Временные ряды

Державне управління в галузі охорони навколишнього природного середовища здійснюють Кабінет Міністрів України, Міністерство охорони навколишнього природного середовища, ради народних депутатів та їх виконавчі й розпорядчі органи, а також спеціальні уповноважені на те державні органи з питань охорони природного середовища і використання природних ресурсів в Україні.

Міністерство охорони навколишнього природного середовища:

здійснює координацію всіх природоохоронних робіт в Україні;

готує для Кабінету Міністрів пропозиції з питань охорони природи і раціонального використання водних ресурсів;

розробляє пропозиції щодо вдосконалення господарського механізму управління процесом природокористування, екологічні нормативи, правила та стандарти;

готує довгострокові державні цільові програми з охорони довкілля;

здійснює екологічну експертизу схем розвитку і розміщення продуктивних сил України, контроль за дотриманням екологічних норм під час розроблення нової техніки, технології та матеріалів, екологічну експертизу проектів усіх новобудов і діючих промислових об'єктів.

Міністерство охорони навколишнього природного середовища має право заборонити будівництво, реконструкцію або розширення об'єктів промислового чи іншого призначення, проведення робіт з експлуатації природних ресурсів, якщо вони порушують природоохоронне законодавство, а також притягти до відповідальності як організації, так і окремих громадян у разі порушення природоохоронного ними законодавства.

Міністерство охорони навколишнього природного середовища працює в тісному зв'язку з Міністерством охорони здоров'я та підпорядкованими йому санітарно-епідеміологічними службами, Міністерством аграрного комплексу, Державним комітетом по водному господарству, Державним комітетом по земельних ресурсах, Міністерством транспорту України.

Рішення Міністерства охорони навколишнього природного середовища, винесені в межах його компетенції, є обов'язковими для виконання всіма міністерствами, об'єднаннями, підприємствами та організаціями.

Список літератури

1. Желібо Є.П., Заверуха Н.М., Зацарний В.В. Безпека життєдіяльності. Навчальний посібник – К.: Каравела, 2002. -327с.

2. Лушкін В.А., Торкатюк В.І., Коржик Б.М., Ачкасов А.Є., Ніколаєнко Л.Ф. Безпека життєдіяльності: Навч. посібник – Житомир, 2001. -671с.

3. Скобло Ю.С., Соколовська Т.Б., Мазоренко Д.І., Тіщенко Л.М., Троянов М.М. Безпека життєдіяльності: Навч. посібник. –К.: Кондор, 2003. -421с.

4. Джигирей В.С., Жидецький В.І. Безпека життєдіяльності: Навч. посібник. – Львів:Афіша, 2000. -255с.

5. Пістун І.П. Безпека життєдіяльності: Навч. посібник. – Суми, 1999. -301с.

Навчальне видання

Конспект лекцій з дисципліни „Безпека життєдіяльності”(для студентів 2-5 курсів денної та заочної форм навчання спеціальностей: 6.092100 ПЦБ, 6.092100 ОПБ, 6.092100 МБГ, 6.092100 ТОРБ, 6.070900 ГІС; 6.092600 ВВіОВ, 6.092100 ТВ; 6.092200 ЕТ, 6.092200 ОПБЕТ; 6.100400 ТС, 6.100400 ОР, 6.100400 ОП; 7.092601 ВВ, 7.092108 ТГВ).

Автор: Олександр Володимирович Овчаров

Редактор: М.З. Аляб’єв

Коректор: З.І. Зайцева

План 2006, поз. №129

Підп. до друку 13.02.2006 Формат 60х84 1/16 Папір офісний

Друк на ризографі Умов.-друк. арк. 5,6 Обл.-вид. арк. 6,2

Зам. №_______________ Тираж 780 прим. Ціна договірна

61002, м.Харків, ХНАМГ, вул. Революції,12

Сектор оперативної поліграфії ІОЦ ХНАМГ

61002, м. Харків, вул. Революції,12

ВРЕМЕННЫЕ РЯДЫ

Прогнозирование с помощью экстраполяции основано на переносе событий и тенденций, имевших место в прошлом на будущее.

Методы экстраполяции применяются для так называемых “эволюторных” (медленно меняющихся) событий.

Если прогнозируемые события, показатели, процессы могут в будущем изменяться скачками, иметь разрывы во времени (так называемые “революционные” процессы), то применять методы экстраполяции нельзя.

В то же время методы экстраполяции накладывают определенные ограничения на исходную информацию

- по представлению данных,

- по количеству данных,

- по длине дипалических рядов и т.д.

Применение методов экстраполяции оправдано для кратко- и среднесрочных прогнозов тех показателей проектов, для которых в будущем не предвидится существенных качественных изменений и скачков.

Из существующих методов экстраполяции более подробно остановимся на методе экстраполяции динамических рядов, т.е. когда исходная информация

представлена в виде динамического ряда y = y(t).

Извлечение информации из массивов данных. Анализ. с помощью временных рядов исследуют динамику экономических явлений и процессов.

Временной ряд – это ряд последовательных значений, характеризующих изменения показателя во времени. Т.е. временным рядом называют статистический ряд, который характеризует состояние и схему явлений во времени и обозначают

у₁, у₂, у₃, … у_n,

где y_i (i = 1,n) – уровень ряда, который характеризует величины явления;

i – момент времени, к которому принадлежит эта величина явления;

n – длительность или общее количество членов ряда;

y₁ – начальный уровень;

y_n – конечный уровень;

Уровни временных рядов можно выразить

- абсолютными,

- средними,

- относительными величинами.

В зависимости от частоты регистрации факта временные ряды делятся на

- дискретные (данные регистрируются через равные фиксированные промежутки времени)

- непрерывные (непрерывная запись смены явлений во времени).

Современные методики статистического анализа временных рядов построены на гипотезе об их непрерывности.

В процессе анализа временных рядов используют статистические показатели, например:

- абсолютные приросты;

- темпы роста;

- темпы прироста и др.

Выделяют показатели:

- базисные – каждый уровень временного ряда сравнивают с начальным;

- цепные – каждый уровень временного ряда сравнивают с предыдущим;

1. Абсолютный прирост временного ряда (∆)

Определяют как разницу между текущим (y_i) и предыдущим (y_i-1) или начальным (y₁) уровнями временного ряда

∆_i⁽¹⁾ = y_i – y_i-1 или ∆_i⁽¹⁾ = y_i – y₁.

Если из абсолютных приростов создать новый временной ряд можно получить абсолютные приросты второго порядка и т.д.

∆_i^(k) = ∆_i^(k-1) - ∆_i-1^(k-1) или ∆_i^(k) = ∆_i^(k-1) - ∆₁^(k-1).

2. Темпы роста (Т_р) – это отношение текущего уровня временного ряда (y_i) и предыдущему (y_i-1) или начальному (y₁) уровню:

Т_р⁽ⁱ⁾ = или Т_р⁽ⁱ⁾ =

3. Темпы прироста (Т_пр) – отношение абсолютного прироста (∆_i) к предыдущему (y_i-1) или начальному (y₁) уровню:

Т_пр⁽ⁱ⁾ = или Т_пр⁽ⁱ⁾ =

4. Средний уровень временного ряда определяется в зависимости от характера ряда как среднее хронологическое, арифметическое или геометрическое:

- среднее хронологическое у_хр =

- среднее арифметическое у_ар =

- среднее геометрическое у_геом =

5. Средний абсолютный прирост вычисляют по формуле среднего арифметического из цепных приростов

∆ = или ∆ =

6. Средний темп роста вычисляют при помощи среднего геометрического:

Т_р = или Т_р = .

7. Средний темп прироста

Т_пр = (Т_р - 1)×100%

В основе анализа временных рядов лежит идея, что данные характеризующие объект, процесс в прошлом можно использовать для прогнозирования будущих значений.

Данные по проекту в прошлом могут включать несколько компонентов, таких как

- тренды;

- сезонные колебания;

- циклические колебания;

а так же

- среднее значение за определенный период;

- случайные выбросы;

- автокорреляция.

Временные ряды можно определить как данные, расположенные в хронологическом порядке, которые могут содержать один или несколько компонентов исследуемого показателя:

- трендовый;

- сезонный; - (аддитивные или мультипликативные сезонные колебания, сезонный индекс);

- циклический;

- автокорреляционный;

- случайный.