Селянин, який займався землеробством, працював у власному

дворищі. Проте слово "смерд" вживалося і в іншому, ширшо-

му значенні: воно означало все населення крім князя, всіх

княжих підданих. Економічне становище смердів було різним.

"Руська Правда" признає у смердів рухоме і нерухоме майно і

навіть холопів, що теж належали до майна. Смерди господа-

рювали в основному на своїй землі, що є свідченням їхньої еко-

номічної самостійності.

Поруч з цим повноправним і економічно незалежним се-

лянством існувало інше — залежне, безземельне, що працю-

вало на чужій землі і внаслідок своєї економічної залежності

було обмежене у політичних правах. Джерела подають нам

інформацію про деякі з них.

Ізгої — люди без суспільного становища, що з різних при-

чин вийшли з тієї соціальної групи, до якої належали, та не

ввійшли до іншої. Вони вважалися вільними, проте не мали

власного господарства, часто осідали в чужих дворах, при цер-

квах. Аналогічним було становище сябрів.

Закупи (відомі із "Руської Правди", як наймити) — це люди,

які відробляли позичені гроші — "купу" або наймалися на

роботу, попередньо беручи плату. Закупи жили або у дворі пана,

або у своєму власному господарстві. Ті закупи, які виконува-

ли хліборобську роботу, називалися рільними закупами. За-

куп, безперечно, був вільною людиною. Він мав своє майно,

рухоме або нерухоме, особисто відповідав за свої вчинки, а не