Тема № 4. Дослідження механізмів метаболічної та гормональної регуляції обміну вуглеводів. Цукровий діабет

Мета заняття: Знати роль гормонів у регуляції та підтриманні постійного рівня глюкози в крові. Засвоїти особливості порушень обміну вуглеводів, жирів, білків за цукрового діабету.

Актуальність теми: Концентрація глюкози в крові залежить від рівноваги між надходженням її в кров і споживанням тканинами. Оскільки виведення глюкози з організму в нормі є досить незначне, то підтримка постійності її концентрації у відносно вузьких межах за значних коливань надходження з їжею забезпечується процесами обміну в тканинах. Система регуляторних механізмів включає гормони інсулін, глюкагон, адреналін, глюкокортикоїди, а також взаємодії між тканинами: печінкою, м’язами, мозком та ін.

Конкретні завдання:

Ø Аналізувати основні джерела та шляхи використання глюкози крові.

Ø Пояснювати роль гормонів у підтримці постійного рівня глюкози в крові.

Ø Пояснювати порушення метаболізму за цукрового діабету.

Теоретичні питання

1. Біохімічні процеси, що забезпечують сталий рівень глюкози в крові. Роль різних шляхів обміну вуглеводів у регуляції рівня глюкози в крові.

2. Роль печінки в обміні вуглеводів.

3. Ендокринна регуляція обміну вуглеводів:

· інсулін, будова, механізм дії, роль в обміні вуглеводів;

· адреналін та глюкагон, механізми їх регулюючої дії на обмін вуглеводів;

· глюкокортикоїди, їх вплив на обмін вуглеводів;

· соматотропін, особливості впливу на вуглеводний обмін.

4. Характеристика гіпер-, гіпоглікемії та глюкозурії.

5. Інсулінзалежна та інсуліннезалежна форми цукрового діабету. Біохімічні критерії цукрового діабету.

6. Характеристика порушень вуглеводневого, ліпідного, білкового обмінів за цукрового діабету.

7. Біохімічні тести для оцінки цукрового діабету (цукор в крові та сечі, кетонові тіла в крові та сечі, білок в сечі, глікозильований гемоглобін, С -пептид). Тест на толерантність до глюкози. Представити криву цукрового навантаження, пояснити її особливості для людей з нормальною та порушеною толерантністю до глюкози.