Завдання 5

Визначити тип фінансової стійкості підприємства та провести параметричний аналіз фінансової стійкості підприємства. Зробити висновки.

Методичні вказівки до виконання завдання 1.

Фінансовий стан визначає місце підприємства в економічному середо­вищі та наскільки ефективними і безризиковими можуть бути ділові відносини з ним комерційних банків, постачальників, потенційних інвесторів і позичальників та ін. Для підприємства, як і для його парт­нерів, становить інтерес не тільки фактичний стан справ, тобто те, що було, а й очікуваний фінансовий стан.

Поряд з якісною ознакою "стійкий фінансовий стан" та бездоганною репутацією підприємства необхідно мати науково обґрунтовану кількісну узагальнюючу оцінку фінансового стану підприємства.

Аналітик намагається мати саме таку оцінку, яка забезпечить по-рівнюваність фінансового стану різних підприємств незалежно від галузі та виду їх діяльності, місця розташування, форми власності або розміру (за обсягами виробництва або чисельністю працівників). Зрозуміло, що йдеться про пошук якогось узагальнюючого показника, за яким підприємства можна ранжувати. Вихідні дані для розрахунку цього показника необхідно вибирати за однаковими правилами, мати стандартне походження. Таким вимогам відповідає сукупність віднос­них аналітичних показників фінансового стану, які можна обчислити заданими стандартів фінансової звітності: рентабельністю, оборотністю активів (ресурсовіддачею), ринковою стійкістю, фінансовою незалежністю. І нарешті, оскільки є об'єктивна потреба в постійній актуалізації результатів рейтингу підприємств, методика розрахунку рейтингової оцінки мас бути формалізована і запрограмована.

Існують різни методи і критерії для визначення рейтингової оцінки, які задовольняють усі наведені вимоги. Спільним у них є те, що насам­перед треба визначити перелік фінансових показників як чинників, що впливають на узагальнюючу оцінку.

В Україні розроблена й діє Методика інтегральної оцінки інвестицій­ної привабливості підприємств та організацій, що затверджена нака­зом Агентства з питань запобігання банкрутству підприємств та організацій від 23.02.98. Інтегральна оцінка дає змогу поєднати в одному показнику багато різних за змістом і назвою, одиницями вимірювання, вагомістю та іншими характеристиками чинників фінансового стану.

Розглянемо основні групи показників.

1. Показники оцінювання майнового стану.

1.1. Частка основних засобів в активах - відношення залишкової вартості основних засобів до суми активів.

1.2. Коефіцієнт зносу основних засобів – відношення зносу основних засобів до їх первісної вартості.

1.3. Коефіцієнт оновлення – відношення суми основних засобів, які надійшли до вартості основних засобів на кінець періоду.

1.4. Коефіцієнт вибуття - відношення суми основних засобів, які вибули до вартості основних засобів на початок періоду.

2. Показники оцінювання фінансової стійкості (платоспромож­ності).

2.1. Маневреність робочого капіталу – відношення запасів до робочого капіталу.

2.2. Коефіцієнт незалежності (автономії) - відношення власного капіталу до пасивів підприємства.

2.3. Коефіцієнт фінансової стабільності – відношення власних коштів до суми позикових коштів.

2.4. Коефіцієнт фінансової стійкості - відношення суми власного капіталу і довгострокових зобов’язань до пасивів підприємства.

2.5. Показник фінансового лівериджу (важеля) – відношення довгострокових зобов’язань до власних коштів.

3. Показники оцінювання ліквідності активів.

3.1. Коефіцієнт покриття – відношення суми поточних активів до поточних пасивів.

3.2. Коефіцієнт співвідношення кредиторської та дебіторської заборгованості - відношення суми кредиторської заборгованості до суми дебіторської заборгованості.

3.3. Коефіцієнт абсолютної ліквідності – відношення коштів до поточних пасивів.

3.4. Коефіцієнт швидкої ліквідності – відношення різниці між поточними активами і запасами до суми поточних пасивів.

4. Показники оцінювання прибутковості.

4.1. Прибутковість активів – відношення чистого прибутку до різниці між сумою активів і нематеріальних активів.

4.2. Прибутковість власного капіталу - відношення чистого прибутку до власного капіталу.

4.3. Прибутковість реалізованої продукції – відношення валового прибутку до собівартості реалізованої продукції.

5. Показники оцінювання ділової активності.

5.1. Фондовіддача – відношення чистої виручки від реалізації продукції до суми основних фондів.

5.2. Оборотність оборотних активів – відношення чистої виручки від реалізації продукції до суми оборотних активів.

5.3. Оборотність запасів – відношення собівартості реалізованої продукції до суми запасів.

5.4. Оборотність власного капіталу – відношення чистої виручки від реалізації продукції до власного капіталу.

5.5. Оборотність активів – відношення чистої виручки від реалізації продукції до суми активів.

6. Показники оцінювання ринкової активності (звітність підприємства, що аналізується не має даних для оцінки цих показників).

6.1. Прибуток на акцію.

6.2. Цінність акції.

6.3. Дивідендна дохідність акції.

6.4. Дивідендний вихід.

6.5. Коефіцієнт котирування акції.

Наведених у групах показників достатньо для визначення загаль­ного інтегрального показника фінансового стану підприємства. У разі потреби кількість показників можна коригувати.

Експертним оцінюванням визначають вагомість груп показників. а також вагомість показників у групах. Наприклад, вагомість груп, %: І - 20, II - 20, III - 10, IV - 8, V - 15, VI - 27; вагомість показників першої групи, %: 1.1 - 10, 1.2 - 40, 1.3 - 30, 1.4 -0. Вагомість можна коригувати.

Для розрахунку інтегрального показника інвестиційної привабли­вості (фінансового стану) розроблено програмний комплекс для персо­нального комп'ютера - INTEGRAL. Алгоритм базується на методах математичної статистики (варіаційний аналіз).

На основі вихідних даних зі стандартних форм фінансової звітності спочатку розраховують показники щодо всіх підприємств. Фіксують мінімальне та максимальне значення і напрямок оптимізації кожного показника -min (mах).

Результат розрахунку - інтегральний показник фінансового стану - наводиться в балах. Рейтинг підприємств визначається у поряд­ку спадання результатів.

Результати оцінки фінансового стану підприємства занести у таблицю 1.1.

Таблиця 1.1

Показники фінансового стану

Показники	На початок року	На кінець року	Відхилення. +,-
Показники оцінювання майнового стану
Частка основних засобів в активах
Коефіцієнт зносу основних засобів
Коефіцієнт оновлення
Коефіцієнт вибуття
Показники оцінювання фінансової стійкості (платоспромож­ності)
Маневреність робочого капіталу
Коефіцієнт незалежності (автономії)
Коефіцієнт фінансової стабільності
Коефіцієнт фінансової стійкості
Показник фінансового лівериджу
Показники оцінювання ліквідності активів
Коефіцієнт покриття
Коефіцієнт співвідношення кредиторської та дебіторської заборгованості
Коефіцієнт абсолютної ліквідності
Коефіцієнт швидкої ліквідності
Показники оцінювання прибутковості
Прибутковість активів
Прибутковість власного капіталу
Прибутковість реалізованої продукції
Показники оцінювання ділової активності
Фондовіддача
Оборотність оборотних активів
Оборотність запасів
Оборотність власного капіталу
Оборотність активів

Методичні вказівки до виконання завдання 2.

Чистий прибуток підприємства визначається на основі використання форми №2 „Звіт про фінансові результати”. Ця форма звітності дає можливість окремо визначати фінансовий результат від операційної й іншої діяльності підприємства (фінансової й інвестиційної), що ста­новить фінансовий результат від звичайної діяльності до опо­датковування. Окремо надзвичайні доходи й витрати, що дає можливість оцінити результати звичайної діяльності підприємства. В підсумку можна отримати чистий прибуток підприємства.

Алгоритм визначення чистого прибутку підприємства окреслимо таким чином.

Валовий прибуток (збиток) підприємства = Доход від реалізації продукції – Податок на додану вартість - Акцизний збір – Собівартість реалізованої продукції – Інші вирахування з доходу

Фінансові результати від операційної діяльності = Валовий прибуток (збиток) - Інші операційні доходи – Адміністративні витрати – Витрати на збут – Інші операційні витрати

Фінансові результати від звичайної діяльності до оподаткування = Фінансові результати від операційної діяльності + Доход від участі в капіталі + Інші фінансові доходи + Інші доходи – Фінансові витрати – Втрати від участі в капіталі - Інші витрати

Фінансові результати від звичайної діяльності = Фінансові результати від звичайної діяльності до оподаткування – Податок на прибуток від звичайної діяльності.

Чистий прибуток = Фінансові результати від звичайної діяльності + Надзвичайні доходи – Надзвичайні витрати – Податки з надзвичайного прибутку

Таблиця 1.2

Розрахунок чистого прибутку, тис. грн.

Показники	Попередній рік	Звітний рік	Відхилення
+,-	%
Виручка від реалізації продукції
Податок на додану вартість
Чистий дохід від реалізації
Собівартість реалізованої продукції
Валовий прибуток
Інші операційні доходи
Адміністративні витрати
Витрати на збут
Інші операційні витрати

Продовження табл. 1.2

Фінансові результати від операційної діяльності прибуток збиток
Дохід від участі в капіталі
Інші фінансові доходи
Інші доходи
Фінансові витрати
Втрати від участі в капіталі
Інші витрати
Фінансові результати від звичайної діяльності до оподаткування прибуток збиток
Податок на прибуток від звичайної діяльності
Фінансові результати від звичайної діяльності прибуток збиток
Надзвичайні доходи витрати
Податки з надзвичайного прибутку
Чистий прибуток збиток

Методичні вказівки до виконання завдання 3.

У бухгалтерському балансі в активі засоби підприємства групуються за ступенем зростання їхньої ліквідності.

Усі активи підприємства в залежності ступеня їхньої ліквідності, тобто здатності та швидкості перетворення в грошові кошти, можна умовно згрупувати так:

1. Найбільш ліквідні активи (А1) - суми по всіх статтях грошових коштів та їх еквівалентів, які можутьбути використані для здійснення поточних розрахунків негайно. До цієї групи вклю­чають також поточні фінансові інвестиції (цінні папери).

2. Активи, що швидко реалізуються (А2) - активи, для перетво­рення яких у наявні кошти потрібен певний час. До цієї групи мож­на включити дебіторську заборгованість, платежі по якій очікують­ся протягом 12 місяців після звітної дати, та інші оборотні активи. Ліквідність цих активів різна і залежить від суб'єктивних та об'єктивних факторів: кваліфікації фінансових працівників, взаємовідносин підприємства з платниками та їх платоспроможності, умов надання кредитів покупцям; організації вексельного обігу тощо.

3. Активи, що повільно реалізуються (А3), найменш ліквідни­ми активами є запаси. Ліквідність цієї групи залежить від своєчас­ності відвантаження продукції, швидкості і правильності оформ­лення банківських документів, швидкості платіжного документо­обігу в банку, а також від якості та попиту на продукцію, її кон­курентоспроможності, платоспроможності покупців, форми роз­рахунків і т. ін.

4. Активи, що важко реалізуються (А4) – активи, призначені для використання в господарській діяльності протягом тривалого періоду часу. В цю статтю можна включити статті І розділу акти­ву балансу «Необоротні активи».

Перші три групи активів (А1, А2, А3) є більш ліквідними, ніж інше майно підприємства.

У пасиві зобов’язання розміщені за скороченням термінів (підвищенням строковості) їх погашення.

Пасиви балансу за ступенем зростання термінів погашення зо­бов'язань групуються так:

1. Найбільш строкові зобов'язання (П1) - кредиторська забор­гованість, за товари, роботи, послуги, поточні зобов'язання за розрахунками, інші короткострокові пасиви.

2. Короткострокові пасиви (П2) - короткострокові позикові кредити банків та інші позики, що підлягають погашенню протягом 12 місяців після звітної дати.

3. Довгострокові пасиви (П3) - довгострокові кредити банків, позикові кошти та інші довгострокові пасиви - сума статей III розділу пасиву балансу «Довгострокові зобов'язання».

4. Постійні пасиви (П4) - статті І розділу пасиву балансу «Власний капітал».

Підприємство вважається ліквідним, якщо його поточні акти­ви перевищують, короткострокові зобов'язання.

Підприємство може бути ліквідним в більшій або меншій мірі, а то й взагалі у нього може бути відсутня ліквідність. Для оціню­вання реального ступеня ліквідності підприємства спочатку не­обхідно виконати аналіз ліквідності балансу.

Ліквідність балансу - це ступінь покриття боргових зобо­в'язань підприємства його активами, строк перетворення яких у гроші відповідає строку погашення платіжних зобов'язань. Лік­відність балансу залежить від ступеня відповідності величини наявних платіжних коштів величині боргових зобов'язань.

Для визначення ліквідності балансу необхідно порівняти під­сумки по кожній групі активів і пасивів.

Баланс уважається абсолютно ліквідним, якщо виконуються умови:

(1.1)

Якщо виконуються перші три нерівності, тобто поточні акти­ви перевищують зовнішні зобов'язання підприємства, то обов'яз­ково виконується й остання нерівність. Це означає наявність у підприємства власних оборотних коштів - тобто дотримується мінімальна умова його фінансової стійкості.

Недотримання будь-якої з трьох перших нерівностей показує, що ліквідність балансу більшою або меншою мірою відрізняється від абсолютної.

Розглянемо аналіз ліквідності балансу.

Таблиця 1.3

Аналіз ліквідності балансу

Активи	На початок звітного періоду	На кінець звітного періоду	Пасиви	На початок звітного періоду	На кінець звітного періоду	Платіжний лишок або недостача
На початок звітного періоду	На кінець звітного періоду
Найбільш ліквідні			Найтерміновіші зобов’язання
Швидкореалізовувані			Короткострокові
Повільнореалізовувані			Довгострокові
Важкореалізовувані			Постійні
Баланс			Баланс

*- витрати майбутніх періодів входять до швидкореалізовуваних активів (Ізмайлова К.В. Фінансовий аналіз)

Методичні вказівки до виконання завдання 4.

Узагальнюючий показник ліквідності можна розрахувати за формулою:

, (1.2)

де а1, а2, а3 – вагові коефіцієнти;

А1, А2, А3, П1, П2, П3 – підсумки за першою, другою та третьою групами відповідно активів і пасивів.

Якщо а1=1; а2=0,5; а3=0,3, то коефіцієнт ліквідності відповідно на початок і кінець року

(1.3)

(1.4)

Без урахування вагових коефіцієнтів, тобто припускаючи, що внесок кожної з трьох груп в узагальнюючий коефіцієнт ліквідності однаковий, розрахунок ведеться за такою ж схемою.

Якби аналітик вважав істотною ліквідність тільки за першими двома групами, тобто поточну, і визначив би, що для першої групи ваговий коефіцієнт дорівнює одиниці, а для другої – 0,5, то розрахунок проводився б з урахуванням вказаних коефіцієнтів.

(1.5)

(1.6)

Таблиця 1.4

Аналіз узагальнюючого показника ліквідності

Показники	На початок звітного періоду	На кінець звітного періоду	Відхилення
+,-	%
Найбільш ліквідні активи
Швидкореалізовувані активи
Повільнореалізовувані активи
Узагальнюючий показник ліквідності:
З урахуванням вагових коефіцієнтів
Без урахування вагових коефіцієнтів
З урахуванням вагових коефіцієнтів за першими двома групами

Методичні вказівки до виконання завдання 5.

Відповідно до забезпеченості запасів можливі чотири типи фінансової стійкості

1. Абсолютна стійкість – для забезпечення запасів достатньо власних обігових коштів, платоспроможність гарантована

З < ВОК (1.7)

2. Нормальна стійкість – для забезпечення запасів крім власних обігових коштів залучаються довгострокові кредити і позики, платоспроможність гарантована

З < ВОК + КД (1.8)

3. Нестійкий фінансовий стан – для забезпечення запасів достатньо власних обігових коштів та довгострокових кредитів і позик залучаються короткострокові кредити і позики, платоспроможність порушена, але є можливість її відновити

З < ВОК + КД + КК (1.9)

4. Кризовий фінансовий стан – для забезпечення запасів не вистачає «нормальних» джерел їх формування, підприємству загрожує банкрутство

З > ВОК + КД + КК (1.10)

Для визначення типи фінансової стійкості складемо агрегований баланс.

Таблиця 1.5

Агрегований баланс

Активи	На початок звітного періоду	На кінець звітного періоду	Пасиви	На початок звітного періоду	На кінець звітного періоду
Необоротні активи (НА)			Власний капітал (ВК)
Запаси (З)			Довгострокові зобов’язання (КД)
Кошти, розрахунки та інші активи (К)			Короткострокові зобов’язання (КК)
Баланс			Баланс

^*ВОК = Власний капітал – Необоротні активи

Оцінку фінансової стійкості підприємства здійснимо за допомогою таких коефіцієнтів:

1. Коефіцієнт фінансової незалежності

(1.11)

2. Коефіцієнт концентрації позикового капіталу

(1.12)

3. Коефіцієнт співвідношення позикового і власного капіталу

(1.13)

4. Коефіцієнт маневреності власного капіталу

(1.14)

Таблиця 1.6

Параметричний аналіз фінансової стійкості підприємства

Показники	Нормативне значення	На початок звітного періоду	На кінець звітного періоду	Відхилення
+,-	%
Власний капітал	*
Позиковий капітал	*
Валюта балансу	*
Власні обігові кошти	*
Коефіцієнт фінансової незалежності	>0,5
Коефіцієнт концентрації позикового капіталу	-
Коефіцієнт співвідношення позикового і власного капіталу	1,0
Коефіцієнт маневреності власного капіталу	-

3) виконати завдання та розв’язати задачі, що винесені на самопідготовку

Рекомендована література: [1], [2], [3], [4], [5], [11, с.274-297], [15], [17, с.356-457], [21], [25, с. 98-151] [26, с.65-139], [27], [28], [29], [30], [31], [34, с.618-669], [41, с.365-424].