Підготовка, оформлення та техніка написання тексту публікації

Підготовка публікації – процес індивідуальний. Одні вважають за необхідне лише коротко описати хід дослідження і детально викласти кінцеві результати. Інші дослідники поступово вводять читача у свою творчу лабораторію, висвітлюють етап за етапом, докладно розкривають методи своєї роботи. Висвітлюючи весь дослідницький процес від творчого задуму до заключного його етапу, підбиваючи підсумки, формулюючи висновки і ре­комендації, учений розкриває складність творчих пошуків. При першому варіанті викладу автор зважає на порівняно вузьке коло фахівців; користується ним при написанні монографії, статті. Він дає змогу краще оцінити здібності науковця до самостійної науково-дослідницької роботи, глибину його знань та ерудицію.

Існують відповідні методичні прийоми викладу наукового матеріалу:

1) послідовний

2) цілісний

3) вибірковий (частини, розділи пишуться окремо за будь-якою послідовністю).

Залежно від способу викладу різним буде темп і кінцевий результат.

1 спосіб: Послідовний виклад матеріалу - (зумовлює схему підготовки публікації: формулювання задуму і складання попереднього плану; відбір і підготовка матеріалів; групування матеріалів; редагування рукопису.)

Перевага цього способу полягає в тому, що виклад інформації здійснюється в логічній послідовності, що виключає повтори і пропуски.

Недоліком є - нераціональне використання часу (поки автор не закінчив повністю черговий розділ, він не може перейти до наступного.

2 спосіб: Цілісний спосіб - (написання всієї праці в чорновому варіанті, а потім обробка її в частинах і деталях, внесення доповнень і виправлень.)

Перевага полягає в тому, що майже вдвічі економиться час при підготовці білового варіанта рукопису.

Недолік – є небезпека порушення посладовного викладу матеріалу.

3 спосіб: Вибірковий виклад. – (часто використовується дослідниками.) В міру готовності матеріалу над ним працюють у будь-якій зручній послідовності. Але необхідно кожний розділ доводити до кінцевого результату, щоб про підготовці всієї праці її частиини були майже готові до опублікування.

Кожний дослідник вибирає для себе найпридатніший спосіб лдя перетворення так званого чорнового варіанта рукопису в проміжаий або біловий (остаточний).