Економічний цикл та його фази

Економічний розвиток передбачає економічне зростання. Однак економічне зростання переривається економічними кризами (спадами), після яких відбувається ще більше зростання.

Рух виробництва від початку попередньої до початку наступної кризи називається економічним циклом. Властивість циклічного розвитку – рух не по колу, а по зростаючій спіралі.

Найбільший вплив на розвиток економічних явищ мають промисловий або середній (тривалістю 7–11 років) і довгий (тривалістю 50-60 років) економічні цикли.

Промисловий або середній цикл включає такі фази: криза, депресія, пожвавлення, піднесення.

Криза (спад) – перша і визначальна фаза циклу. Відбувається перевиробництво товарів порівняно з платоспроможним попитом на них. Товари не реалізуються. Ціни падають, отже, знижується норма прибутку. Як наслідок, різко скорочується виробництво, значно зростає безробіття. Оскільки зростає попит на гроші, ставка позичкового проценту збільшується до максимального значення.

Криза змінюється депресією. Депресія – це застій виробництва. Суспільний продукт уже не зменшується, але й не зростає, тобто відбувається просте відтворення. Запаси попередніх товарів поступово реалізуються. Процентна ставка падає до мінімального значення. Незмінним є високий рівень безробіття.

На фазі пожвавлення просте відтворення змінюється розширеним, обсяг виробництва поступово зростає до рівня, який був досягнутий перед кризою.

Піднесення – така фаза циклу, коли обсяг виробництва перевищує докризовий рівень і зростає швидкими темпами. Будуються нові підприємства, зростає зайнятість, зростають ціни і процентні ставки, підвищуються доходи населення. Розпочинається швидке економічне зростання, яке готує грунт для наступної кризи і наступного циклу.

Механізм циклу є стихійним процесом встановлення пропорцій суспільного відтворення. Під час піднесення відбувається порушення пропорцій, що виявляється у надвиробництві продукту. Криза стихійно долає диспропорції, які з’явилися, і знову встановлює необхідні пропорції виробництва. Циклічна криза супроводжується моральним зношенням основного капіталу, в основному техніки. Масове оновлення основного капіталу підвищує попит на нього. Це породжує справжній бум у зростанні виробництва. Коли закінчується заміна техніки, попит на неї різко спадає, що означає початок кризи надвиробництва. Отже, матеріальною основою періодичності середніх циклів є оновлення активної частини основного капіталу (машин, механізмів, обладнання).

Середні цикли накладаються на довгі, які тривають 50–60 років і називаються „довгим хвилями” або „хвилями Кондратьєва”. Матеріальною основою довгих циклів є масова заміна пасивної частини основного капіталу – будинків, споруд, доріг, трубопроводів тощо.