Конструкція балкової клітки

Система несучих балок, які утворюють конструкцію перекриття, робочих майданчиків, проїзної частини мостів та інших конструкцій називається балковою кліткою. Залежно від розрахункового навантаження та розмірів у плані балкові клітки можуть бути трьох типів: спрощеного, нормального та ускладненого.

У виконанні цього курсового проекту розглядається тільки нормальний тип балкової клітки (рис.3.1).

У нормальному типі балкової клітки настил передає навантаження на балки настилу, балки настилу - на головні балки, а головні балки - на опори. Як несучий настил використовують плоскі сталеві листи або настил із залізобетонних плит. Під час виконання цього курсового проекту розглядається тільки сталевий настил. Товщина сталевого настилу приймається залежно від тимчасового нормативного навантаження на настил (Р_n) за табл. 3.1.

Таблиця 3.1 Таблиця рекомендованої товщини сталевого настилу

Тимчасове нормативне навантаження (Pn,), кН/м2	Товщина сталевого настилу, мм
До 10 10…20 20…40	6-8 8-10 12-14

Рис.3.1. Схема балкової клітки

а) - план комірки балкової клітки; б) - поверхове сполучення балок; в) - сполучення балок в одному рівні

Балки настилу рекомендується проектувати з прокатних двотаврів, рідше з прокатних швелерів. Крок балок настилу l визначається несучою здатністю та жорсткістю настилу і приймається в межах 0,6...1,6 м при сталевому настилу, а при залізобетонному - 2…2,5 м.

Головні балки розміщують уздовж більшого кроку колон і проектують зварними двотаврового перерізу.

Балки настилу та головні з’єднуються між собою монтажними вузлами поверхово або на одному рівні (рис. 3.1).

Тип сполучення балок між собою залежить від будівельної висоти перекриття, яка приймається рівною відстані від верху настилу до низу головної балки. В курсовому проекті тип сполучення балок задається.

Опорні реакції головних балок на колону можуть передаватися через фрезеровані торці опорних ребер або через прокладку. Головні балки з’єднуються між собою за допомогою болтів класів точності В і С.