Прибуток підприємства

З точки зору політичної економії прибуток – це перетворена форма додаткової вартості, що виражає відносини економічної власності між найманими працівниками та власниками засобів виробництва щодо створення та реалізації додаткової вартості.

Створюється додаткова вартість робочою силою. Але її не виробити без затрат постійного капіталу. Тому при реалізації товару додаткова вартість виступає як породження всього авансованого капіталу. Реалізована додаткова вартість – це є прибуток. Додаткова вартість створюється в процесі виробництва, а прибуток виборюється в гострій конкурентній боротьбі. Додаткова вартість – це не прибуток, а джерело прибутку.

Вартість створеного товару включає , а формула ціни виробництва реалізованого товару має вигляд:

(2.12)

де – витрати виробництва;

– прибуток.

Прибуток вираховується як різниця між ціною (грошовим виразом вартості) і повною собівартістю. У господарській практиці розрізняють прибуток балансовий і чистий (розрахунковий). Балансовий прибуток – це вся сума прибутку, отриманого підприємством після реалізації продукції (виручка мінус повна собівартість). Чистий прибуток – це той прибуток, що залишається після сплати податків та інших платежів у бюджет.

Прибуток завжди належить власнику підприємства. Визначаючи доходність підприємства власник порівнює додаткову вартість з усім авансованим капіталом, тобто розраховує норму прибутку

(2.13)

Маса прибутку розраховується за формулою

(2.14)

де – абсолютна величина прибутку (маса прибутку);

- величина авансованого капіталу.

У вітчизняній практиці застосовується такий узагальнюючий показник ефективності витрат підприємства, як рентабельність.

, (2.15)

де – балансовий прибуток,

– вартість основних фондів,

– нормативні оборотні засоби.

Підприємства можуть розраховувати і поточну рентабельність (рентабельність продукції).

,(2.16)

де – собівартість продукції.