УРОК 5 . ТЕМА :Спорідненість музики слов’янських народів

ТЕМА: Спорідненість музики слов’янських народів.

МЕТА УРОКУ:

Навчальна: вчитиучнів уважно слухати музичні тво-

ри вміти характеризувати їх;

- спільні й відмінні риси в танцювальній музиці

слов’янських народів у творі Р. Щедріна;

- виконання пісень різного змісту і характеру.

- тридольний розмір;

- закріплювати набуті знання і вміння учнів.

Виховна: - виховувати любов до класичної му –

зики, рдного народу;

- виховувати здатність співпереживати зміст ро- зучених пісень та почутих музичних творів.

Розвиваюча: - розвивати музичні здібності учнів

їх творчі задатки;

- розвивати співацькі навики;

- розвивати слух, ритм.

Обладнання: Інструменти, магнітофон, диск із запи –

сом твору, папки із теорією, портрет компози-

тора, наочні матеріали.

Методи і прийоми: словесні (розповідь, бесіда), наоч-

ні (використання папок портрету композитора

де монстраційний матеріал малюнок) власний показ вчителя аналіз музичного твору, метод порівняння, спів групами та індивідуально.

ХІД УРОКУ:

I. Організація учнів до уроку.

Музичне вітання:

Добрий день вам дітки

Я вітаю вас.

Здрастуйте учителю, здрастуй любий клас

Вступне слово вчителя:

Вч. Сьогодні ми продовжимо знаходити спільне в музиці слов’янських народів.

Послухайте музичний твір одного зі слов’янських народів і поміркуйте, музика якого народу прозвучала. Який жанр твору?

Слухання музики. Визначення твору.

(Звучить коломийка).

Уч. Відповіді.

Вч. Ми почули веселу, запальну коломийку. До речі, коломийка – це українська народна гуцульська пісня типу частівки. Ми пам’ятаємо, що в коломийках стисло, але водночас дотепно й образно змальоване життя українського народу, його морально-естетичні погляди.

II. Слухання. Р. Щедрін. Концерт для оркестру «Пустотливі частівки»

Вч.У російського народу є музичні твори, схожі на коломийки. Їх називають частівками. Це російські народні пісні, які складаються з багаторазового повторення невеличких куплетів. За змістом частівки різні: від гострої сатири, пустотливого гумору до ліричних роздумів.

Ми знаємо, що інколи композитори звертаються до народної музики і використовують народні мелодії у своїх творах.

Видатний російський композитор Родіон Щедрін в інструментальному Концерті для оркестру спробував передати характерні особливості та настрій російських частівок. Він використав тему російської частівки і розвинув її у великий оркестровий твір.

Послухайте Концерт для оркестру „Пустотливі частівки” і зверніть увагу на виразну роль тембрів різних груп оркестру й окремих інструментів.

Слухання.

Уч. Відповіді.

Вч. У Концерті для оркестру Родіона Щедріна слід відзначити виразну роль тембрів різних груп оркестру (ударних і мідних духових), а також окремих інструментів.

Особливо виділяється труба, що виконує головну мелодію на фоні пустотливого «ухання» духових у низькому регістрі.

I I I. Виконання музичної розспівки.

Ця розспівка налаштовує учнів на характер пісні, яку вони будуть вчити на уроці.

- виконання розспівки за співом учителя;

- виконання розспівки в характері.

Вч. У розмірі три четверті кожен такт триває протягом трьох помахів руки, кожен помах дорівнює одній четвертній ноті. Дана вправа написана у розмірі три четверті. Співаючи її, тактуйте за такою схемою.

I V. Розучування пісні М. Глінки «Гуде вітер вельми в полі».

Вч. Деяких композиторів надихає народна творчість не тільки свого народу, а й інших.

У 1838 році російський композитор Михайло Іванович Глінка здійснив велику подорож по Україні. Він побував у різних містах і селах, де слухав та вивчав українські народні пісні. Глінка був вражений красою української природи краю, милозвучністю мови, співучістю нашого народу.

„Обітована земля мого серця» – так називав Україну російський композитор. Тут він познайомився з українським поетом Віктором Забілою та написав на його вірші романси «Не щебечи, соловейку» та «Гуде вітер вельми в полі».

Демонстрація романсу „Гуде вітер вельми в полі”

Вч. Сьогодні ми познайомимося з одним з романсів на музику Михайла Глінки та розучимо його.

Послухайте романс «Гуде вітер вельми в полі» й скажіть, про що розповідається в ньому та які засоби музичної виразності використав композитор, щоб надати творові саме українського колориту.

Уч. У пісні розповідається про нелегку долю козака.

Вч. Так.Мелодія наспівна, широка, водночас журлива і стурбована. Для неї характерний помірний темп, широке легато. Здається, ніби вітер гойдає козака, хоче його заспокоїти та доля не дозволяє це зробити.

Розучування романсу „Гуде вітер вельми в полі”

Караоке. Романс „Гуде вітер вельми в полі”

V. Підсумок роботи.

Вч.Сьогодні ми дізналися, що у своїй творчості композитори часто використовують мелодії народних пісень. Крім того, ми відкрили ще одну сторінку творчості російського композитора Михайла Глінки, на яку вплинула саме українська народна музика.