Темперамент у дорослих

У переважній більшості досліджень темпераменту у дорослих використовуються цілий ряд відповідних властивостей, серед яких найбільш поширеними є екстраверсія-інтроверсія та невротицизм. Психотицизм досліджений менше.

Згадаємо з психології, що екстраверсія об’єднує такі характеристики особистості, як комунікабельність, активність, жвавість, ініціативність, гнучкість у діях та вчинках тощо. Інтроверсія, навпаки, характеризується схильністю до уникнення соціальних контактів, здатністю у діях та вчинках керуватися власними думками і внутрішніми переживаннями, а не зовнішніми враженнями та впливами.

Основним показником невротицизму (не плутати з клінічним невротизмом) є рівень емоційних процесів (стабільність-нестабільність), який обмежується здатністю до самооцінки та обережністю. Крайньою нижньою межею цієї властивості темпераменту дорослих є емоційна стабільність.

Психотицизм, виділений психологами пізніше, характеризується агресивністю, холодністю, егоцентризмом, нездатністю до співпереживання тощо. Однак йому властива здатність до творчої діяльності. На нижній межі психотицизму домінує контроль з боку самосвідомості.

В онтогенезі названі риси темпераменту виявляються досить стабільними як за змістом, так і за індивідуальним проявом. Наприклад, невротицизм і соціальна екстраверсія, визначені в одних і тих же людей з інтервалом в 45 років, корелюють на рівні 0,30 та 0,60. В іншому продовженому дослідженні (інтервал 30 років), що охопило людей від середнього віку до старості, міжвікова кореляція соціальної інтроверсії становила 0,74. Існує значна кількість дослідницьких робіт з використанням різноманітних методик, вікових груп та інтервалів, які підтверджують наявність вікової стабільності цих характеристик індивідуальності людини.

Психогенетичні дослідження дорослих людей показали виразний, хоча і не дуже високий вплив спадкових чинників на темперамент. У широкомасштабних близнюкових дослідженнях одержано такі показники внутрішньопарної кореляції: по екстраверсії r_мз= 0,52 і r_дз = 0,19, по невротицизму вони майже такі ж – 0,50 та 0,23 відповідно. При цьому успадковуваність по екстраверсії становила 0,4, а по невротицизму – 0,3, тобто, відмінності тут незначні. Крім того, виявлено, що з віком вплив спадковості на варіативність цих індивідуальних властивостей падає.

Крім простих, існують складніші схеми опису темпераменту. Найбільш популярною сьогодні є 5-факторна шкала особистісних рис, яка базується на основі судження людей про себе та інших. Тут окремі риси темпераменту згруповані у п’ять факторів, які подаються нижче.

– Екстраверсія. Визначається співвідношення в межах пар: екстраверсія-інтроверсія, товариськість-відлюдкуватість, впевненість-соромливість.

– Здатність до згоди. Визначається співвідношення в межах пар: поступливість-непоступливість, доброзичливість-байдужість, слухняність-ворожість.

– Сумлінність, відповідальність. Невизначений фактор.

– Невротицизм. Визначається рівень емоційної стабільності, а також співвідношення в межах пар: пристосовуваності-тривожності, залежності-незалежності.

– Відвертість, щирість,. Визначається співвідношення в межах пар: легкість пристосовуваності-підлеглість, непослух-покірність.

При аналізі успадковуваності окремих компонентів цього ряду найвищі значення були отримані для екстраверсії (0,49) та відвертості (0,45), а найменші – для здатності до згоди (0,35) та сумлінності (0,38). Для усіх показників значення впливу загального середовища на мінливість виявилося близьким до нуля (0,02-0,11).

При дослідженні складових невротицизму було виявлено, що близько половини спостережуваної мінливості визначається генетичними факторами. Ці результати були одержані на підставі опитування монозиготних близнюків як вихованих разом, так і розлучених. У дослідженнях, де крім самозвітів користувалися оцінками поведінки з боку одноліток, були одержані подібні результати.

З цього можна зробити висновок, що мінливість особистісних характеристик темпераменту визначається переважно умовами індивідуального середовища або генотип-середовищними взаємодіями.

Із більш специфічних властивостей темпераменту слід згадати рівень радикалізму та консерватизму в мисленні. Всупереч очікуванням виявилося, що для цих якостей характерні досить значні показники успадковуваності (відповідно 0,65 та 0,54). Навіть для такої риси як авторитарність (владність) було одержано значення 0,62. До того ж виявилося, що за цією характеристикою спостерігається несподівано високе значення асортативності (відповідності) одружень (0,68).

У межах дослідження близнюків, які виросли нарізно, були здійснені найрізноманітніші тести властивостей особистості та темпераменту, а також таких якостей як професійні інтереси, заняття на дозвіллі, соціальні стосунки. Виявилося, що монозиготні близнюки, які виросли разом, показали приблизно такий же рівень подібності, як і розлучені.

Контрольні запитання до теми 7.1

1. Що розуміє під темпераментом сучасна психогенетика?

2. Назвіть аспекти темпераменту та охарактеризуйте їх.

3. Поясніть проблему співвідношення темпераменту та характеру у сучасній психогенетиці.

4. Обґрунтуйте уявлення про те, що у немовлят генотип не має вирішального впливу на темперамент.

5. З якого віку у дітей починають проявлятися генетичні складові темпераменту?

6. Поясніть поняття синдрому тяжкого характеру.

7. Назвіть генетичні складові компонентів синдрому тяжкого темпераменту.

8. Які властивості темпераменту використовуються у психогенетичних дослідженнях дорослих?

9. Поясніть поняття екстраверсії, невротицизму та психотицизму.

10. Якими даними психогенетичних досліджень підтверджується виразний вплив генотипу на темперамент у дорослих?

11. Поясніть сучасну 5-факторну схему опису темпераменту.

12. Які показники успадковуваності були одержані у психогенетичних дослідженнях темпераменту за 5-факторною схемою?