136 - 162; и др. Холодковский К. Г. К вопросу о политической системе современной России // Полис. – 2009. – №2., та ін.

[196] СКП: на Северном Кавказе возросло число преступлений террористического характера. – [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.kavkaz –uzel.ru/articles/161019/

[197] Боцан И. Многопартийность в Республике Молдова... – С. 213 – 214.