Міністерство екології та природних ресурсів (Мінекології)

Мінекології виконує функції центрального органу державної виконавчої влади в галузі охорони навколишнього природного середовища:

здійснює координацію всіх природоохоронних робіт в Україні;

розробляє пропозиції щодо вдосконалення господарського механізму управління процесом природокористування, екологічні нормативи, правила та стандарти;

готує державні цільові програми з охорони довкілля;

здійснює екологічну експертизу схем розвитку і розміщення продуктивних сил України, контроль за дотриманням екологічних норм під час розроблення нової техніки, технології та матеріалів, екологічну експертизу проектів усіх новобудов і діючих промислових об'єктів.

Мінекології в має право заборонити будівництво, реконструкцію об'єктів промислового чи іншого призначення, проведення робіт з експлуатації природних ресурсів, якщо вони порушують природоохоронне законодавство, а також притягти до відповідальності як організації, так і окремих громадян у разі порушення природоохоронного законодавства.

Міністерство екології та природних ресурсів працює в тісному зв'язку з Міністерством охорони здоров'я та підпорядкованими йому санітарно-епідеміологічними службами.

Рішення Мінекології, винесені в межах його компетенції, є обов'язковими для виконання всіма міністерствами, об'єднаннями, підприємствами та організаціями.

Міністерства, відомства та інші центральні органи державної виконавчої влади в межах своєї компетенції розробляють програми і прогнози в галузі БЖД, визначають єдині критерії та вимоги, що мають сприяти безпечній діяльності людей, здійснюють державний контроль і нагляд та іншу виконавчо-розпорядчу діяльність в галузі БЖД.

Викладені вище основи побудови і функціонування системи управління безпекою життєдіяльності реалізовані в Україні в "Єдину державну систему запобігання і реагування на НС техногенного і природного характеру" (далі в тексті - Єдина державна система), що впроваджена в дію відповідним Положенням, затвердженою постановою Кабінету міністрів України від 3 серпня 1998 р. № 1198.

До складу єдиної державної системи входять: центральні і місцеві органи виконавчої влади, виконавчі органи рад, державні підприємства, заснування й організації з підпорядкованими силами і засобами.

Основною метою єдиної державної системи є реалізація державної політики в області запобігання і реагування на НС і соціального захисту населення.

Єдина державна система вирішує наступні задачі:

- розробка нормативно-правових актів і стандартів із питань запобігання НС і забезпечення захисту населення і територій від їхніх наслідків; контроль і повсякденне керівництво безпекою життєдіяльності;

- інформаційне забезпечення центральних і місцевих органів виконавчої влади, підпорядкованих їм сил і населення про загрозу і виникнення НС і постійне інформування про фактичну обстановку;

- забезпечення населення вмілим діям у НС;

- прогнозування й оцінка соціально-економічних наслідків НС;

- захист населення при виникненні НС, зниження можливих наслідків проведення рятувальних і інших невідкладних робіт (РНР);

- здійснення заходів щодо соціального захисту, життєзабезпеченню постраждалого населення;

- участь у міжнародному співробітництві в області забезпечення безпеки життєдіяльності.

Організаційно єдина державна система будується по територіально-виробничому принципі, відповідно до котрого система включає територіальні і функціональні підсистеми, що розгортають у чотирьох рівнях:

- загальнодержавному;

- регіональному;

- місцевому;

- об'єктовому;

Територіальні підсистеми створюються в Автономній Республіці Крим, в областях і в містах Києві і Севастополі для запобігання і реагування на НС у межах їхніх територій.

Функціональні підсистеми створюються міністерствами і центральними органами виконавчої влади для організації робіт із безпеки ЖД відповідно до функцій міністерства або виконавчого органа влади.

Територіальна підсистема кожного рівня безпеки має систему контролю і повсякденного керівництва БЖД, систему інформаційного забезпечення з засобами зв'язку, органи управління, сили і засобу, резерви матеріальних і фінансових ресурсів

У систему контролю і повсякденного керівництва БЖД входять оснащені необхідними засобами спостереження, збору і передача інформації:

- оперативні чергові служби уповноважених органів із питань НС і захисти населення регіонального і місцевого рівня;

- диспетчерські служби центральних і місцевих органів виконавчої влади, державних підприємств, заснувань і організація, а також потенційних-небезпечних об'єктів;

- центри управління в надзвичайних ситуаціях загальнодержавного, регіонального і місцевого рівня.

Спеціально створеним центральним органом контролю за безпекою життєдіяльності являється "Інспекція ЦО України", на якій покладені наступні задачі.

1. Контроль відповідності експлуатаційних умови, параметрів, характеристик потенційних-небезпечних об'єктів необхідним за умовами безпеки, включаючи і контроль наявності засобів колективного й індивідуального захисту, а також контроль системи оповіщення і зв'язку.

2. Контроль безпеки збереження, перевезень, використання, якості знезаражування і поховання отрутних, радіоактивних і вибухонебезпечних речовин.

Інформаційне забезпечення функціонування єдиної державної системи здійснюється

- системою "МНС - ІНФОРМ" Міністерства по НС;

- силами і засобами Урядової інформаційно - аналітичної системи;

- інформаційними центрами і центрами управління в надзвичайних ситуаціях міністерств, центральних органів виконавчої влади

- центрами управління в надзвичайних ситуаціях Ради Міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської і Севастопольської міських адміністрацій;

- уповноваженими органами з питань НС і захисти населення місцевого самоврядування;

- диспетчерськими службами державних підприємств, заснувань і організацій, а також потенційних-небезпечних об'єктів.

Важливу роль в інформаційному забезпеченні грає "Кризовий центр", що працює в рамках МНС України. Він являється сполучним ланка Урядової інформаційно-аналітичної системи із системою "МНС-ІНФОРМ". На "Кризовий центр" покладені наступні завдання:

- оперативне забезпечення керівництва МНС інформацією про передумови, погрозі виникнення НС і про перебіг ліквідації їхніх наслідків;

- здійснення інформаційної взаємодії з іншими міністерствами, а також із міжнародними системами;

- управління силами, що беруть участь у ліквідації наслідків НС.

У залежності від масштабу НС "Кризовий центр" може працювати в наступних режимах: "Режимі постійної готовності", "Режимі підвищеної готовності", "Режимі повної готовності", утримання режимів роботи "Кризового центру" наведена в Додатку 12.3

Органами управління єдиної державної системи являються координуючі і постійні органи –

Координуючими органами єдиної державної системи є:

1. На загальнодержавному рівні:

- державна комісія з питань техногенно-екологічної безпеки і НС;

- національний Рада в питанням безпечної життєдіяльності населення;

- урядова комісія, створювана Кабінетом Міністрів для ліквідації НС і її наслідків.

2. На регіональному рівні - регіональні комісії:

- комісія Ради Міністрів Автономної Республіки Крим;

- комісії обласних і міських у м. Києві та Севастополі держадміністрацій у питанням техногенно-екологічної безпеки і НС;

3. На місцевому рівні - місцеві комісії:

- комісії районних держадміністрацій у питанням техногенно-екологічної безпеки і НС.

4. На об'єктовому рівні - об'єктові комісії:

- комісії з питань НС об'єкта.

Ці комісії здійснюють безпосереднє управління відповідними підсистемами.

Постійними органами управління державної системи являються наступні.

I. На загальнодержавному рівні:

- Кабінет Міністрів України;

- Національна рада з безпечної життєдіяльності населення

- Міністерства і центральні органи виконавчої влади і насамперед Міністерство з питань НС і справ захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи (МНС України).

2. На регіональному рівні:

- Рада Міністерств автономної Республіки Крим;

- обласні і міські, Києва і Севастополя, держадміністрації;

- уповноважені органи з питань НС і соціального захисту

3. На місцевому рівні:

- районні державні адміністрації, виконкоми районних рад народних депутатів;

- уповноважені органи з питання НС і соціального захисту населення.

4. На об'єктовому рівні:

- структурні підрозділи підприємства, заклади й організацій або спеціально призначені особи з питань НС.

Основним постійним органом управління загальнодержавного рівня є Міністерство з питань надзвичайних ситуацій і справам захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи (МНС України).