Аналіз прибутковості торгового підприємства та оцінка факторів, що впливають на неї

Аналіз прибутковості торгового підприємства починається з дослід­ження динаміки прибутку та рентабельності, оцінки факторів, що обу­мовлюють їх величину, а також визначення достатності прибутку для вирішення завдань виробничого і соціального розвитку підприємства. Аналіз прибутку базується на використанні таких джерел інформації: форма № 2 "Звіт про фінансові результати"; форма № 1 кр. "Звіт про товарообіг"; форма № 1 "Баланс".

Аналіз формування та використання прибутку підприємства прово­диться в декілька етапів.

Перший етап зводиться до аналізу обсягів та динаміки формування балансового прибутку в цілому за підприємством. На цьому етапі визна­чають абсолютні та відносні зміни в обсязі отриманого балансового при­бутку, визначаються та аналізуються джерела його формування, а саме прибуток від торгової діяльності, іншої реалізації, позареалізаційних операцій, оцінюється вклад кожного джерела в формування загального обсягу прибутку. Слід звернути увагу на те, що основним джерелом фор­мування балансового прибутку для торгового підприємства є прибуток від реалізації товарів. Позареалізаційні операції, які, безумовно, є відпо­відним резервом збільшення обсягу прибутку, не можуть домінувати, оскільки це не відповідає генеральній стратегії розвитку торговельного підприємства. Якщо такий фактор наявний, це свідчить про диверсифі­кацію напрямів діяльності підприємства, втрату чисто торгового спря­мування, а відповідно, конкурентних переваг на ринку товарів.

Другий етап — це аналіз динаміки прибутковості обороту торгового підприємства. Рівень прибутковості обороту підприємства визначається порівнянням прибутку від реалізації товарів та товарообороту і пока­зує розміри формування прибутку на одиницю товарообороту або пи­тому вагу прибутку в ціні реалізації товарів. Аналіз прибутковості обо­роту передбачає обчислення рівня показника та його порівняння з рівнем, досягнутим у попередніх періодах.

Третій етап — це оцінка факторів, які впливають на обсяг прибутку від реалізації товарів та обумовлюють зміни в його обсязі. Обсяг прибутку підприємства від реалізації товарів залежить від великої кількості факторів, найважливішими з яких є:

1. Обсяг товарообороту в поточних цінах.

2. Фізична маса товарів, що реалізуються (обсяг товарообороту у зіставних цінах).

3. Індекс цін реалізації товарів.

4. Рівень валового доходу.

5. Рівень витрат обігу.

6. Рівень прибутковості обороту.

Наведені фактори дають можливість кількісно оцінити вплив кожно­го фактора, що включено до переліку. В зв'язку з тим, що прибуток є функцією від доходів і витрат, для більш глибокого аналізу і вивчення додаткових резервів його зростання слід дати кількісну оцінку факторів, що побічно впливають на його величину. До них відносяться: асорти­ментна структура і склад товарообороту за видами продажу (населенню, дрібний опт, у кредит населенню), структура товарообороту за джерела­ми надходження товарів (самостійні закупівлі, через оптові підприєм­ства), за видами комерційних угод (за місцезнаходженням контрагента, умовами транспортування, страхування, формами розрахунків, валютою платежу).

Четвертий етап зводиться до аналізу рівня прибутковості викорис­тання ресурсів та капіталу підприємства. Зміна рівня прибутковості ви­користання ресурсів та капіталу підприємства є суттєвим резервом зрос­тання або фактором зниження загального обсягу балансового прибутку підприємства. Кількісна оцінка впливу цього фактора може здійснюва­тися на базі застосування такої залежності. Балансовий прибуток дорів­нює обсягу капіталу, що використовується, помноженому на прибутковість використання відповідної групи ресурсів чи капіталу підприємства у від­сотках до обсягу.

П'ятий етап — це оцінка ступеня досягнення мінімального та нор­мального обсягу прибутку. Для проведення цієї роботи попередньо роз­раховується обсяг відповідних показників, який потім порівнюється з фак­тичними обсягами отримання прибутку. Оцінка ступеня досягнення про­водиться на основі розрахунку коефіцієнта досягнення. Це відношення обсягу прибутку, ступінь досягнення якого оцінюється, до фактичного обсягу отриманого прибутку. Інформаційною основою цього етапу ана­лізу є така додаткова інформація:

—для розрахунку мінімального прибутку використовують середньоринкову ставку капіталізації коштів на фінансовому ринку;

—для розрахунку мінімального прибутку використовують середньоринкову ставку капіталізації коштів на фінансовому ринку;

—для розрахунку нормального прибутку використовують середньогалузевий рівень прибутковості обороту або активів.

Шостий етап — це оцінка резервів зростання прибутку на перспек­тиву. Він зводиться до дослідження факторів, які впливають на прибу­ток, є вкрай потрібним, оскільки дозволяє не тільки дати кількісну оцін­ку їх впливу в ретроспективному періоді, але й використати виявлені взаємозв'язки для обгрунтування можливої зміни прибутку в перспек­тиві. Моделювання можливих змін дії факторів у перспективі та їх вплив на зростання (чи зменшення) прибутку підприємства можна здійснити з допомогою математичного моделювання впливу окремих факторів на зміну обсягів отримання прибутку.

3. Обгрунтування прогнозу і плану прибутку підприємства

Ефективність управління процесами формування прибутку значною мірою залежить від якості аналізу, його глибини, реальності виявлених резервів збільшення прибутку, економічного обґрунтування прогнозів, складання планів та використання прибутку на майбутній період. Вся підготовча робота охоплює такі напрями. Перший і основний — обгрун­тування прогнозу і плану. Він зводиться до обгрунтування обсягу фор­мування прибутку підприємства на плановий період. Воно, з одного боку, передбачає визначення цільової величини прибутку, що забезпечує умо­ви самофінансування підприємства і вирішення стратегічних і тактичних задач, що стоять перед ним, з другого — розрахунок можливості отри­мання прибутку при прогнозному обсязі товарообороту, доходу і витрат.

Величина прибутку, як цільова функція діяльності підприємства, за­лежить від обраної стратегії. Вона може бути мінімальною, нормальною і необхідною.

Для визначення мінімального і нормального прибутків як цільової функції підприємства виходять із прогнозної величини капіталу підприєм­ства, прогнозу мінімального рівня рентабельності капіталу (прогноз відсоткової ставки банків) і прогнозу норми прибутку на капітал (середньогалузева рентабельність капіталу). При прогнозуванні величини ка­піталу слід враховувати склад і розмір джерел його збільшення (кредити банків, випуск облігацій, продаж акцій, а також вплив на його вартість інфляційних очікувань).

Необхідна величина прибутку підприємства розраховується, виходя­чи з потреби підприємства в фінансуванні його виробничого і соціаль­ного розвитку, забезпечення необхідного споживання, утворення фондів ризику і фонду виплати дивідендів власникам підприємства, створення фінансових резервів, а також виплати податкових й інших обов'язкових платежів, що здійснюються з прибутку. Таким чином, необхідний прибу­ток визначає умови для самофінансування підприємства. Розрахунок розміру необхідного прибутку на плановий період здійснюється у такій послідовності:

1. Проводиться обгрунтування потреб підприємства в фондах фінан­сових ресурсів на виробничий і соціальний розвиток, що утворюються
за рахунок чистого прибутку підприємства.

2. Визначається питома вага податків і обов'язкових платежів з при­бутку в його загальній величині, що склалася в передплановому періоді.
В тому випадку, коли у плановому періоді змінюється порядок оподатку­вання або ставка податків, потрібно за звітними даними минулого року
провести розрахунок питомої ваги податків у складі прибутку, які підля­гають оплаті з урахуванням змін в умовах їх оплати.

3. Розраховується величина необхідного прибутку, виходячи з потре­би прибутку, що залишається в розпорядженні підприємства (чистий
прибуток) та частки обов'язкових платежів у загальній сумі прибутку.

П_необх.= (ЧП_необх.) / (100- С_н ) *100

де П_необх.— необхідний прибуток; ЧП_необх. —потреба в чистому прибутку в грошах; С_н — середній рівень податку і обов'язкових платежів у % до балансового прибутку.

Розрахунок можливого розміру отримання прибутку може здійсню­ватися методом прямого розрахунку або розрахунково-аналітичним ме­тодом. Метод прямого розрахунку передбачає визначення суми прибут­ку як різниці між прогнозним розміром доходів підприємства. ПДВ і його поточними витратами. Розрахунково-аналітичний метод базується на вивченні тенденції змін прибутку і рентабельності та прогнозуванні змін факторів, що впливають на їх величину. Величина можливого прибутку визначається шляхом множення рівня рентабельності товарообороту звітного періоду на плановий товарообороті прогнозні зміни прибутку підприємства за рахунок змін факторів, що впливають на його величину. Результати розрахунків цільового та можливого прибутку потрібно по­рівняти. Якщо можливості отримання прибутку відповідають його цільо­вому розміру, то такий варіант приймається як плановий. У тому разі, коли можливості підприємства з отримання прибутку недостатні для за­безпечення самофінансування, слід розробити заходи з урегулювання цієї невідповідності шляхом пошуку і мобілізації додаткових (неврахованих) резервів збільшення доходів або зменшення витрат. При цьому потрібно прагнути до максимального наближення планового прибутку до його цільового розміру.

Після прийняття рішення про величину планового прибутку розрахо­вують планові показники рентабельності підприємства, які використовують­ся при прийнятті конкретних рішень з формування ресурсного потенціалу підприємства, здійснення комерційних угод, інвестиційної діяльності тощо.

Розподіл та використання прибутку підприємства. Планування розподілу прибутку

Використанню прибутку передує його розподіл. Це важливий еко­номічний важіль, що забезпечує гармонізацію економічних інтересів держави, підприємства як господарюючого суб'єкта ринку, його трудо­вого колективу. Порядок розподілу прибутку підприємства залежить від чинного законодавства, яке регулює взаємовідносини підприємства з бюджетом, формами власності й організаційно-правовим статусом підприємства.

Отриманий підприємством прибуток направляється на виплату по­датків та обов'язкових платежів, що сплачуються з прибутку, і на утво­рення чистого прибутку. Прибуток, що залишається в розпорядженні підприємства, використовується для матеріального заохочення і соціаль­ного розвитку, формування резервного фонду, фондів комерційного ри­зику, виробничого розвитку, виплати дивідендів, поповнення інших фондів, що формуються за рішенням підприємства. Розмір фонд фінансових коштів, що утворюються підприємством за рахунок чистого прибутку, не регламентується, за винятком резервного фонду (для акціо­нерних товариств).

Діючий порядок розподілу прибутку підприємства виглядає таким чином: