Аналіз причин виходу з ладу систем і можливих помилкових дій людини сприяє підвищенню безпеки (зниженню ризику реалізації небезпеки) за рахунок упровадження захисних заходів і підвищення вимог до професійної підготовки працівників. З цією метою використовують аналіз ризику виникнення небезпек. Ключовими поняттями аналізу ризику є небезпека і ризик.
|
| це явище, процес, об'єкт, здатні за певних умов завдавати шкоди здоров'ю людини безпосередньо або побічно, тобто викликати небажані наслідки. При виявленні небезпек використовують номенклатуру небезпек. На сьогоднішній день перелік реально діючих небезпек значний і нараховує більш ніж 100 видів, серед яких: аномальні параметри мікроклімату; аномальна освітленість; підвищений рівень шуму; підвищений рівень вібрації; пожежа; вибух; ураження електричним струмом; підвищений рівень електромагнітного випромінювання; механічна травма; опік; отруєння й т. ін.
| |
| | | |
| |
|
| | І етап - якісний аналіз ризику
| |
| |
| Мета якісного аналізу ризику
| |
|
| |
Аналіз небезпек починають з попереднього дослідження, яке дозволяє в основному ідентифікувати джерела небезпек.
| | | |
| |
|
| | Методи та прийоми, що використовуються при аналізах ризику
| |
| | |
| |
|
| |
|
| |
|
| |
|
| | аналіз потоків та перешкод енергії (АППЕ)
| |
аналіз загальних причин поломки (АЗПП)
| |
програмний аналіз небезпек (ПрАН)
| |
причинно-наслідковий аналіз (ПНА)
| |
| | | | | |
| |
|
| | ІІ етап – кількісний аналіз ризику
| |
|
| | |
Мета кількісного аналізу ризику
| |
|
| вибір найбільш ефективної системи захисту від небезпеки. Рішення про проведення кількісного аналізу тієї чи іншої небезпеки приймають на етапі якісного аналізу
| |