Структура ДНК

Молекула ДНК має первинну, вторинну та третинну структури

Первинна структура визначає біологічні властивості ДНК і обумовлена якісним співвідношенням і послідовністю нуклеотидів у ланцюзі (Е. Чаргафф у 1950 р. сформулював 4 правила щодо основних закономірностей кількісного вмісту азотистих основ у

ДНК)

Вторинна структура - 2 праворуч закручених антипаралельних ланцюги (хелікс), фіксованих водневими зв'язками між комплементарними парами азотистих основ (А= =Т, Г = = Ц). У залежності від параметрів (числа пар на виток, крок та діаметр спіралі) розрізняють А —, В —, С -, Z — форми ДНК.

Третинна структура - утворюється при суперспіралізації молекули ДІІК. Наприклад, при довжині ДНК хромосоми людини 8 см, її спіралізована форма вміщується у хромосомі довжиною 5 нм.

Суперспіралізація дволанцюгової ДНК під дією ДНК-гірази: (а) - релаксована форма, (б) - суперспіралізована форма

Третинна структура ДНК: а - лінійна одноланцюгова ДНК бактеріофагу; б – кільцева одноланцюгова ДНК вірусу; в - кільцева подвійна спіраль ДНК вищих організмів

► При діленні клітини спіраль ДНК розкручується і ланцюги відокремлюються один від одного. Далі на кожному ланцюгу, як на

матриці, починає синтезуватися другий комплементарний ланцюг. Цей процес подвоєння полінуклеотидного ланцюга

називається реплікацією. В результаті утворюються дві подвійні спіралі ДНК, які не відрізняються від материнських.