Оцінка і підтримка конкурентної переваги

Конкурентна перевага, що характеризується рядом перелічених вище факторів, відбиває насамперед ефективність використання наявних ресурсів і може бути виявлена в результаті зіставлення відповідних показників господарюючих суб'єктів (фірм, галузей, національних економік різних країн). Для забезпечення порівнянності і сумірності необхідно враховувати вимоги, відзначені вище, що найчастіше є надзвичайно складною задачею в силу різних об'єктивних причин.

Однак, якщо умови порівнянності дотримані, то рівень конкурентної переваги може оцінюватися як відношення рентабельності виробництва нашої фірми до аналогічного показника фірми-конкурента, обчисленому за стратегічний період (термін життя інвестиції! у галузі).

Оцінити конкурентну перевагу галузі виробництва або галузі промисловості за допомогою кількісних показників значно складніше, особливо, якщо враховувати деяку умовність границь галузі і національних особливостей галузевого ділення та розподілу підприємств і виробництв. У цьому зв'язку мова може йти про зіставлення рівня конкурентної переваги не галузей, а стратегічних груп порівнюваних країн (сукупностей (кластерів) фірм, що володіють ідентичними параметрами).

Стратегічна група складається з фірм-суперників з однаковим стилем конкурентних активностей і однаковими позиціями на ринку. Компанії однієї стратегічної групи можуть мати подібність одна з одного за різними ознаками: вони можуть випускати схожі види виробів, здійснювати вертикальну інтеграцію в однаковому ступені, надавати покупцям аналогічні послуги і технічну допомогу, пропонувати тому ж самому типові покупців однакові або схожі товари, використовувати ті самі капали розподілу, бути залежними від використання однакової технології і здійснювати продаж товарів в однаковому ціновому і якісному діапазоні.

Галузь має тільки одну стратегічну групу, якщо всі продавці виступають на ринку з ідентичною стратегією.

Рівень конкурентної переваги однієї групи фірм над іншою може орієнтовно оцінюватися відношенням значень трудомісткості продукції, досягнутих у рамках цих кластерів за стратегічний період. Однак для капіталомісткої і наукомісткої продукції показників продуктивності не досить, тому що вони зовсім не враховують ці фактори виробництва. Запропоноване авторами для непрямої оцінки конкурентної переваги галузі порівняння мультиплікаторів, що характеризують кумулятивний ефект за стратегічний період від інвестицій на розвиток стратегічного потенціалу, дійсно тільки побічно відбиває конкурентну перевагу галузі (кластера фірм).

Кумулятивний ефект визначеного числа імпульсів (інвестиційних впливів) може бути розрахований через мультиплікатор так:

де - перший ефект початкового імпульсу.

Мультиплікатор розраховують за формулою:

де - порядковий номер періоду, для якого мав місце той або інший ефект; - гранична схильність до споживання, визначена відношенням приросту споживання до викликаного ним приросту доходів

Однак мультиплікатор, характеризуючи економічну дійсність і будучи загальноприйнятим засобом економічного аналізу, більше відбиває інвестиційну привабливість і специфіку галузі та її ринку, ніж конкурентні переваги, може застосовуватися для розробки різних напрямків економічної політики.

Якщо доповнити аналіз мультиплікаторів порівнянням величин ефектів то, це, мабуть, зробить висновки про конкурентну перевагу більш обґрунтованими. Але тут мають місце труднощі, зв'язані зі специфікою вирахування вартісних показників у національних валютах. Усе це підштовхує до висновку про те, що конкурентну перевагу галузі описує тільки визначений набір (система) показників, що відбиває широту, глибину і гармонійність товарного асортименту, терміни, оперативність і ступінь задовольняння потреб, відповідність рівня цін і доходів покупців по сегментах ринку та ін.

У силу того, що офіційні курси валют відображають співвідношення цін по товарах експортно-імпортної групи, рівень конкурентної переваги країни тотожний, по суті, національному доходові, що приходиться на душу населення, обчисленому у ВКВ. Однак, для галузевих міжнародних зіставлень варто користуватися спеціально розрахованими курсами валют, які визначають за внутрішніми національними цінами на аналогічні за призначенням і якістю товари методом товарів-представників, методом середніх цін та ін.. Основними причинами втрати конкурентної переваги є:

— погіршення факторних параметрів (зростання витрат, зниження кваліфікації кадрів, погіршення науково-технічної бази і т.д.);

— технологічні зміни, що ведуть до виникнення недоліків у специфічних виробничих факторах або до необхідності створення нових підтримуючих галузей і підприємств;

— зниження інвестицій з якихось причин і, як наслідок, зниження темпів розвитку й удосконалювання виробництва;

— втрата адаптаційних можливостей до змін на ринку через недоліки організаційної структури фірми, моральний і фізичний зносу основних засобів, старіння знань і умінь персоналу і т.д.;

— ослаблення конкуренції па внутрішньому ринку через посилення монополізму, дії центральних і місцевих органів влади по субсидуванню окремих фірм і виробництв та ін. причин;

— зниження планки вимог вітчизняних споживачів до якості товарів (послуг) у порівнянні з закордонними;

— неправильний розподіл обмежених ресурсів через помилки в оцінці пріоритетів і напрямків економічного розвитку, відсутність стратегічних досліджень і обґрунтувань, надії на те, що ринок сам "невидимою рукою" розставить усе на свої місця;

— етап життєвого циклу конкурентної переваги, коли об'єктивно підприємство (фірма), знаходячись на етапі зрілості і спаду, вимагає серйозної реорганізації, реконструкції або навіть перепрофілювання.

Життєвий цикл конкурентної переваги фірми, як і життєвий цикл товару має п'ять етапів (рис. 3.1): зародження; прискорення росту; уповільнення росту; зрілість; спад і утрата переваги, що можуть бути апроксимовані на відповідному етапі різними кривими у виді функції часу (табл. 3.1). Представлена на рис. 3.1 крива рівня конкурентної переваги (РКП) може вважатися безперервною і монотонною умовно, тому що насправді це ланцюжок підйомів і спадів, а рисунок відбиває лише загальну тенденцію.

Рис. 3.4. Життєвий цикл конкурентної переваги (ЖЦКП) фірми

Таблиця 3. 1 Функції, що відбивають динаміку РКП фірми