Структура, зміст та особливості оформолення ЗТК купівлі-продажу

Підставою для здійснення зовнішньоекономічної операції є договір (контракт) – письмово оформлена угода двох або більше суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та їх іноземних контрагентів, спрямована на встановлення, зміну або припинення їхніх взаємних прав і обов'язків у зовнішньоекономічній діяльності. Права, обов'язки і відповідальність партнерів за угодою згруповані в окремих розділах:

· преамбула (визначення сторін);

· предмет контракту;

· кількість (або ціна та кількість);

· базові умови поставки товарів;

· ціна та загальна сума контракту;

· якість товару;

· строк та умови поставки;

· умови платежу;

· умови передавання-приймання товару;

· гарантії,претензії;

· пакування та маркірування товару;

· відвантажування товару;

· санкції;

· страхування;

· форс-мажорні обставини;

· арбітраж;

· інші умови;

· юридичні адреси, поштові й платіжні реквізити сторін.

Вищенаведена структура контракту є зразком. При оформленні контрактів окремі розділи можуть бути об'єднані або введені інші.

Питання форми, порядку складання і виконання зовнішньоекономічних договорів (контрактів) регулюють такі законодавчі та нормативні акти України:

· Цивільний кодекс України;

· Закон України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній ва люті" від 23 вересня 1994 року;

· Закон України "Про зовнішньоекономічну діяльність" від 16 квітня 1991 року N 959-XII;

· Закон України "Про операції з давальницькою сировиною у зовніш ньоекономічних відносинах" від 15 вересня 1995 року;

· Декрет Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулю вання і валютного контролю" від 19 лютого 1993 року N 15-93;

· Указ Президента України "Про застосування Міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів" від 4 жовтня 1994 року;

· Указ Президента України "Про заходи щодо упорядкування розра хунків за договорами, які складають суб'єкти підприємницької дія льності України" від 4 жовтня 1994 року;

· Указ Президента України "Про регулювання бартерних (товаро обмінних) операцій у галузі зовнішньоекономічної діяльності" від 27 січня 1995 року;

· Постанова Кабінету Міністрів України і Національного банку України "Про типові платіжні умови зовнішньоекономічних договорів (контрактів) і типові форми захисних застережень до зовнішньо економічних договорів (контрактів), що передбачають розрахунки в іноземній валюті" від 21 червня 1995 року N 444;

· Наказ Міністрів зовнішніх економічних зв'язків і торгівлі України "Положення про форму зовнішньоекономічних договорів (контрактів)" від 5 жовтня 1995 року N 75.

Згідно " Положення про форму зовнішньоекономічних договорів (контрактів)" від 5 жовтня 1995 року N 75, яке застосовується при укладанні зовнішньоекономічних договорів купівлі-продажу товарів (послуг, робіт) та товарооблмінних договорів між українськими та іноземними суб’єктами підприємницької діяльності, незалежно від форм власності та видів діяльності, ЗТК купівлі-продажу повинен включати такі статті: назва, номер(и) контракту; місце укладання; дата укладання; сторони; предмет; кількість; якість; БУП та строк поставки; ціна та загальна вартість; умови платежу; умови здачі/приймання товару; упаковка та маркування; форс-мажорні обставини; санкції та рекламації; арбітраж; юридичні адреси, поштові та платіжні реквізити сторін.

Розмежування тексту ЗТК на ці статті (структура ЗТК) не обов’язково має бути аналогічна структурі, наведеній у Положенні. Послідовність статей визначається на розсуд контрагентів.

Розглянемо міжнародну практику особливостей розроблення окремих розділів контракту.

Зміст контракту міжнародної купівлі-продажу: преамбула, предмет контракту, кількість, якість, строк і дата поставки, базисні умови поставки, ціна, платіж, пакування та маркування, порядок відвантаження, здача-приймання, рекламації, гарантії, санкції, форс-мажор, арбітраж, транспортні умови, експортні та імпортні ліцензії.

5.1.1. Преамбула (визначення сторін)

З преамбули починається текст контракту. Тут подається:

· назва та реєстраційний номер контракту (посередині сторінки);

· місце (нижче ліворуч) та дата його укладання (нижче праворуч);

· визначення сторін (ще нижче через кілька інтервалів).

Кожна із перерахованих характеристик є обов'язковою, тому що у деяких країнах контракт, який не має однієї з них, може бути визнаний недійсним.

Номер ЗТК привласнюється за згодою сторін, за звичай, за порядком реєстрації документів однієї із сторін (за місцем здійснення угоди), але може бути і подвійний номер, тобто містити реєстраційні дані обидвох сторін

Місце укладання контракту визначає закон, який застосовується до угоди, тобто визначає права та обов'язки сторін. Це положення діє у тому випадку, якщо інше не визначено угодою сторін. Сторони можуть вибрати будь-яке право, зазначивши його у контракті або ж, у крайньому разі, зробивши застереження у контракті про те, що він вважається укладеним на території відповідної країни. Згідно з українським законодавством права та обов'язки сторін визначаються правом країни, обраної сторонами при укладанні контракту або в результаті наступного узгодження. Якщо таке узгодження між країнами відсутнє, то до контракту застосовується право країни, де розташована або має основне місце діяльності сторона, яка є:

· продавцем у контракті купівлі-продажу;

· комітентом (консигнантом) – у договорі комісії (консигнації);

· довірителем – у договорі доручення;

· перевізником – у договорі перевезення.

Слід врахувати, що, якщо контракти підписуються на території іншої країни, то в інтересах вітчизняного учасника домовитись про застосування права своєї країни, особливості якого відоміші.

Дата укладання угоди юридично означає момент набуття договором чинності, з якого виникають права та обов'язки сторін за контрактом (якщо спеціально не зазначений інший строк набуття контрактом чинності).

Слід мати на увазі, що порядок написання дати відрізняється в Україні та за кордоном. Записи дати укладання ЗТК типу 10.12.2002 р. неприпустимі, оскільки закордонний партнер обов’язково переплутає місяць та число. Не манші суперечки викличе такий запис дати в арбітражі. У міжнародній практиці, за звичай, пишуть спочатку місяць, а потім - число (Dec.12, 2002) або 12^th Dec. 2002. тому рекомендується писати місяць буквами і, якщо необхідно, то - у скороченні, наприклад, January-Jan., February-Feb., March-Mar., April-Apr., May, June, July, August-Aug., September-Spt., October-Oct., November-Nov., December-Dec.

Визначення сторін (спочатку продавця, потім покупця) містить:

· їх повні та скорочені юридичні назви (фірмові назви),тобто ті назви, під якими вони зареєстровані в торговому (державному) реєстрі у своїх країнах (із зазначенням номерів їх реєстраційних свідоцтв та місця реєстрації);

· місцезнаходження (назва країни та міста);

· їх правовий стан, включаючи зазначення номера та виду ліцензії на даний вид діяльності;

· назви сторін у тексті контракту як контрагентів ("Продавець" та "Покупець", "Постачальник" та "Замовник").

У ЗТК доцільно точно вказати особу, яка підписує його від імені даної сторони, але іноді обмежуються лише описом особи, яка підписала ЗТК, у кінці контракту, нижче підпису. У практиці укладання ЗТК виникають випадки, коли товар або послуги замовляє одна організація, платить - інша, наприклад, та, яка має валютний рахунок та валюту, а отримує гроші - третя. У даному випадку має місце здійснення угоди на користь третьї особи, яка зазначена у ЗТК.

Приклад преамбули: