Біологічні ознаки людини

Людина як частина природи є біологічним суб'єктом. Характерно, що з погляду біології принципової різниці між людиною і тваринним світом немає.

Подібність, схожість людини і тварини визначається,

§ по-перше, складом речовини, будовою та поведінкою організмів;

§ по-друге, у людини є рудиментарні органи, які виконували важливі функції у тварин і збереглись у людини, хоча і не потрібні їй.

Поняття «людина» вказує на якісну відмінність людей від тварин і характеризує загальні якості й особливості, що знаходять свій вияв у терміні «hото sаріепs» — «людина розумна». Людина як біологічний вид має:

• характерні тілесні ознаки (прямоходіння, руки пристосовані до праці тощо);
• високорозвинений мозок, здатний відобразити світ у поняттях і перетворювати його відповідно до своїх потреб;
• свідомість як здатність до пізнання сутності як зовнішнього світу, так і своєї особистої природи;
• мислення та мова, які з'явились в результаті трудової суспільної діяльності.

Найхарактернішою ознакою людини є свідомість. Свідомість не тільки в плані осмислення життєвої ситуації й пізнання навколишньої дійсності — такий рівень свідомості властивий навіть тваринному світу, — а з погляду здатності розмірковувати над зовнішніми обставинами, над своїми зв'язками з ними й з іншими людьми, заглиблюватись в себе, щоб досягти злагоди з собою, з метою усвідомлення сенсу власного буття.