Генетика. В диплоїдному наборі вики ярої 12 хромосом

В диплоїдному наборі вики ярої 12 хромосом. Каріотип цього виду достатньо вивчений І.Н. Свєшніковою. Нею ж зроблена спроба генетичного аналізу забарвлення квіток і малюнка зерен, а також успадкування кількісних ознак. В цілому ж спеціальна генетика вивчена поки що мало.

Окремі генетичні дослідження стосуються в основному аналізу якісних ознак. Установлено, що форма зерна спадкується за моногібридною схемою, при цьому округла форма домінує над плоскою. Монофакторно детермінується і забарвлення сім’ядолей

За даними І.Н. Свєшнікової, в європейських форм вики ярої забарвлення квітки визначається достатньо складною взаємодією трьох основних чинників (генів): А, В, С, крім того, існують ще і супрессори: a^s, aⁱ, b^l, c^b.

При вивченні забарвлення зерен, І.Н. Свєшнікова встановила три чинника: Y, Z i W. Складна взаємодія всіх цих чинників дає великий спектр забарвлення і малюнка насінин. Знання даних генів важливо, оскільки вони контролюють основні ознаки різновидностей вики посівної.

Найбільш важливі господарські ознаки – висота рослин, облиствленність, гілкування, число бобів і зерен на рослині – контролюються полігенно. Відомі малочисельні дослідження з генетики згаданих ознак показують кумулятивний ефект цих генів. Полігенно контролюються також тривалість окремих міжфазних періодів і відповідно тривалість усього вегетаційного періода. Стосовно генетичного аналізу спадкування стійкості до хвороб і шкідників, то такі дані в науковій літературі майже відсутні.