Самогубство

Самогубство, або суїцид – навмисне самоушкодження зі смертельним наслідком. Щорічно у світі здійснюється близько 1 млн. самогубств і майже 10 млн. спроб самогубства.

Суїцидом вважають не всі дії людини, які мають наслідком її смерть. Встановити відмінність власне самогубства від автоагресивних форм поведінки дає змогу аналіз мотивації вчинків індивіда. Замах людини на власне життя кваліфікується як самогубство за умови, коли вона усвідомлює значення своїх дій і керує ними. Скоєння людиною суїцидальних дій під впливом ускладнень психічних захворювань (переважно маніакально-депресивних психозів та шизофренії) слід кваліфікувати як нещасний випадок.

Звичайно суїцидальна поведінка формується в результаті взаємодії факторів схильності до нього та чинників умов оточуючого середовища. Така взаємодія спричинює відчуття безнадійності на фоні імпульсивного стану, що і може привести до самогубства.

Про визначальну роль у цих процесах генетичних чинників свідчать дослідження сімей та близнюкових пар за умови виключення впливу інших спадкових хвороб, що можуть провокувати суїцид. На підставі результатів цих досліджень виявлено механізми успадкування суїцидальності. Так у першому поколінні нащадків самогубців частота суїцидних спроб і суїцидів приблизно в 4 рази вище, ніж у контрольній групі. Із психічними захворюваннями, наявними в родині, це не пов’язано. У ряду «батьки – діти» ймовірність спадкового передавання суїцидної поведінки становить 12-18%.

На повторюваність суїциду в межах родини впливають і соціально-психологічні фактори – наслідування, самонавіювання, навіювання, емоційне зараження. Але з’ясовано, що діти, у сім’ях яких був скоєний суїцид і які з раннього дитинства виховувались в інших сім’ях, де його не було, скоюють самогубство, вдаються до суїцидальних спроб приблизно в 6 разів частіше, ніж усиновлені діти, біологічні батьки яких не належать до суїцидальних родин.

Про визначальний вплив на суїцидальна поведінку генетичних чинників свідчить і те, що вірогідність скоєння суїциду обома монозиготними близнюками приблизно у 20 разів вища, ніж обома дизиготними. Водночас частота скоєння самогубства другим дизиготним близнюком, якщо це вчинив один із них, у 3,5 рази вища, ніж середній рівень суїциду в суспільстві, до якого вони належать.

Дослідження протягом останніх 20-30 років виявили, що суїцидальна поведінка пов’язана з порушеннями функціонування нейротрансмітерів (перш за все, серотоніну та норадреналіну), регуляції активності нервової системи, зі змінами у функціонуванні гіпоталамуса, гіпофіза, надниркових залоз, імунної системи, з порушеннями метаболізму жирів. Виявлено ряд кандидатних генів, мутації яких можуть провокувати суїцидальна поведінку: TPH2 (ген ферменту триптофангідроксилази; локалізація 12q21), SLC6A4 (ген білка-транспортера серотоніну; локалізація 17q11.1-q12), чотири гена серотонінового рецептора(наприклад, ген HTR2A; локалізація 13q14-q21), MAOA (ген ферменту моноаміноксидази А – супресора дофаміну; локалізація Хр11).

Таким чином, генетично зумовлені патогенні зміни в обміні речовин, а отже і у функціонуванні нервової системи людини зумовлюють агресивність, імпульсивність, зниження опору стресогенам, втрату здатності одержувати задоволення від життя, депресію тощо. Все це доповнюється зовнішніми стресогенними впливами та гормональними зрушеннями, що може призвести до самогубства.

Контрольні запитання до теми 6.7

1. Поясніть поняття «наркоманійна залежність».

2. Які форми наркоманійної залежності Ви знаєте?

3. У чому полягає психічна наркоманійна залежність?.

4. Що лежить в основі фізичної наркоманійної залежності?

5. Охарактеризуйте основні ознаки алкоголізму.

6. Що Вам відомо про причини алкоголізму?

7. Поясніть генетичний механізм алкогольної залежності.

8. У чому полягає профілактика алкоголізму?.

9. Яку роль у розвитку алкоголізму відіграють фактори оточуючого середовища і в першу чергу сім’ї?

10. Назвіть чинники оточуючого середовища, які можуть бути причетні до розвитку наркоманії?

11. Що відомо сучасній науці про генетичні чинники наркоманії?

12. Яка успадковуваність наркоманії?

13. У чому полягає популярність тютюнокуріння?

14. Поясніть небезпечність тютюнокуріння для здоров’я людини.

15. Що Вам відомо про генетичні фактори пристрасті до тютюнокуріння?.

16. Яка відносна роль спадкових та соціальних чинників у формуванні гомосексуальності?

17. Що відомо сучасній науці про генетичні механізми гомосексуалізму?

18. Назвіть та поясніть проблеми вивчення генетики злочинності.

19. Які експериментальні дані підтверджують генетичну природу схильності до самогубства?