Витрати робочого часу

Назва операції	Час (год. хв.)	Затрати часу хв.	Вид робочого Часу (норм.,не норм.)
Початок	Кінець
1.прїзд на об’єкт, центрування штативів на ст..1,2,3, розігрів світловіддалеміра ЗСМ2,вимірювання сторін S1-2,S2-1,S2-3, вимірювання кутів на ст. 1-2	800	933		нормов.
2.фізіологічна перерва	933	945		нормов.
3. центрування штативів в т. 4,5,6, вимірювання сторін S3-2, S3-4, S4-3, S4-5, S5-4, S5-6, вимірювання кутів в т.3,4,5.	945	1125	140	нормов.
4. фізіологічна перерва	1125	1131		нормов.
5.перерва в зв’язку з несприятливою погодою (дощ), поїздка на обід в їдальню	1131	1310		ненормов.
6. поломка автомашини	1310	1340		ненормов.
7.переїзд з їдальні на об’єкт	1340	1355		ненормов.
8. центрування штативів в т.5,6,7,8, розігрів світловіддалеміра ЗСМ2, вимірювання сторін S6-5, S6-7, S7-6, S7-8, вимірювання кутів в т.6,7	1355	1508		нормов.
9. фізіологічна перерва	1508	1520		нормов.
10. центрування штативів в т. 9,10,11,12, вимірювання сторін S8-7, S8-9, S9-8, S9-10, S10-9, S10-11, S11-10, S11-12, вимірювання кутів в т.8,9,10,11	1520	1648		нормов.
11. фізіологічна перерва	1648	1712		нормов.

5) Обробка результатів спостереження встановлення норм. Часу і норм. Виробітку.

∑Т норм.: Сума нормативного робочого часу без фізіологічної перерви: 354 хв.

Час на фізіологічні перерви: ∑Т норм-10%=35,4 хв.

Обсяг роботи – 2,28 км.

Норма часу:

Норма виробітку: Н_В= = 0,35 км/год = 2,86 км/день

9 УПРАРАВЛІННЯ КОЛЕКТИВОМ ГЕОДЕЗИЧНОГО ПІДПРИЄМСТВА

1 Структура управління в геодезичному підприємстві

2 Зміст і особливості праці керівника

3 Взаємодія керівника і громадських організацій на підприємстві

1 Структура управління в геодезичному підприємстві

Структура управління на геодезичному підприємстві має ступеневу систему. На чолі підприємства стоїть директор, першим помічником є головний інженер, який відповідає за технічну діяльність підприємства. Директор має застурників з виробництва і техніки безпеки. Далі управління здійснюється за допомогою адміністративно-управлінського персоналу і виробничого керівного персоналу. До адміністративно-управлінського персоналу відносять: відділ кадрів, бухгалтерію та інші. До виробничого персоналу відносяться начальники партій або начальники відділів. Далі управління здійснюють бригадири польових бригад.

2 Зміст і особливості праці керівника

Бригадир, очолює польову бригаду. Особливістю роботи бригадира є те, що він є безпосереднім виконавцем найскладніших операцій, які виконує бригада. Разом з тим він є організатор виробничого процесу, відповідає за виконання плану, є наставником бригади.

Керівник середньої ланки – це є начальники партій або відділів. Ці спеціалісти повинні мати ще більші організаційні здібності, оскільки їм доводиться працювати як з керівниками нижчої ланки так і з виробничими службами різного напрямку в результаті виконання завдання.

До керівників вищої ланки відносяться: директор, його замісники, головний інженер. Особливості їхньої роботи залежать від тих функцій, які вони виконують. Вони повинні правильно поставити завдання, у процесі його виконання контролювати якість і повинні вміти прийняти виконану роботу. Важлива роль керівників полягає у правильному підборі і розстановці кадрів, розв’язання стратегічних завдань, організації ритмічної праці, своєчасна видача продукції замовнику, проведення організаційної і виховної роботи в колективі.

3 Взаємодія керівника і громадських організацій на підприємстві

Зараз громадськими організаціями є профспілки. Колектив вибирає профспілковий комітет, в склад якого входить декілька чоловік. Профспілки створюються, щоб потурбуватись про соціальний захист працівників.

Найоптимальнішим варіантом взаємодії керівника і профспілок є їхня співпраця в досягненні однієї мети, а саме, профспілки мають турбуватись про розвиток виробництва і виконання планів, а адміністрація має турбуватись про матеріальне становище і соціальний захист. У цьому випадку на підприємстві буде встановлено нормальний клімат взаємовідносин, що позитивно буде виливати на виробничий процес.

9 УПРАВЛІННЯ КОЛЕКТИВОМ ГЕОДЕЗИЧНОГО ПІДПРИЄМСТВА

УПРАВЛІННЯ КАДРАМИ В ТОПОГРАФО-ГЕОДЕЗИЧНОМУ ВИРОБНИЦТВІ

1 Підбір і розставлення кадрів

2 Кваліфікацій ні характеристики працівників топографо-геодезичного виробництва

3 Система підготовки кадрів топографо-геодезичного виробництва в Україні

4 Підвищення кваліфікації фахівців і керівників топографо-геодезичного виробництва

1 Підбір і розставлення кадрів

Кадрова політика є дуже важливою, при організації виробничого процесу. Від того, наскільки правильно сформований кадровий склад підприємства залежить успіх виробничого процесу. На підприємстві кадрове питання знаходиться, у першу чергу, у полі зору керівника. На підприємстві є служба, що називається відділ кадрів, яка займається оформленням: на роботу, переміщенням кадрів і з роботи. Підбір і розставлення кадрів на виробництві є проблемою № 1. Колектив має бути сформований із спеціалістів відповідної кваліфікації. Важливе значення має закріплення кадрів. Це важливо як для самого виробництва так і для працівника.

2 Кваліфікаційні характеристики працівників топографо-геодезичного виробництва

Топографо-геодезичне виробництво формується з інженерно-технічних працівників геодезичного профілю, службовців інших професій та робітників і обслуговуючого персоналу, Інженерно-технічні працівники – це випускники вищих і середніх спеціальних навчальних закладів. Інженерні працівники – це спеціалісти, які отримали диплом спеціаліста у вищому навчальному закладі за відповідною кваліфікаційною характеристикою. Інженер II категорії присвоюється після 3-ох років роботи на виробництві і атестації працівника. Інженер І категорії присвоюється після 6 років роботи на підприємстві.

Після закінчення середнього навчального закладу випускник отримує диплом молодшого спеціаліста і йому присвоюється кваліфікація техніка.

До керівних посад відносяться начальники партій (польових і камеральних), головний інженер. Директор – призначається з інженерно-технічного складу.

3 Система підготовки кадрів топографо-геодезичного виробництва в Україні

Кадри для топографо-геодезичного виробництва готує Міністерство освіти і науки в Україні. Вищі навчальні заклади готують спеціалістів-інженерів. В Україні є єдиний геодезичний факультет, а вузів чисто геодезичних немає.

0709 Геодезія, картографія і землевпорядкування:

геодезія

картографія

землевпорядкування і кадастр

фотограмметрія

маркшейдерія

інформаційні системи і технології

Готують: бакалавра 6.070900

спеціаліст 7.070901-геодезія

7.070904-землевпорядкування

магістр 8.070901-геодезія

Спеціальність "ГЕОДЕЗІЯ" готують:

Львівська політехніка, КДТУБ і А, КГРІ (Криворізький гірничо-рудий інститут), Донецький політехнічний інститут, ІФНТУНГ.

Спеціальність"Землевпорядкування і кадастр'":

Львівська політехніка, КДТУБ і А, ІФНТУНГ, Львівська сільськогосподарська академія, Українська академія водного господарства (м, Рівне) і ряд не державних вузів.

Спеціальність "Картографія":

Національний університет ім. і Шевченка.

Спеціалістів середньої освіти готують:

Київський топографічний технікум, Кіцманський технікум. Бучачський технікум.

4 Підвищення кваліфікації фахівців і керівників топографо-геодезичного виробництва

У нашій країні підвищення кваліфікації робітників здійснюється безпосередньо на виробництві. Підвищення кваліфікації керівних кадрів здійснюється на базі Держдепартаменту геодезії, картографії і кадастру. Час від часу він збирає семінари, куди запрошені керівники: геодезичних підприємств, де і здійснюється підвищення кваліфікації. Їх навчають передовим методам: виробництва, знайомленні з новітніми технологіями.

10 УПРАВЛІННЯ ЯКІСТЮ ТОПОГРАФО-ГЕОДЕЗИЧНИХ РОБІТ

Питання якості в топографо-геодезичному виробництві має велике значення. Топографо-геодезичні карти мають бути без помилок, закладені центри і знаки мають бути довготривалі. У геодезичній галузі продукція проходить багатоступінчату систему контролю і приймання. Контроль виконання здійснюється керівниками підрозділів, редакторами, інспекторами відділу технічного контролю. Під час приймання топографо-геодезичних робіт складають акти приймання, де здійснюється оцінка робіт: відмінно, добре, задовільно, брак. Забракована продукція не підлягає оплаті. З метою заохочення до підвищення якості робіт на геодезичному виробництві існує система стимулювання праці шляхом надбавок за високу якість продукції у вигляді премій. На високих окладах працюють виконавці, що мають особистий штамп.

Польові підрозділи топографо-геодезичного виробництва виконують різноманітні процеси у польових умовах. Це роботи з виготовлення і закладення центрів, кутові спостереження, лінійні виміри, знімальні роботи, нівелірні роботи, астрономо-геодезичні спостереження. Ці роботи виконують бригади, в складі яких від 3 до 8 чоловік.

Польові роботи контролює начальник партії (постійно) керівництво підприємства (гол. інженер), директор або його замісники. У процесі контролю перевіряється:

а) правильність технології виробництва, дотримання допусків і вимог інструкції;

б) стан приладів і техніки;

в) знання і технічні навики працівників;

г) якість виконаної роботи;

д) виконання правил техніки безпеки.

Після перевірки складання акту перевірки в 3 екземплярах, де вказані позитивні сторони роботи і недоліки.

Приймання закінченої продукції (знята трапеція, відбудований пункт тріангуляції і т. д.) здійснюється у багатоступеневій формі: у виконавця приймає начальник партії, у начальника партії по об’єкту приймає керівництво експедиції, далі продукцію приймає замовник. Якщо продукція передається в ДГК і К, то приймання здійснює інспектор відділу технічного контролю. Приймання-здача продукції засновнику скріплюється актом.

Камеральні роботи виконуються окремими виконавцями в складі камеральних груп. Робота виконавців постійно контролюється керівником групи або партії. Один-два рази на півріччя роботу виконавця перевіряє керівник підприємства. Результати перевірки фіксуються актами або записами в спеціальному журналі. Перевіряється правильність виконання технологічних процесів камерального виробництва, якість роботи, отримання техніки безпеки. Роботу приймає керівник групі, а потім експедиції, який потім роботу здає замовнику. Здана продукція закріплюється актом приймання-здачі.

ІНСТРУКЦІЯ про порядок контролю і приймання топографо-геодезичних та картографічних робіт, (Затверджена наказом Головного управління геодезії, картографії та кадастру України №19 від 17.02.2000)

1. Загальні положення.

2. Організація контролю топографо-геодезичних та картографічнх робіт

3. Контроль топографо-геодезичних та картографічних робіт

3.1. Польові роботи

3. 2. Камеральні роботи

4. Прймання топографо-геодезичних та картографічних робіт

4.1. ІІольові роботи

4.2. Камеральні роботи

5. Приймання завершених топографо-геодезичних та картографічних робіт

6. Оцінка якості робіт

1. Загальні положення

1.2. Топографо-геодезичні та картографічні роботи виконуються за затвердженими технічними проектами (програмами), завданнями у відповідності до вимог діючих нормативно-технічних документів.

1.3. Всі топографо-геодезичні й картографічні роботи, що виконуються підприємствами та організаціями незалежно від форм власності й підпорядкування та окремими суб'єктами підприємницької діяльності підлягають контролю і прийманню.

Контроль якості топографо-геодезичних і картографічних робіт та їх приймання, які є складовими технологічного процесу, здійснюється з метою;

• перевірки на всіх стадіях технологічного циклу дотримання вимог діючих нормативно-технічних документів, відповідності результатів виконаних робіт та їх оформлення вимогам технічних і технологічних інструкцій та затвердженим зразкам і технічним проектам;

• визначення ступеню готовності виготовлених матеріалів і продукції та їх придатності для подальшого використання в процесах виробництва або для остаточного випуску чи передачі замовнику;

• надання необхідної допомоги виконавцям для якісного виконання робіт;

• виявлення та усунення причин, які сприяють появі браку в роботі.

1.4. Основними видами контролю, які застосовуються для визначення якості топографо-геодезичних і картографічних робіт є;

• самоконтроль;

• контроль робіт;

• приймання виконаних робіт і готової продукції;

• інспекційний та державний контроль;

• вхідний контроль.

1.5. Виконавці несуть, персональну відповідальність за якість виконаних робіт та строки їх виконання. Вони зобов'язані здавати для приймання завершені і ретельно перевірені матеріали робіт.

1.6. Завершеними вважаються роботи і готова продукція, які відповідають вимогам нормативно-технічних документів, виконані та оформлені у повній відповідності до технічних умов і підписані відповідними особами згідно з вимогами п. 7.1.

Тільки матеріали завершених робіт і готова продукція можуть направлятися на подальшу обробку, концентрацію або передаватись замовнику.

1.7. За виготовлення, приймання і відправлення на подальшу обробку, концентрацію або передачу замовнику матеріалів топографо-геодезичних та картографічних робіт незадовільної якості винні у цьому несуть адмі-ністративну або матеріальну відповідальність згідно з чинним законодав-ством.

2. Організація контролю топографо-геодезичних та картографічнх робіт

2.1. Організація контролю та приймання топографо-гсодезичних і картографічних робіт покладається на керівників підприємств, організацій та суб'єктів підприємницької діяльності, які несуть повну відповідальність за якість виконаних робіт.

Контроль і приймання топографо-геодезичних та картографічних робіт організовують;

• в підприємствах усіх форм власності - керівники підприємств шляхом утворення в структурі підприємства технічного відділу (підрозділу з якості), що діє на підставі положення (додаток 1), або призначення окремим наказом відповідальних осіб, які діють згідно з посадовою інструкцією (додаток 2) і відповідають за проведення контролю та приймання робіт;

• в окремого підприємця суб'єкта підприємницької діяльності - сам підприє-мець, замовники робіт та державні інспектори Інспекції державного геоде-зичного нагляду Укргеодезкартографії.

2.2. Контроль якості топографо-геодезичних і картографічних робіт здійснюється згідно з планами, які складаються на відповідний період (квартал, рік) і затверджуються керівником підприємства чи організації.

3. Контроль топографо-геодезичних та картографічних робіт

3.1. Польові роботи

3.1.1. Контроль польових робіт є складовою частиною виробничого процесу і здійснюється протягом усього періоду їх виконання (польового сезону, року), охоплюючи всі процеси і види робіт.

Систематичний контроль польових робіт здійснюється суб'єктами підприємницької діяльності (керівниками та відповідальними спеціалістами підприємств чи організацій), інспекційний контроль - працівниками апарату Укргеодезкартографії, державний контроль — державними інспекторами Інспекції державною геодезичного нагляду Укргеодезкартографії.

Методи польового контролю, його тривалість і час проведення визначаються в залежності від обсягів і виду робіт, що контролюються, та кваліфікації виконавців, які виконують роботи.

3.1.3. У процесі контролю польових робіт особи, що перевіряють, їх виконання повинні встановити;

• знання та дотримання виконавцем вимог діючих нормативно-технічних документів;

• відповідність методів виконання польових робіт вимогам технічного проекту, технічним умовам і діючим нормативно-технічним документам;

• технічний стан приладів, повноту і своєчасність їх досліджень, перевірок і юстировок;

• якість робіт і виконання їх в установлені терміни;

• виправлення зауважень та виконання вказівок іпропозицій - які були зроблені під час попередніх перевірок;

• виконання правил з охорони праці й техніки безпеки.

Одночасно з контролем польових робіт проводиться інструктаж виконавців з показом передових методів робіт, які забезпечують їх високу якість та ефективність.

Рекомендовані методи і норми контролю для кожного виду польових робіт наведено в додатку 3.

3.1.4. Контроль польових робіт закінчується складанням акта (додаток 4), в якому фіксуються результати перевірки, обов'язково вказуються обсяги виконаних і перевірених робіт, даються зауваження і пропозиції щодо подальшого виконання робіт.

Акт складається у двох примірниках, один з яких залишається у виконавця, а другий - у контролюючої особи.

Всі акти контролю польових робіт зосереджуються у підрозділі (підприємстві чи організації) або у відділі інжснерно-гсодезичннх вишукувань, систематизуються по кожному об’єкту і зберігаються у вигляді Книги якості топографо-геодезичних та картографічних робіт.

3.1.5. Журнали контрольних вимірювань, аерофотознімки з контрольними наколами опознаків, коректурні листи та інші документи польового контролю комплектуються разом з матеріалами виконаних і прийнятих робіт.

3. 2. Камеральні роботи

3.2.1. Контроль камеральних робіт здійснюється постійно протягом їх виконання суб'єктом підриємницької діяльності (керівниками та відповідальними спеціалістами підприємств чи організацій).

Основну і всесторонню перевірку якості роботи кожною виконавця здійснює безпосередній керівник робіт камерального виробництва (бригадир, керівник камеральної групи тощо).

3.2.3. У процесі контролю якості камеральних робіт перевіряють;

• відповідність методики виконання робіт прийнятій технології та вимогам нормативно-технічних документів;

• дотримання допусків на операціях і ведення технічної документації;

• технічний стан приладів, повноту, правильність і своєчасність їх досліджень, перевірок і юстировок;

• якість робіт і виконання їх в установлені терміни

• виконання правил техніки безпеки.

Рекомендовані методи і норми контролю камеральних робіт для кожного виду робіт наведено в додатку 3.

4. Прймання топографо-геодезичних та картографічних робіт

4.1. ІІольові роботи

4.1.1 Виконані польові роботи пред'являються на приймання безпосередньому керівнику робіт. За підсумками контролю, який проводився протягом виконання робіт і під час їх приймання, безпосередній керівник робіт визначає ступінь їх відповідності вимогам діючих норма нормативно-технічних документів, оцінює їх якість та придатність для подальшої обробки або передачі замовнику.

4.1.2. На приймання пред'являються матеріали робіт, скомплектовані у відповідності до вимог діючих нормативно-технічних документів, перевірені й виправлені самим виконавцем.

Виконані роботи приймаються у міру їх готовності упродовж усього польового сезону (року) Приймання робіт віл виконавців повинно бути здійснене, як правило, до виїзду бригад з району польових робіт.

Забороняється приймати від виконавця некомлектні й недоброякісні матеріали.

Якщо в процесі приймання робіт виявлено деякі помилки та недоробки, то матеріали повертаються виконавцю на виправлення.

У разі виявлення недоброякісних робіт матеріали у виконавця вилучаються, а роботи виконуються і приймаються заново. Кожен такий випадок береться на облік і розслідується згідно з діючими правилами.

Переробку і виправлення недоброякісних робіт здійснює сам виконавець без додаткової оплати або інший працівник за рахунок винного згідно з чинним законодавством.

4.1.3. Безпосередній керівник робіт зобов'язаний приймати закінчені роботи систематично, не очікуючи, коли буде виконано все завдання.

Виконавцю може бути видане нове завдання тільки після того, як він здав матеріали раніше виконаних робіт.

Усі заново побудовані пункти тріангуляції і полігонометрії приймаються безпосередньо в полі.

Матеріали спостереження пунктів тріангуляції і полігонометрії, астрономічних та гравіметричних спостережень,нівелювання всіх класів, трасування, прив"язочно-розмічувальні роботи приймаються за результатами оцінки їх точності.

Планово-висотна прив'язка асрофотознімків, дешифрування, топографічна зйомка, оновлення карт, зйомка континентального шельфу приймаються у міру завершення робіт на окремих трапеціях (планшетах).

4.1.4. Під час приймання завершених робіт безпосередній керівник перевіряє:

• комплектність матеріалів;

• повноту і правильність використання вихідних даних;

• точність одержаних результатів;

• повноту і правильність оформлення технічної документації;

•якість побудованих пунктів тріангуляції і полігонометрії на місцевості;

• якість закладених нівелірних знаків на місцевості;

• якість розпізнавання планово-висотних опознаків (вибірково);

• якість топографічного дешифрування - на кожній трапеції;

• якість топографічної зйомки рельєфу, контурів і об'єктів місцевості - на кожній трапеції (інструментально);

• якість оновленя топографічних карт - на кожній трапеції;

• якість кадастрової зйомки.

4.1.5. Приймання робіт від виконавця оформляється актом (додаток 5), який складається у двох примірниках, одинз яких передається в підрозділ (підприємство чи організацію) разом і готовими матеріалами, другий зберігається в безпосереднього керівника або у спеціаліста з якості робіт для обліку. До акта додаються списки прийнятих робіт з основними характеристиками і оцінкою їх якості (додаток 6) та схеми або картограми прийнятих робіт в умовних знаках (додаток 11).

Оформлення результатів приймання робіт від безпосереднього керівника здійснюється керівником підрозділу (головним інженером чи головним спеціалістом) та спеціалістом з якості робіт на зворотній стороні акта, складеного безпосереднім керівником робіт (додаток 5).

Особи, які приймають всі види топографічних робіт роблять відповідні записи про результати приймання у формулярах транеції.

4.1.6. Якщо пред'явлені до приймання роботи не перевірені в полі і немає можливості оцінити їх якість, то вони повертаються на польовий контроль і доопрацювання.

4.1.7. Остаточне приймання робіт здійснюється спеціалістом з якості за накопичувальною системою. Прийняті роботи записуються в накопичувальні відомості (додаток 9) і показуються на схемах і картограмах в прийнятих умовних знаках (додаток 10).

4.1.8. Результати приймання робіт по видах і об'єктах підсумовуються в накопичувальних відомостях щомісячно і на їх підставі складаються звіти про виконання робіт у поточному місяці, кварталі і в цілому за рік.

Особи, що приймають топографічні і картографічні роботи, роблять відповідні записи в формулярах трапеції.

4.1.9. Приймання топографо-геодезичних, картографічних, кадастрових, маркшейдерських та інших робіт, що виконуються на договірних умовах, оформляються актом, форма якого наведена в додатку 8.

4.1.10. Прийняті, оформлені та укомплектовані відповідно до вимог діючих нормативно-технічних документів матеріали передаються на подальшу обробку в підрозділи камерального виробництва або замовнику.

4.2. Камеральні роботи

4.2.1. Виконані камеральні робот виконавець пред'являє на приймання безпосередньому керівнику робіт після їх детальної перевірки та виправлення помилок.

У разі виявлення в пред'явлених роботах недоліків та помилок, їх повертають виконавцю на виправлення і доопрацювання.

4.2.2. За підсумками контролю під час виконання робіт і під час їх приймання безпосередній керівник визначає ступінь відповідності їх технічним вимогам і оцінює їх якісгь за основними критеріями, які наведено у п.5.2. Про це робиться відповідний запис на матеріалах та у формулярі. Прийняті безпосереднім керівником матеріали передаються на приймання редактору, керівнику (головному інженеру, головному спеціалісту) підрозділу, який у свою чергу передає їх на приймання начальнику підрозділу (спеціалісту) з якості робіт.

Робота повинна бути прийнята у стислі строки, згідно з графіком, яким передбачається рівномірна здача і приймання магеріалів протягом місяця (кварталу, року).

4.2.3 Особи, які приймають топографічні, фотограмметричні, фотолабораторні, обчислювальні, картоскладальні і креслярсько-оформлювальні роботи, виготовлення цифрових карт заповнюють, відповідні розділи формулярів і підписують готову продукцію згідно з вимогами розділу 5.

Якщо при цьому у формулярі виявлені незаповненими деякі розділи робіт, що були виконані раніше, приймання робіт відкладається до усунення цього недоліку.

Види робіт, які не перелічені в цьому пункті, можуть передаватись для подальшої обробки або замовнику тільки після перевірки їх спеціалістами з якосп згідно з вимогами тсхнолої іч них інструкцій.

Контроль якості і приймання робіт та проміжної продукції камерального виробництва (негативи, контактні фотовідбитки, сканування негативів (діапозитивів) аерофотозйомки, світлокопії з фотопланів, копії польових оригіналів та оригіналів складання карт, абриси для гравірування і сині копії для викреслювання карт, світлокопії з видавничих оригіналів для переоформлення та оновлення карт, монтаж синіх копій для складання карт, синьки для викреслювання, позитиви і т. ін. здійснюється згідно з вимогами технологічних інструкцій на виготовлення такої продукції.

4.2.5. Забороняється приймання незакінченої та некомплектної продукції.

4.2.6. Облік прийнятих камеральних робіт здійснюється в порядку, передбаченому в п.п. 4.1.7. — 4.1.10.

5. Приймання завершених топографо-геодезичних та картографічних робіт

5.1. Завершення об'єктів і станів робіт оформлюється щоквартально актами, які складаються підприємством (організацією) у двох примірниках і містять два розділи (додаток 9):

Акт підписують: керівник підприємства, головний інженер, начальник планово-виробничого відділу, начальник підрозділу (спеціаліст) з якості.

Один примірник акта з картограмами висилається в Укркартгеофонд, другий залишається в підприємстві.

5.2. Картограми об'єктів складаються у тій розграфці і системі координат, в якій виконані роботи. Завершені роботи з тріангуляції- полігонометрії, трилатерації, нівелювання показуються на картограмах контуром об'єкта, а роботи з обстеження та оновлення пунктів геодезичної мережі по трапеціях масштабу 1:200 000.

6. Оцінка якості робіт

6.1. Оцінка якості топографо-геодезичних та картографічних робіт здійснюється за результатами технічною контролю, що проводився в процесі виконання робіт та їх приймання. Роботи, які за основними параметрами, що характеризують їх якість, відповідають вимогам нормативно-технічних документів, технічних проектів та спеціальним умовам замовника, оцінюються і приймаються як доброякісні.

Якщо роботи не відповідають цим вимогам, то їх переробляють і тільки після цього приймають і оцінюють заново. Причини незадовільної роботи розслідуються і винуваті притягуються до відповідальності.

6.2. Основними критеріями якості топографо-геодезичних та картографічних робіт, які закладені в діючих нормативно-технічннх документах та цій інструкції, є;

• надійність закріплення і довговічність схоронності геодезичних пунктів та нівелірних знаків;

• точність визначення координат і висот геодезичних пунктів та нівелірних знаків;

• точність планово-висотної геодезичної основи для топографічних планів і карт;

• середні і середні квадратичні помилки у плановому і висотному положенні контурів та об'єктів місцевості та рисування рельєфу на оригіналах зйомки й оновлення карт;

• повнота, правильність та чіткість зображення елементів змісту карти і підписів назв об'єктів на оригіналах складання;

• чіткість і акуратнісіь графічного та штрихового оформлення відповідно до вимог умовних знаків;

- видавничих оригіналів топографічних планів і карт;

- видавничих оригіналів спеціальних та інших тематичних карт;

• якість цифрових топографічних, спеціальних та іншихтематичних карт;

• строгість математичної обробки результатів вимірювань;

• акуратність та охайність оформлення технічної документації.

8. Оформлення підписами матеріалів топографо-геодезичних і картографічних робіт під час їх приймання

8.1. Готові матеріали топографо-геодезичних і картографічних під час їх приймання підписуються виконавцем, безпосереднім керівником робіт та іншими особами, що приймають роботи, які перелічені в пп.5.1.5 і 5.2.2. цієї інструкції. Місця розташування підписів на матеріалах, що приймаються, названо у таблиці.

№ п/п	Вид матеріалів і назва продукції	Хто підписує матеріали	Місце розташування підпису
1. Матеріали польових робіт
1.1.	Журнали польових вимірювань	Виконавець, безпосередній керівник	У кожному журналі
1.2.	Картки побудови, обстеження та оновлення геодезичних пунктів	Виконавець, безпосередній керівник, головний інженер (головний спеціаліст) підрозділу	На кожній картці
1.3.	Матеріали польових обчислень	Виконавець, безпосередній керівник, головний інженер (головний спеціаліст) підрозділу	Опис на папці
1.4.	Оригінали топографічної і кадастрової зйомки та оновлення карт	Виконавець, безпосередній керівник, редактор, головний інженер (головний спеціаліст) підрозділу, спеціаліст з якості робіт (штамп)	За південною рамкою та у формулярі     У формулярі і на оригіналі
1.5.	Матеріали дешифрування	Ті самі	За південною рамкою та у формулярі
1.6.	Матеріали планово-висотної прив язки	Ті самі, крім редактора	Опис на папці та у формулярі
2. Матеріали камерального виробництва
2.1.	Фотоплани, ортофотоплани, фотосхеми, фотокарти і світлокопії з них	Виконавець, безпосередній керівник, редактор, головний інженер (головний спеціаліст) підрозділу, спеціаліст з якості робіт (штамп)	На звороті
2.2.	Оригінали стереоскопічної зйомки та картоскладання	Ті самі	За східною рамкою та у формулярі (штамп)
2.3.	Оригінали зйомки континентального шельфу та внутрішніх водойм	Ті самі	Там само
2.4.	Цифрові карти, ортофотокарти	Ті самі	У формулярі (штамп)
2.5.	Видавничі оригінали карт, масштабу 1:25000, а також карт і планів масштібів 1:10000 і більших	Виконавець, безпосередній керівник, редактор, головний інженер (головний спеціаліст) підрозділу, спеціаліст з якості робіт	У формулярі (штамп)
2.6.	Видавничі оригінали карт, масштабу 1:50000 і дрібніших, а також карт і планів масштібів 1:10000 і дрідніших, а також первинні карти масштабу 1:25000	Виконавець, безпосередній керівник, редактор, головний інженер (головний спеціаліст) підрозділу, спеціаліст з якості робіт	У формулярі (штамп)
2.7.	Каталоги координат і висот геодезичних пунктів, каталоги висот нівелірних знаків	Головний інженер підприємства, начальник підрозділу, спеціаліст з якості робіт Виконавець, безпосередній керівник, редактор, головний інженер (головний спеціаліст) підрозділу, спеціаліст з якості робіт	На титульній сторінці     На останній сторінці каталогу (штамп)
2.8.	Технічні звіти про виконані роботи	Ті самі	Так само
2.9.	Всі інші матеріали	Головний інженер підприємства, безпосередній керівник, спеціаліст з якості робіт (штамп) виконавець	На титульній сторінці   На останній сторінці

8.2. Приймання матеріалів спеціалістом з якості робіт оформлюється штампом, який ставиться на прийнятих матеріалах.

Штамп прямокутної форми містить назву підприємства, текст – прийнято, та місце для підпису особи, яка прийняла матеріали, і дату приймання.

9. Порядок вирішення спірних питань, які виникають під час здачі – приймання робіт та оцінки їх якості

Спірні питання щодо оцінки якості та інших показників, які виникають під час здачі-приймання виконаних робіт та готової продукції, вирішуються:

1) під час приймання робіт від виконавця безпосереднім керівником – керівником підрозділу (підприємства, організації);

2) під час приймання робіт від безпосереднього керівника - начальником підрозділу (підприємства, організації);

3) під час приймання робіт від керівника підрозділу (підприємства, організації) – представником апарату Укргеодезкартографії за участю державних інспекторів Інспекції державного геодезичного нагляду Укргеодезкартографії;

під час приймання робіт від окремого підприємця – державним інспектором Інспекції державного геодезичного нагляду Укргеодезкартографії. 4. Зміст контролю якості топографо-геодезичних та картографічних робіт

4.1. ІІольові роботи

4.1.1. Під час контролю якості рекогносцирування державних геодезичних мереж перевіряють;

• якість винесення в натуру графічного проекту геодезичної мережі;

• правильність вибору місць розташування пунктів мережі та орієнтирних пунктів (ОРП), які повинні забезпечувати надійну взаємну видимість між пунктами та ОРП;

• забезпечення довготривалої схоронності центрів та зовнішніх знаків;

• безпеку робіт і вигідні умови роботи під час побудови знаків та виконання геодезичних спостережень;

• віддаленість пунктів мережі від автошляхів, залізниць, капітальних споруд, ліній електропередач та ліній зв'язку згідно з вимогами правил техніки безпеки;

• достатність і правильність суміщення нових пунктів і пунктами старих мереж.

4.1.2. Під час контролю якості робіт і виготовлення центрів геодезичних пунктів та нівелірних реперів перевіряють;

• якість (марку) цементу та наповнювачів (піску, щебеню, гравію, каменю і води), що використовуються для виготовлення бетонної суміші;

• якість форм та відповідність їх розмірів типам центрів, що плануються до виготовлення;

• дотримання технології виготовлення бетонної суміші та об'ємних співвідношень піску, щебеню (гравію) та води, достатність трамбування бетонної суміші у формах;

• створення необхідних умов для початкового твердіння бетону у формах, своєчасність зволоження, затінення, утеплення тощо;

• правильність і якість закладання марок у бетонні блоки та міцнісіь їх замуровування;

• якість затверділого бетону шляхом проби його міцності зубилом чи іншим металевим предметом (міцний бетон не кришиться і не осипається);

• якість фарбування металевих марок центрів та реперів;

• акуратність транспортування та розвантаження центрів та реперів на місця їх закладання.

4.1.3. У процесі контролю якості побудови геодезичних пунктів, закладки центрів та їх зовнішнього оформлення перевіряють;

1)-Правильнісіь побудови зовнішніх знаків

- точність суміщення (величину приведення до центру) візирних циліндрів та інструментальних столиків із центром пункту;

- жорсткість і тривкість зовнішніх знаків;

- довговічність схоронності знаків (застосування антикорозійного покриття деталей знака);

- надійність ізоляції внутрішньої піраміди з інструментальним столиком від підлоги та інших деталей знака;

- якість трамбування грунту навколо стовпів (опор) зовнішнього знака;

- наявність видимостей на суміжні пункти геодезичної мережі та перешкод для GPS - спостережень згідно з графічним проектом;

- наявність видимостей з центра пункту на закладені ОРП;

- зручність виконання вимірювань на побудованих знаках та закладених центрах;

2-ІІравильність закладки центрів

• глибину закладки центра, правильність встановлення монолітів, розташованість марок центрів на одній вертикальній лінії шляхом розкриття центрів;

• якість бетону, наявність антикорозійного покриття марок;

• якість трамбування грунту навколо центрів пунктів;

• забезпечення необхідної точності суміщення центрів (у плані і за висотою) під час перезакладання центрів;

3-Правильність зовнішнього оформлена пунктів

• розміри канав, їх глибину, акуратність оформлення;

• встановлення пізнавальних стовпів і охоронних пластин тощо; 4-Повноту і правильність оформлення технічної документації

• карточок побудови, обстеження та оновлення геодезичних пунктів;

• актів здачі геодезичних пунктів для забезпечення їх схоронності згідно з Постановою КМ України від 19 липня 1999 р., № 1284.

4.1.4. У процесі контролю якості кутових вимірювань на геодезичних пунктах перевіряють;

- правильність вибору типів приладів і своєчаснісгь підготовки їх до вимірювань;

- правильність вибору найсприятливіших умов для вимірювання горизонтальних і вертикальних кутів;

- правильність розподілу напрямків на групи і дотримання правил їх

спостережень;

- дотримання установлених допусків і правильність виконання повторних вимірювань;

- своєчасність і точність визначення елементів центрування та редукції;

- правильність обчислень у журналах, акуратність оформлення центрувальних листів та інших технічних документів;

- правильність і точність вимірювання кутів на ОРП та відстаней до них;

- точність визначення висот зовнішніх знаків;

- оновлення зовнішнього оформлення пунктів після закінчення спостережень.

4.1.5. У процесі контролю якості -спостережень перевіряють;

- схему GPS –мережі, яка повинна складатись із замкнутих петель або інших замкнутих фігур;

- прив'язку GPS -мережі до пунктів державної геодезичної мережі (не менше як до 3-х пунктів) та до нівелірної мережі (не менше як до 4-х пунктів);

- правильність і своєчасність, перевірок і досліджень метеоприладів; - правильність вибору місць встановлення геодезичних знаків і закладки центрів;

- правильність вибору часу і оптимального вікна спостережень;

визначення кількості сесій та їх тривалості;

- протоколи спостережень на пункті.

4.1.6. У процесі контролю якості вимірювання довжин сторін світло — та радіовіддалемірами перевіряють;

- правильність підготовки приладів до вимірювань (своєчасність еталонування опорних частот, визначення постійних поправок приладів, поправок метеоприладів тощо);

- правильність вибору найсприятливіших умов для виконання спостережень;

- дотримання правил вимірювання сторін і встановлення допусків;

- правильність виконання обчислень в журналах, акуратність оформлення центрувальних дисків та інших матеріалів.

4.1.7. Під час контролю якості гіроскопічного орієнтування при визначенні азимутів на ОРП перевіряють;

- повнту і своєчасність підготовки приладів до спостережень (дослідження гіротеодолітів, точність і періодичність визначення їх поправок);

- правильність організації спостережень на пунктах, відповідність методики гіроскопічного орієнтування вимогам нормативно-технічних документів;

- дотримання встановлених допусків, правильність обчислень у журналах, акуратність оформлення технічної документації;

- точність визначення азимутів на ОРП та відстаней до них.

4.1.8. У процесі контролю якості астрономічних спостережень перевіряють;

- повноту своєчасність і правильність перевірок та досліджень приладів

(астрономічних теодолітів, хронометрів, хронографів, імпульсних приставок, радіоприймачів).

- своєчасність визначення особисто-інструментальної помилки виконавця;

- відповідність методики спостережень вимогам нормативно-технічних документів;

- дотримання інтервалів приймання радіосигналів;

- своєчасність і точність визначення елементів центрування та редукції;

- дотримання правил виконання спостережень та встановлених допусків;

- своєчасність і правильність обробки польових матеріалів (журналів, хронографічних стрічок, центрувальних листів, матеріалів польових обчислень тощо).

4.1.9. У процесі контролю гравіметричних спостережень перевіряють;

- повноту і правильність підготовки гравіметрів до спостережень згідно

з їх технічними даними та інструкціями з експлуатації;

- дотримання методики спостережень, тривалості рейсів, польових допусків;

- правильність обробки польових матеріалів та акуратністьїх оформлення;

- правильність експлуатації гравіметрів (транспортування, дотримання теплового режиму тощо);

- правильність складання описів місцеположення гравіметричних пунктів;

- точність визначення координат і висот гравіметричних пунктів.

4.1.10. У процесі контролю обстеження та оновлення геодезичних пунктів і нівелірних знаків перевіряють;

• якість оновлення пунктів та нівелірних знаків;

• якість побудови нових зовнішніх знаків та ремонту старих;

• якість оновлення зовнішньою оформлення геодезичних пунктів ОРП та нівелірних знаків;

• акуратність та правильність оформлення технічної документації;

• наявність актів здачі геодезичних пунктів та нівелірних знаків землекористувачам (землевласникам) для забезпечення їх схоронності згідно з Постановою КМ України від 19 липня 1999 р., № 1284.

4.1. II. У процесі контролю якості нівелювання всіх класів і технічного нівелювання перевіряють;

• повноту та своєчасність перевірок і досліджень нівелірів та рейок;

• правильність закладки та зовнішнього оформлення нівелірних знаків;

• правильність вибору вихідних нівелірних знаків, найсприятливіших умов для виконання нівелювання та дотримання встановлених допусків під час нівелювання, зв'язок нівелірних ліній;

• правильність обчислень в журналах нівелювання, своєчасність і акуратність їх оформлення, своєчасність складання відомостей перевищень;

• правильність і своєчасність оформлення технічної документації (карчочок закладки геодезичного пункту, актів здачігеодезичних пунктів для забезпечення їх схоронності тощо).

4.1.12. Контроль якості виконання спеціальних геодезичних робіт;

Обсяги контролю і його зміст встановлюється у кожному конкретному випадку в технічному проекті (програмі) на виконання робіт з врахуванням специфічних вимог замовників.

4.1. ІЗ. У процесі контролю якості побудови геодезичних мереж згущення та зйомочних мереж перевіряють;

- правильність і повноту перевірок та досліджень геодезичних приладів;

- своєчасність еталонування світло- і радіовіддалемірів тавизначення їх постійних поправок;

- правильність закладки і зовнішнього оформлення пунктів геодезичних мереж згущення та зйомочних мереж;

- точність побудови геодезичних мереж згущення та зйомочних мереж-дотримання допусків величин кутових і лінійних нев'язок та точності визначення координат пунктів;

- правильність обчислень у польових журналах, своєчасність і акуратність їх оформлення;

- правильність оформлення польових матеріалів, наявність актів здачі геодезичних пунктів та нівелірних знаків землекористувачам (землевласникам) для забезпечення їх схоронності згідно із Постановою КМ України від 19 липня 1999р. № 1284.

4.1.14. У процесі контролю якості планово-висотної прив'язки аерофотознімків перевіряють;

- правильність складання робочих проектів планової і висотної прив'язки аерофотознімків, повноту використання пунктів геодезичної основи, надійність зв'язку між суміжними трапеціями;

- відповідність виконаних робіт робочому проекту;

- правильність розпізнавання планових і висотних опознаків, їх оформлення на аерофотознімках, акуратність викреслювання абрисів;

- точність визначення координат і висот планових і висотних опознаків, величини схилення магнітної стрілки;

- правильність закріплення опознаків на місцевості;

- правильність виконання польових вимірювань, дотримання встановлених допусків під час їх виконання;

- правильність ведення польових журналів та обчислень у них, своєчасність та акуратність оформлення матеріалів планово-висотної прив'язки аерофотознімків та формулярів.

4.1.15. У процесі контролю якості дешифрування перевіряють;

повноту і правильність дешифрування контурів та об'єктів місцевості на фотопланах, фотосхемах і аерофотознімках;

повноту і точність нанесення об'єктів місцевості, які не відобразились на аерофотознімках або з'явилися після виконання аерофотозйомки;

точність нанесення кордонів і меж;

повноту і точність дешифрування елементів ситуації по вільних рамках;

правильність визначення і написання кількісних та якісних характеристик об'єктів місцевості;

правильність застосування умовних знаків і якість викреслювання матеріалів дешифрування;

повноту збору і використання картографічних матеріалів для встановлення власних назв географічних об'єктів, їхніх кількісних і якісних характеристик.

4.1.16. У процесі контролю якості аерофототопографічної зйомки комбінованим методом та мензульної зйомки перевіряють;

правильність побудови зйомочної основи і щільність точок для виконання топографічної зйомки рельєфу і контурів;

зв'язок з суміжними трапеціями, допустимість розходжень координат і висот спільних (зв'язуючих) точок;

правильність і своєчасність оформлення матеріалів зйомки (оригіналу зйомки;

кальки висот, польових журналів, викопіровок по рамках трапецій, формуляру тощо);

дотримання допусків у польових вимірюваннях під час прокладання зйомочних ходів і зйомки рельєфу та контурів місцевості;

своєчасність і якість викреслювання топоплану, правильність застосування умовних знаків, виразність зображення рельєфу і узгодженість горизонталей з позначками висот, зображенням гідрографії і контурів;

правильність виділення командних висот, розташування назв об'єктів і пояснювальних підписів на оригіналі.

Інструментально в полі шляхом набору контрольних пікетів на кожній трапеції перевіряють;

точність побудови зйомочної основи;

точність і повноту нанесення контурів і об'єктів місцевості;

точність рисування рельєфу, правильність і наочність зображення всіх його форм, точність визначення схилення магнітної сірілки.

4.1.17. У процесі контролю якості оновлення топографічних карт перевіряють;

повноту і правильність камерального дешифрування асрофотознімків, точність перенесення віддешифрованих об'єктів з аерофотозиімків на оригінал оновлення, правильність відбору і генералізації зображень об'єктів, що переносяться на оригінал карти;

повноту і правильність нанесення на оригінал оновлення контурів і об'єктів місцевості, правильність застосування умовних знаків, правильність і повноту географічних назв, якісних і кількісних характеристик об'єктів і елементів місцевості та пояснювальних підписів на оригіналі оновлення, правильність визначення схилення магнітної стрілки на рік оновлення;

якість зведення всіх елементів змісту карти по всіх сторонах рамки трапеції і викреслювання оригіналу та оформлення формуляру і технічної документації;

4.1.18. У процесі контролю якості топографо-геодезичних робіт із встановлення зовнішніх меж землекористувань перевіряють;

точність визначення точок зйомочної геодезичної основи і точність координування точок повороту меж землекористувань;

правильність і своєчасність оформлення матеріалів (абрисів меж зсмлекористувань, карточок закладки межових знаків і закріплених точок теодолітного ходу, актів узгодження і встановлення меж тощо);

правильність обчислень координат пунктів геодезичної основита точок повороту меж, площ ділянок всіх угідь, дирекційних кутів і довжин сторінміжточками повороту;

правильність складання кадастрового плану землекористувань, акуратність оформлення технічної документації.

4.1.19. У процесі контролю якості робіт з підготовки актів на право власності на землю перевіряють наявність таких документів;

рішень Рад базових рівнів про надання земельних ділянок відповідно до чинного земельного законодавства;

інформації про юридичних і фізичних осіб, що орендують земельні ділянки, склад угідь та функціональне використання забудованих територій, правові обмеження і сервітути;

висновків органів земельних ресурсів про право власників або землекористувачів на земельну ділянку відповідно до чинного законодавства;

висновків органів у справах будівництва і архітектури про наявні обмеженняна використання земельних ділянок та сервітути;

відображення на планах земельних ділянок меж усіх обмежень і сервітутів.

4.1.20. У процесі контролю якості матеріалів аерофотозйомки перевіряють;

величину поздовжнього і поперечного перекриття аерофотознімків;

прямолінійність маршрутів;

покриття рамок об'єкта необхідною кількістю стереопар;

дотримання інших вимог до матеріалів аерофотозйомки, передбачених Основними положеннями з аерофотозйомки, що виконуються для створення чи оновлення топографічних карт або умовами замовника.

4.1.21. У процесі контролю якості іпженерно-геодезичних вишукувань перевіряють;

правильність і повноту перевірок та досліджень геодезичних приладів та інструментів;

своєчасність еталонування світло- і радіовіддалемірів та визначення їх

постійних поправок;

правильність закладки і зовнішнього оформлення пунктів геодезичних мереж згущення та зйомочнх мереж, точність побудови цих мереж, дотримання допусків величин кутових і лінійних нев'язок та точності визначення координат пунктів;

правильність обчислень у польових журналах, своєчасність і акуратність їх оформлення;

правильність і точність побудови зйомочної основи і щільність точок для виконання топографічної зйомки рельєфу і контурів, зв'язок з суміжними трапеціями, допустимість розходжень координат і висот спільних (зв'язуючих) точок;

дотримання допусків в польових вимірюваннях під час прокладання зйомочних ходів, точність зйомки рельєфу та контурів місцевості;

здійснюють контрольні вимірювання відстаней між жорсткими контурами (під час горизонтальної зйомки забудованих територій) і порівнюють результати виміряних на місцевості розмірів будівель та споруд з даними обчислень за координатами та з їх зображеннями на плані, визначають допустимість розходжень між цими даними;

правильність з'єднання трубопроводів і кабелів за видами і призначенням інженерних мереж, повноту нанесення на план вводів і виводів інженерних комунікацій;

наявність схилу в інженерних мережах самопливу;

правильність і своєчасність оформлення матеріалів зйомки (оригіналу зйомки, кальки висот, польових журналів, виконіровок по рамках трапецій тощо), правильність застосування умовних знаків;

якість зведення елементів ситуації та рельєфу по всіх рамках плану, його викреслювання та оформлення;

правильність оформлення технічної документації інженерно-геодезичних вишукувань.

4.2. Камеральні роботи

4.2.1. Під час приймання закінченого оригіналу картоскладання обов'язково перевіряється;

• комплектність матеріалів;

• точність математичної та геодезичної основи;

• чіткість і точність зображення державною кордону та меж адміністративних територіальних утворень;

• точність і правильність зображення елементів змісту карти, підписів назв географічних об'єктів, позначок висот, кількісних характеристик у рамках трапеції та позарамкового оформлення;

• повнота і правильність використання картографічних та інших матеріалів;

• точність суміщення елементів змісту карти, які зображені на окремих основах;

• повнота, правильність і акуратність заповнення розділів формуляра номенклатурного аркуша карти;

• зведення аркуша карти по всіх сторонах рамки.

4.2.2. Під час приймання закінченого видавничого оригіналу обов'язково перевіряється:

• комплектність матеріалів - для передачі їх до друку;

• фактичні розміри сторін рамок розділених оригіналів і точність нанесення геодезичних пунктів;

• правильність зображення лінії державного кордону;

• копіювальна густина всіх елементів змісту карти і підписів на діапозитивах, які повинні забезпечувати одержання з них якісних друкарських форм;

• чіткість зображення всіх елементів змісту карти і відповідність його вихідному оригіналу (картоскладання, топографічної зйомки, оновлення);

• точність суміщення елементів змісту карти, які вигравірувані або викреслені на окремих основах;

• зведсння аркушів карти по всіх сторонах рамки;

• повнота і правильність заповнення розділів формуляра аркуша карти.

4.2.3. Під час контролю і приймання завершених робіт з цифрового картографування перевіряють;

• якість підготовки первинного картографічного матеріалу до цифрування;

• якість растровою зображення;

• якість метричної та семантичної складової цифроної карти місцевості (ЦКМ) окремо по кожному оригіналу;

• якість масивів ЦКМ та правильність конвертації в пакет замовника (якщо роботи виконуються за договором).

Перевірці і прийманню спеціалістами з якості робіт підлягають: формуляр номенклатурного аркуша карти, архівна графічна копія та масиви ЦКМ і растрові зображення.

4.2.4. Створення топографічних, кадастрових, спеціальних та інших тематичних планів і карт аналітичними та цифровими фотограмметричними станціями

Обсяги контролю та його зміст такі самі, як у п. 4.2.3. При цьому враховуються спеціальні вимоги замовників на виконання робіт, які встановлюються у кожному конкретному випадку в технічному проекті (програмі), завданні на виконання робіт.

11 ОБЛІК І ЗВІТНІСТЬ У ТОПОГРАФО-ГЕОДЕЗИЧНОМУ

ПІДПРИЄМСТВІ

11.1 Призначення обліку і звітності

11.2 Види обліку

11.3 Види звітності

11.4 Організація обліку і звітності в польових і камеральних підрозділах

11.5 Інвентаризація на виробництві. Технічний річний звіт

11.1 Призначення обліку і звітності

Облік і звітність це основне джерело інформації про роботу геодезичного підприємства. Воно виконується з метою контролю за роботою підприємства, аналізу виробничої діяльності підприємства і галузі в цілому. Забезпечує збереження власності підприємства. Сприяє поширенню досвіду роботи підприємства.

11.2 Види обліку

У кожному виробничому підприємстві здійснюється такі види обліку:

– оперативно-технічний;

– бухгалтерський;

– статистичний.

Оперативно-технічний облік здійснюють посадові особи усіх рівнів бригадир, начальник партії, керівник експедиції. Biн полягає в фіксації виходу явки працівників на роботу, виконання виробничих планів, витрат на матеріали та інше. Даний облік служить основою для нарахування зарплати для звітності перед банком за втрачені кошти.

Бухгалтерський облік – це контроль за витратами грошових коштів, за взаємовідносинами держави і підприємства, за своєчасною видачею заробітної плати. Перерахування податків, відрахування у соціальне страхування. Відповідальність за бухгалтерський облік веде головний бухгалтер підприємства і директор.

Статистичний облік теж ведеться на підприємстві. Посадова особа заповнює форми центрального статистичного управління, де фіксовані кількість працівників, заробітна плата, виконання планів. На основі цих даних статистичного управління здійснюється аналіз роботи підприємств, а інформацію передають у спеціальні бюлетені, а також у пресу.

11.3 Види звітності

На основі даних обліку, які ведуться в кожному підрозділі останні звітуються перед вище стоячими органами.

Звітність буває:

– систематична;

– разова.

Систематична відбувається через певні проміжки часу. Існують і спеціальні форми звітності.

Разова звітність виконується по окремому розпорядженню керівних органів для висвітлення певних сторін діяльності.

11.4 Організація обліку і звітності в польових і камеральних підрозділах

У кінці кожного місяця проходить звітування усіх підрозділів польового і камерального виробництва перед керівними інстанціями. Звітування здійснюється ступінчатим методом: 29 числа кожного місяця кожен бригадир представляє начальнику партії звіт, що складається з:

– звіт про виконане завдання (робоча записка), в якому подаються обсяги виконаних робіт на протязі місяця і категорії складності;

– авансовий звіт, куди входять: відомості про виплачену зарплату, квитанції за оплату різноманітних виробничих послуг (ремонт транспорт, оплата за проїзд, телефонні переговори, телеграф, придбання інвентара);

З0-го числа кожною місяця начальник партії представляє керівництву звітні документи. Першого числа наступного місяця керівництво експедиції звітується перед департаментом геодезії, картографії і кадастру

– телеграфнийзвіт, де вказано обсяги виконаних робіт за місяць, категорії складності;

– поштовий звіт, більш детальний.

Крім того, в кінці кожною півріччя подають інформацію про нешасі випадки, а в кінці року подають аналіз якості робіт. Щомісячно звіт підприємства супроводжується бухгалтерським звітом. Крім того в кінці кожного місяця підприємство подає звіт в органи статистики.

11.5 Інвентаризація на виробництві. Технічний річний звіт

При закінчені календарного року на підприємстві створюється інвентаризаційна комісія, Завдання цієї комісії виконати інвентаризацію основних фондів підприємства. У кінці пишеться річний звіт підприємств де висвітлюється діяльність підприємства за рік: обсяги виконаної роботи за рік, відомості про середню заробітну плату за рік, про середньоспискову чисельність працівників за рік, недоліки в роботі, кількість нещасних випадків. Звіт складається в декількох екземплярах.

12 АНАЛІЗ ВИРОБНИЧОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВА

За матеріалами обліку і звітності на кожному підприємстві здійснюється аналіз виробничої діяльності підрозділів і підприємства в цілому. Метою аналізу є встановити чи виконало підприємство виробничий план, якість виконаних робіт, встановити недоліки. Результати аналізу використовують при прийнятті керівних рішень. Аналіз господарської діяльності здійснюється щомісячно, щоквартально і по завершенню календарною року. Виконання аналізу здійснюється так:

1) комплектуючі необхідні дані звітності;

2) виконується аналіз роботи підприємства за прийнятою схемою;

3) готується проект рішення за результатами аналізу.

Приклад аналізу: виконання аналізу виробничої діяльності стереофотограмметричного цеху № 3.

Таблиця І: Основні показники роботи стереофотограмметричного цеху № 3 за 2007-08 рр.