Облік операцій за розрахунків платіжними вимогами

Платіжна вимога — розрахунковий документ, що містить письмову вимогу стягувача до банку, що обслуговує платника, перерахувати без погодження з останнім певну суму коштів з ра­хунка платника на рахунок одержувача.

Стягувачами можуть бути податкові органи, державні вико­навці та підприємства, що здійснюють примусове списання кош­тів на підставі визнаних претензій. Ці особи оформлюють та подають у банк платіжні вимоги, а за потреби — супровідні документи на примусове списання коштів з рахунків платників. Примусове стягнення коштів з рахунків платників дозволяється тільки
у випадках, установлених законами України, а саме на підставі
виконавчих документів, установлених законами України, рішень податкових органів та визнаних претензій.

Відповідно до ст. 1071 Цивільного кодексу України кошти можуть бути списані з рахунка клієнта без його доручення на підставі рішення суду. Для примусового списання коштів стягувач оформляє не менше ніж у трьох примірниках платіжну вимогу, яку стягувач подає до банку, що його обслуговує, разом із двома примірниками реєстру платіжних вимог.Якщо платник і стягувач обслуговуються в різних банках, то банк, що обслуговує стягувача, надсилає банку платника не менше ніж два примірники платіжної вимоги на примусове списання коштів (один з яких — перший). Крім того, стягувачу повертається не менше ніж один примірник платіжної вимоги та реєстру платіжних вимог. Перший примірник реєстру платіжних вимог залишається в банку, що обслуговує стягувача.

Банк не пізніше від наступного робочого дня повідомляє плат­ника про надходження платіжної вимоги на примусове списання коштів з його рахунка, якщо умова про таке повідомлення передбачена договором про розрахунково-касове обслуговування цього платника (у порядку, передбаченому договором).

Банк стягувача приймає платіжні вимоги протягом 10 кален­дарних, а банк платника — протягом 30 календарних днів з дати їх складання.

Платіжні вимоги стягувачів приймаються банком до виконан­ня незалежно від наявності коштів на поточному рахунку плат­ника, оскільки стягнення здійснюється з усіх рахунків підприєм­ства: поточних, депозитних, коштів у розрахунках.

Якщо на час надходження на рахунках платника недостатньо коштів для виконання платіжних вимог, то документи викону­ються частково і в несплаченій сумі повертаються стягувачеві. Часткова оплата оформлюється меморіальним ордером. На платіжних вимогах відповідальний виконавець окреслює реквізит «сума» і на звороті всіх поданих примірників документа зазначає дату здійснення платежу, суму часткового платежу та неспла­чену суму. Ця інформація засвідчується підписом відповідаль­ного виконавця та штампом банку. За браку коштів на рахунках платника документи в день надходження повертаються без виконання.

Для сплати документа виконуються такі бухгалтерські записи:

Дебет рахунка 2600 АП «Кошти на вимогу суб’єктів господарювання» боржника або

Дебет рахунка 2602 П «Кошти в розрахунках суб’єктів господарювання» боржника, або

Дебет рахунка 2610 П «Короткострокові вклади (депозити) суб’єктів господарювання» боржника;

Кредит рахунка 1200 А «Кореспондентський рахунок банку у Національному банку України», якщо стягувач обслуговується іншим банком, або

Кредит рахунка 2650 АП «Кошти на вимогу небанківських фінансових установ» — рахунок стягувача, або

Кредит рахунка 2600 АП «Кошти на вимогу суб’єктів господарювання» — рахунок стягувача.