Горищного перекриття

Розрахунок виконується аналогічно розрахунку зовнішньої стіни

Мінімально допустиме значення опору теплопередачі горищного перекриття для I температурної зони R_{q min}= 3,3 м²·К/Вт.

Задамося конструкцією горищного перекриття (рис. 4.2) та виберемо вихідні дані до розрахунку.

Рисунок 4.2 – Конструкція горищного перекриття

d₁ – плита збірна залізобетонна багатопустотна g=2500 кг/м³, товщиною 0,22 м, l=2,04 Вт/м;

d₂ – утеплювач – жорсткі мінераловатні плити на синтетичних сполуках g=110 кг/м³, l=0,047 Вт/м.°С;

d₃ – стяжка з цементно-пісчаного розчину, товщиною 0,03 м g=1600 кг/м³, l=0,81 Вт/м.°С.

,

м²×⁰С/Вт,

звідки d₃ = 0,14 м.

Отже, для забезпечення нормативних параметрів мікроклімату приміщень товщина утеплювача із жорстких мінераловатних плит повинна бути не меншою ніж 0,14м. Приймаємо 0,15м.

4.4 Методика виконання та зразок розрахунку звукоізоляції стіни

Оцінка звукоізолюючих вертикальних огороджувальних конструкцій будівель (стін та перегородок) виконується на основі СНиП II-12-77 [1.4].

Основна розрахункова формула відповідно до СНиП II-12-77 [1.4]

I_в=50+Dв≥[I_в]^н,

де I_в – індекс ізоляції повітряного шуму в дБ міжкімнатної стіни;

Dв – поправка, яка визначається за методикою викладеною в додатку 1 [1.4].

[I_в]^н – нормативний індекс ізоляції повітряного шуму в дБ міжкімнатної стіни, який дорівнює для житлових будинків [I_в]^н= 41 дБ, відповідно до таблиці 7 [1.4].

Значення поправки Dв визначається шляхом порівняння частотної характеристики ізоляції повітряного шуму огороджувальної конструкції з нормативною частотною характеристикою ізоляції повітряного шуму відповідно до рис. 6 [1.4] (стор. 9) або рис. 4.3 даних методичних вказівок.

Частотну характеристику ізоляції повітряного шуму одношарової плоскої огороджувальної конструкції з поверхневою щільністю від 100 до 1000 кг/м² із бетону, залізобетону, цегли, керамічних блоків та тому подібних матеріалів слід визначати графічним способом, виконуючи її у вигляді ламаної лінії, аналогічній ламаної лінії ADCD на рис. 8 [1.4] (стор. 13) або рис. 4.4 даних методичних вказівок.

Координати точки В (ƒ_в та R_в) частотної характеристики слід визначати за графіками на рис. 9 [1.4] (стор. 13) або на рис. 5 цих методичних вказівок, ƒ_в – у залежності від товщини h у м огороджувальної конструкції рис. 4.4^”а” та R_в – у залежності від поверхневої щільності m у кг/м² огороджувальної конструкції рис. 4.4^”б”.

Питома вага γ у кг/м³: γ ≥ 1800 кг/м³;

γ = 1600 кг/м³;

γ = 1400 кг/м³;

γ ≤ 1200 кг/м³.

Рисунок 4.3 – Нормативна частотна характеристика ізоляції повітряного шуму огороджувальної конструкції

Побудова ламаної лінії ABCD, яка характеризує частотну характеристику ізоляції повітряного шуму, виконується наступним чином: із точки В ліворуч проводиться горизонтальний відрізок АВ, з точки В праворуч проводиться відрізок BC з ухилом 7,5 дБ на октаву до точки С з ординатою R_c=60 дБ, а з точки С праворуч проводиться горизонтальний відрізок CD.

Для визначення поправки Dв необхідно на графік нормативної частотної характеристики ізоляції повітряного шуму огороджувальної конструкції (рис. 3) нанести частотну характеристику ізоляції повітряного шуму однашаровими плоскими огородженнями (рис. 4.5) та визначити середні несприятливі відхилення нанесеної частотної характеристики від нормативної частотної характеристики.

Рисунок 4.4 – Частотна характеристика ізоляції повітряного шуму однашаровими плоскими огородженнями

Несприятливими відхиленнями слід вважати відхилення вниз від нормативної частотної характеристики. Середнє несприятливе відхилення слід приймати рівним підсумку несприятливих відхилень.

Якщо середнє несприятливе відхилення наближається, але не перевищує 2 дБ, а максимальне несприятливе відхилення не перевищує 8 дБ, то поправка Dв=0.

Якщо середнє несприятливе відхилення перевищує 2 дБ або максимальне несприятливе відхилення перевищує 8 дБ, то нормативна частотна характеристика зміщується вниз (на ціле число децибел) так, щоб середнє і максимальне несприятливе відхилення від зміщеної нормативної частотної характеристики не перевищувало вказаної величини. В цьому випадку поправка Dв від’ємна і дорівнює величині зміщення нормативної частотної характеристики.

Якщо середнє несприятливе відхилення значно менше 2 дБ, несприятливе відхилення відсутнє, нормативна частотна характеристика зміщується вгору (на ціле число децибел) так, щоб середнє несприятливе відхилення від зміщеної нормативної частотної характеристики наближалось, але не перевищувало 2 дБ, а максимальне несприятливе відхилення не перевищувало 8 дБ. У цьому випадку поправка Dв позитивна та дорівнює величині зміщення нормативної частотної характеристики.

Нормативні індекси ізоляції повітряного шуму огороджувальними конструкціями [I_в]^н приймаються за таблицею 7 [1.4] стор. 10, 11, 12 або за таблицею 4.3 цих методичних вказівок.

а)

б)

Рисунок 4.5 – Графік для визначення координат точки В

Таблиця 4.3 – Нормативні індекси повітряного шуму

Назва та розташування конструкції, що обгороджує	Індекс ізоляції повітряного шуму[Iв]н в дБ
Житлові будинки 1 Стіни та перегородки між квартирами, між приміщеннями квартири та сходовими клітками, холами, коридорами, вестибюлями 2 Стіни між приміщеннями квартири та магазинами 3 Перегородки без дверей між кімнатами, між кухнею та кімнатою в квартирі

4.3.1 Приклад розрахунку міжкімнатної стіни

Визначити звукоізолюючу здатність повітряного шуму міжкімнатної стіни великопанельного житлового будинку із залізобетону питомою вагою γ₀=2500 кг/м³, товщиною h = 160мм = 0,16м.

Розрахунок ведемо за [1.4].

Основна розрахункова формула I_в = 50 + Dв ≥ [I_в]^н.

За таблицею 4.3 даних методичних вказівок [I_в]^н= 41дБ.

Визначаємо поверхневу щільність міжкімнатної стіни:

m=2500 · 0,16=400 кг/м².

За рисунком 4.5^”а” даних методичних вказівок при γ₀=2500 кг/м³ та при h=0,16 м визначаємо ƒ_в=260 Гц.

За рисунком 4.5^”б” даних методичних вказівок при m=400 кг/м² визначаємо R_в=39 дБ.

Розглянемо рис. 4.4 даних методичних вказівок та відкладемо значення абсциси ƒ_в=260 Гц та значення ординати, яка дорівнює R_в = 39 дБ. На їх перетині отримаємо точку В. Місце розташування точок А, С та D отримаємо за методикою, описаною вище. Отримаємо рисунок 4.6.

Записуємо в розрахункову таблицю 4.4 для кожної частоти в октавних смуг в межах 100 – 5000 Гц розрахункові та нормативні значення звукоізоляції в дБ. Після цього визначаємо несприятливі відхилення 9 (у таблиці вони з від’ємним знаком) нижче за нормативну частотну характеристику.

Рисунок 4.6 – Нормативна, фактична та зміщена нормативна частотна

характеристики ізоляції повітряного шуму огороджувальної конструкції

Підсумок несприятливих відхилень[-∑]=[-38]. Тоді середнє несприятливе відхилення дорівнює >[-2].

Якщо середнє несприятливе відхилення перевищує 2 дБ, отримане в нашому розрахунку, то нормативну частотну характеристику зміщуємо вниз (на ціле число децибелів) так, щоб середнє та максимальне несприятливе відхилення від зміщеної нормативної частотної характеристики не перевищувало вказаної величини.

Зміщуємо нормативну частотну характеристику вниз на 2 дБ.

Після цього середнє несприятливе відхилення дорівнюватиме <[-2], максимальне відхилення складає [-5]<[-8], а Dв=2 дБ.

Тоді підсумуємо отримані дані в основну розрахункову формулу

I_в = (50 - 2)=48 дБ > [I_в]^н = 41 дБ.

Нерівність виконана.

Висновок: міжкімнатна стіна товщиною 160мм у житловому будинку з великорозмірних панелей забезпечує ізоляцію від повітряного шуму.

Таблиця 4.4 – Розрахункова таблиця

Частота, Гц	Розрахункове значення звукоізоляції, дБ	Нормативні значення звукоізоляції, дБ	Відхилення розрахункових значень від нормативних, дБ	Значення звукоізоляції нормативної кривої зміщеної на 2 дБ	Відхилення розрахункових значень від зміщених нормативних значень звукоізоляції, дБ
			-3 -6 -7 -7 -6 -5 -3 -1		-1 -4 -5 -5 -4 -3 -1
Підсумок	[-∑]=[-38]		[-∑]=[-23]

Підсумок несприятливих відхилень[-∑]=[-38]. Тоді середнє несприятливе відхилення дорівнює >[-2].

Якщо середнє несприятливе відхилення перевищує 2 дБ, отримане в нашому розрахунку, то нормативну частотну характеристику зміщуємо вниз (на ціле число децибелів) так, щоб середнє та максимальне несприятливе відхилення від зміщеної нормативної частотної характеристики не перевищувало вказаної величини.

Зміщуємо нормативну частотну характеристику вниз на 2 дБ.

Після цього середнє несприятливе відхилення дорівнюватиме <[-2], максимальне відхилення складає [-5]<[-8], а Dв = 2 дБ.

Тоді підсумуємо отримані дані в основну розрахункову формулу

I_в = (50 - 2) = 48 дБ > [I_в]^н = 41 дБ.

Нерівність виконана.

Висновок: міжкімнатна стіна товщиною 160мм у житловому будинку з великорозмірних панелей забезпечує ізоляцію від повітряного шуму.