Суспільний продукт і його форми

Результатом виробництва окремої господарської одиниці є створення певного продукту. Результатом економічної діяльності в масштабах всього суспільства є суспільний продукт.

Відомі дві системи обчислення обсягів суспільного виробництва. Перша – система балансу народного господарства (БНГ). Розроблена в СРСР, вона була єдиною в світі з 1925-1926 до кінця 50-х років XX ст. Друга − система національних рахунків (СНР), яка виникла на початку 60-х років XX ст.

Між системами БНГ і СНР існують розбіжності, які пов’язані з різними підходами до визначення продуктивної праці.

СНР ґрунтується на концепції, згідно з якою будь-яка праця, яка створює те чи інше благо (матеріальне і нематеріальне) і приносить доход є продуктивною.

Концепція на якій побудовано БНГ поділяє працю на продуктивну і непродуктивну. Вважається, що будь-яка праця, що служить для задоволення суспільних потреб є корисною, але не кожна праця є продуктивною. Продуктивною вважається лише праця зайнятих у сфері матеріального виробництва, яка створює матеріальні блага (речовий продукт і матеріальні послуги).

Основним показником системи БНГ є сукупний (валовий) суспільний продукт (ССП).

Сукупний суспільний продукт – сукупність матеріальних благ і виробничих послуг створених за рік.

За натурально-речовою формою ССП складається із засобів виробництва та предметів споживання.

За вартісною формою ССП має таку структуру:

, (3.1)

де - стара вартість, перенесена на продукт із засобів виробництва в результаті їх амортизації, - нова вартість, створена у даному році живою працею, - вартість сукупної робочої сили або необхідний продукт, - додаткова вартість або додатковий продукт суспільства.

За функціональним призначенням ССП поділяється на фонд заміщення, фонд споживання і фонд нагромадження.

Фонд заміщення використовується для заміщення (заміни) зношених засобів виробництва.

Фонд споживання – частина нової вартості, що використовується для особистого споживання населення. Включає необхідний продукт і частково додатковий продукт.

Фонд нагромадження – частина нової вартості, яка використовується для розширення масштабів виробництва. Він включає додаткові засоби виробництва і додаткові предмети споживання для додаткової робочої сили. Формується за рахунок частини додаткового продукту.

Недоліком ССП є те, що він включає повторний рахунок або проміжний продукт.

Повторний рахунок (проміжний продукт) – це частина продукції, представлена у предметах праці (сировина, паливо, електроенергія), яка вироблена та використана у поточному році для виробництва іншої продукції.

Чим вищий ступінь суспільного поділу праці, тим більший повторний рахунок.

Частина ССП, яка використовується для задоволення кінцевих потреб і не враховує повторного рахунку називається кінцевим продуктом.