Перегородки. Перегородки це внутрішнє не несучі конструкції, що обгороджують

Перегородки це внутрішнє не несучі конструкції, що обгороджують. Основна вимога, яка пред'являється до перегородок, – їхня звукоізолююча здатність.

Залежно від конструктивного рішення, перегородки можуть бути виконані з дрібноштучних матеріалів та з великих гіпсобетонних блоків або збірних залізобетонних панелей.

Санітарні вузли

Приміщення санітарних вузлів на монтажі будинку обладнаються з перегородок і дверних полотен з наступною установкою санітарно-технічних приладів або встановлюються на перекриття у вигляді санітарно-технічних кабін з повністю вмонтованим устаткуванням.

Уніфіковані санітарно-технічні кабіни за планувальними ознаками можуть бути сполученими або роздільні. Повинні мати вентиляційні канали.

Підлоги

Конструктивне рішення підлоги безпосередньо відповідає призначенню приміщень і залежить від пропонованих до нього звуко-, тепло- і влагоізоляційних вимог. При виборі конструкцій ураховуються санітарно- екологічні, естетичні вимоги щодо інтер'єра та режим експлуатації приміщення.

Підлоги складаються з:

- покриття – верхнього шару, що сприймає зовнішні впливи;

- підстильного шару, що розосереджує навантаження й забезпечує тепло-, влаго- та звукоізоляцію;

- підставою служать залізобетонні плити перекриттів або ґрунт у підлогах по ґрунті.

Покриття виконуються в житлових кімнатах, коридорах, кухнях з лінолеуму, полівінілхлоридних плиток, штучного або складального паркету, ламінованих дощок. У санвузлах, кухнях, на балконах і лоджіях покриття рекомендується влаштовувати з лінолеуму або керамічних плиток. У технічному підпіллі покриття з бетону.

Вікна й двері

У житлових будинках масового будівництва застосовують переважно дерев'яні стандартні конструкції віконних блоків зі світлопрозорим заповненням із силікатного скла. Віконний блок збирають із віконної коробки й плетінь, що вставляються в неї. Для запобігання від гниття коробки антисептують.

Двері бувають однопільні, двопільні й полуторні – з двома полотнами нерівної ширини. Заповнення дверного прорізу складається з дверної коробки й дверного полотна. Дверні полотна можуть бути фільончастими, щитовими, можуть бути глухими або заскленими.

Типи та габаритні розміри дерев’яних вікон, балконних дверей, зовнішніх та внутрішніх дверей наведені на рис 2.4а, 2.4б, 2.4в.

Рисунок 2.4а – Типи і габаритні розміри дерев’яних внутрішніх дверей для житлових та громадських будинків

Рисунок 2.4б – Габаритні розміри вікон та балконних дверей типів С та Р житлових будинків

Рисунок 2.4в – Типи і габаритні розміри дерев’яних зовнішніх дверей для житлових та громадських будинків

3 РОЗРОБКА І ОФОРМЛЕННЯ АРХІТЕКТУРНО-КОНСТРУКТИВНИХ КРЕСЛЕНЬ

До початку розробки креслень необхідно уважно вивчити завдання та вихідні дані для курсового проекту. Відповідно до заданих об'ємно-планувальних рішень за відповідною довідково-нормативною літературою підібрати основні конструктивні елементи проектованого будинку, зробити їхні ескізи з наданням усіх необхідних розмірів і маркування конструкцій.

Роботу над проектом рекомендується почати з розробки ескізів планів поверхів, фундаментів, перекриттів монтажних планів, розрізу, та наприкінці фасаду житлового будинку. Призначення ескізів – уточнення об'ємно-планувального й конструктивного рішення будинку і його окремих частин відповідно до остаточних креслень проекту.

Графічне оформлення: зображень, виконання написів, розмірів позначення матеріалів в перетинах і т.п. повинно відповідати нормативній літературі. Використання в кресленнях ліній різної товщини (основні S = 0,6-0,8мм – лінії видимих контурів на планах, розрізах і деталях; осьові, розмірні, пунктирні – S = 0,2-0,3мм) також підвищує виразність і якості креслень.

Масштаби на кресленнях не вказують.

Над проекціями креслень виконують надписи, висота літер 5мм.

Умовні позначки для виконання проекцій проекту подані у таблицях Б1, Б2 додатка Б.

Розташування креслень на аркушах може бути різним і залежить від розмірів проектованого будинку й прийнятих масштабів.

Проекцію розрізу виконують по сходовій клітці.

На вільних містах аркушу розміщують конструктивні деталі.

Формати аркушів та зразок оформлення штампу наведений на рис. А1 додатка А.

Далі наводяться основні положення щодо розробки, оформлення й змісту креслень.

Методика розробки та склад креслення плану

першого поверху (на відмітці 0,000)

План поверху виконують у вигляді горизонтальної проекції на рівні 900 – 1000мм від поверхні підлоги.

Креслення плану починають з нанесення координаційних осей, які організують геометричну основу плану будинку та характеризують основні розміри будинку, місцеположення несучих конструкцій.

Маркування координаційних осей по довгій стороні будинку виконується зліва направо арабськими цифрами, а по короткій стороні будинку виконується знизу вверх великими літерами українського алфавіту, крім літер З, І, Ї, О, Ч, Х, Ь. Пропускання цифр або літер не дозволяється. Позначення координаційних осей проставляється у кружках (діаметром 7 – 8мм).

Координаційні осі на планах будинків показують по лівій та нижній сторонах, а при незбіжності осей протилежних сторін плану в місцях розходження осей забезпечення останніх проводять додатково по правій та верхній сторонах плану.

Потім на координаційні осі наносять розмірні лінії ліворуч і знизу не менш двох, а праворуч і зверху не менш одної. Першу розмірну лінію креслять на відстані 12-16мм від контуру плану, на неї виносять розміри віконних, дверних прорізів. Розміри простінків. Наступні лінії наносять на відстані 6-8мм одна від одної. На другу розмірну лінію виносять розміри між сусідніми координаційними осями і на третю – габаритні розміри між крайніми координаційними осями.

На плані необхідно показати:

- координаційні осі;

- зовнішні та внутрішні повздовжні та поперечні несучі та самонесучі стіни з вказівкою їх товщини і прив’язки до координаційних осей. Правила прив’язки показані на рис. 2.1, 2.2, 2.3:

- стіни, перегородки з вказівкою їх товщини і прив’язки;

- віконні та дверні прорізи з заповненням і їх маркуванням;

- сходові клітки, лоджії, балкони;

- вентиляційні канали санвузлів та кухонь, санітарне і технічне обладнання (ванни, вмивальники, унітази, кухонні плити, мийки для посуду);

- площу приміщень (у метрах квадратних з двома десятковими знаками та підкреслюють). Житлову і загальну площу та кількість кімнат квартири. Наприклад , де житлова в чисельнику, загальна в знаменнику;

- місця, де виконують поперечний розріз, напрямок стрілки вбік, в який дивляться на час виконання розрізу.

Приклади виконання планів будинку наведені на рис. В1, В2, В3 додатка В.