Оцінка динаміки грошових потоків по періодах. Балансовий метод оцінки грошових надходжень. Аналіз грошових потоків із застосуванням системи коефіцієнтів

За допомогою аналізу звіту про рух грошових потоків можна встановити рівень фінансування діяльності під-ва, залежність під-ва від зовнішніх джерел, дивідендну політику, здатність створювати грошові резерви, реальний стан платоспроможності під-ва.

Аналіз грошових потоків, їх абсолютних значень визначають такі показники:

1. Надходження;
2. Витрати та платежі;
3. Чистий грошовий потік;
4. Структура грошового потоку за видами діяльності;
5. Наявність грошей на рахунках під-ва.

Якщо протягом тривалого періоду буде формуватись відємне значення чистого грошового потоку, це призведе до дефіциту грошових коштів на під-ві. Ще однією ознакою погіршання фінансового стану під-ва виступає розбалансованість структури грошових потоків.

Якщо тривалий час спостерігається дефіцит грошових коштів від основної діяльності, то як наслідок може погіршитись платоспроможність під-ва, при цьому дана ситуація може супроводитись надлишком грошових потоків від інвестиційної або фінансової діяльності.

Однією з основних умов стабільного фінансового стану підприємства є надходження грошових коштів, що забезпечує покриття його поточних зобов'язань. Відповідно відсутність такого мінімального необхідного запасу грошових коштів свідчить про фінансові труднощі підприємства. В той же час надмірна величина грошових коштів свідчить про те, що реально підприємство несе збитки, пов'язані з інфляцією і знеціненням грошей. В зв'язку з цим виникає необхідність розраховувати показники використання грошових коштів на підприємстві.

Ступінь збалансованості грошового потоку може бути виражена не лише абсолютною, а й відносною величиною. Коефіцієнт збалансування грошового

потоку визначається, як відношення вхідних грошових потоків до вихідних

грошових потоків. Значення даного показника на рівні дещо більше одиниці

свідчить про збалансовані грошові надходження і витрати. Важливим завданням є аналіз даного коефіцієнта в динаміці, так як дозволяє судити про

рівень ділового ризику.

Для аналізу достатності грошових потоків розраховують показники:

1. Коефіцієнт абсолютної ліквідності, який визначається як відношення грошових коштів і поточних фінансових інвестицій до поточних зобов'язань.

Характеризує здатність підприємства погасити поточні зобов'язання за рахунок вільної грошової готівки і високоліквідних цінних паперів. Оптимальне значення даного показника 0,2 - 0,25;

2. Коефіцієнт Бівера, який визначається як відношення чистого прибутку

за мінусом амортизаційних відрахувань до загальної суми заборгованості підприємства. Характеризує здатність підприємства погашати зобов'язання перед зовнішніми кредиторами. Оптимальне значення більше 0,4;

3. Коефіцієнт ліквідності грошового потоку, який визначається як відношення різниці вхідного грошового потоку і зміни залишків грошових активів до вихідного грошового потоку. Характеризує здатність підприємства покривати витрати за рахунок надходження коштів;

4. Коефіцієнт достатності чистого грошового потоку, який визначається як відношення чистого грошового потоку до суми сплати основного боргу за кредитами, суми приросту запасів, виплачені дивіденди;

5. Термін повернення боргів, який визначається як відношення середнього розміру залученого капіталу до чистого грошового потоку.

Характеризує період в кварталах протягом якого підприємство зможе повернути суму позик, при умові що буде направляти на це всю величину отриманого чистого грошового потоку;

6. Коефіцієнт покриття відсотків за кредитами, який визначається як відношення чистого грошового потоку - до суми відсотків за кредити. Відображає у скільки разів сума чистого грошового потоку до сплати відсотків за кредити перевищує суму відсотків за кредити.

7. Коефіцієнт реінвестування чистого грошового потоку який визначається як відношення різниці чистого грошового потоку і виплачених дивідендів до суми приросту реальних інвестицій і приросту довгострокових фінансових інвестицій. Характеризує достатність чистого грошового потоку для здійснення інвестицій.

В процесі аналізу грошових потоків потрібно виявити фактори, що справляють позитивний або негативний вплив на результати діяльності підприємства і формування грошових потоків.

У випадку дефіцити грошових коштів основними причинами можуть бути:

- низька рентабельність реалізованих активів і власного капіталу;

- іммобілізація грошових коштів у збільшення виробничих запасів та незавершене виробництво;

- значні капітальні витрати не забезпечені відповідними джерелами фінансування.

- надмірні виплати сум дивідендів акціонерам;

- надмірна частка позикового капіталу і пов'язані з цим виплати відсотків;

- сповільнення оборотності оборотних коштів, що потребує додаткового

залучення коштів в оборот.

Стимулювати вхідні грошові потоки можна за допомогою заходів короткострокового і довгострокового впливу.

До заходів короткострокового впливу відносяться: продаж або здавання в оренду необоротних активів, раціоналізація асортименту продукції, реструктуризація дебіторської заборгованості у фінансові інструменти. використання часткової передоплати, залучення зовнішніх джерел короткострокового фінансування, розробка дієвої системи знижок для покупців продукції.

До довгострокових заходів стимулювання вхідних грошових потоків відносяться: додаткова емісія акцій і облігацій, реструктуризація підприємства, пошук стратегічних партнерів, пошук інвесторів.

Заходи які стимулюють зменшення вихідних грошових потоків підприємства також мають короткостроковий і довгостроковий характер. До короткострокових заходів відносяться: зменшення витрат, відстрочка платежів за зобов'язаннями, використання знижок постачальників, перегляд програм інвестицій, податкове планування.

Довгострокові заходи передбачають використання у діяльності підприємства довгострокових контрактів, що дає можливість отримати додаткові знижки або інші пільги.