Дата 05. 04. 2013

ТЕМА Виконання етюду натюрморту з білим предметом.(2 години). Завершення етюду натюрморту з білим предметом (2 години).

МЕТА

Дидактична мета:

- поширення знань студентів з теорії й методики виконання етюдів натюрморту з білими предметами, формування уявлень про взаємозв’язок композиції натюрморту з засобами відтворення художньо-образної мови,

- розвиток (живописних умінь і навичок) у процесі творчої самореалізації, аналітичного мислення, спостережливості, окоміру;

- виховання професійних якостей майбутнього вчителя образотворчого мистецтва.

Методична мета:

- дієвість використання методики малювання з натури під час формування практичних умінь і навичок студентів в техніці акварельного живопису;

- інтеграція знань з кольорознавства, композиції, історії мистецтва.

ТИП ЗАНЯТТЯ: практичний.

ЗАСОБИ НАВЧАННЯ: для студентів – акварель, пензлі, палітра, формат А2;

для викладача – зразки робіт з зображенням натюрмортів з білими предметами.

САМОСТІЙНА РОБОТА СТУДЕНТІВ. Етюди предметів з різного металу. «скляний посуд на темному фоні» А3 1 шт. (2 години)

ЛІТЕРАТУРА

1. Беда Г.В. Живопись и ее изобразительные средства. – М., 1977.

2. Живопись: учеб. Пособие для студ. высш. учеб. заведений.- М.: Гуманит. изд. Центр ВЛАДОС, 2001.

3. Любарська Л., Вовк Л. Образотворче мистецтво. Програма для середньої загальноосвітньої школи 1 – 4 класи. – К.: Вид-во «Початкова школа», 2006.

4. Масол Л.М. Методика навчання мистецтва в початковій школі / Л.М.Масол, О.В.Гайдамака, Є.В.Бєлкіна, О.В.Калініченко, І.В.Руденко. – Х.: Веста: Видавництво «Ранок», 2006.

5. Ночвінова О.В. образотворче мистецтво. 5 клас: Тематичне планування та розробки уроків. – Х.: Веста: Вид-во «Ранок», 2006.

6. Онищук В.А. Типы, структура и методика урока в школе. Из-во «Радянська школа» – 1976.

7. Рисунок и живопись. Руководство для самодеятелных художников. Том 1, Из-во «Искусство», М. 1963.

Студенти повинні знати:

- теоретичні основи створення живописних зображень натюрморту у техніці акварель;

- принципи та послідовність аналізу натурної постановки натюрморту;

- послідовність виконання етюду натюрморту.

Студенти повинні вміти:

- методично правильно виконувати малюнок натюрморту, володіти графічними засобами виразності під час передачі композиції натюрморту, просторового розміщення предметів, характер та пропорційні співвідношення елементів натурної постановки;

- аналізувати результати роботи, визначати перспективну мету.

-

ХІД ЗАНЯТТЯ.

І. Організаційна частина.

1. Привітання.

- Добрий день!

2. Перевірка готовності до заняття.

Контроль матеріально-технічного забезпечення, санітарно-гігієнічних вимог щодо обладнання робочого місця студента.

ІІ. Основна частина.

1. Актуалізація опорних знань.

- Що таке натюрморт? (натюрморт (фр. Nature morte — дослівно — мертва природа) — різновид живопису, що зображає застиглі, нерухомі (morte) предмети — букети квітів, композиції овочів, фруктів, посуду, килимів, меблів тощо).

- В чому особливість виконання етюду натюрморту? (етюд (франц. étude, буквально — вивчення) в образотворчому мистецтві, твір, виконаний з натури з метою її вивчення, таким чином, етюд натюрморту обумовлює виконання малюнка за один сеанс(заняття) та має на меті передачу настрою, кольорових і тонових співвідношень, цілісності освітлення, матеріальності предметів)

- На що треба звернути увагу при роботі з акварельними фарбами? (акварель – фарби компактні, прозорі. При висиханні вони набувають багатошаровості, прозорості, легкості. Аквареллю потрібно працювати послідовно від світлого до темного, слідкуючи за насиченням кольорів. Шар фарби сохне від хвилин до 1 годин залежно від вологості повітря.

- При малюванні білих предметів що потрібно знати? (При малюванні білих предметів ми повинні не затемнити його, знайти на ньому рефлекси, дати якийсь колір(у холод.або теплих кольорах), але при цьому він повинен світитися і бути самим світлим, білим із натюрморту).

2. Оголошення теми і мети, мотивація навчальної діяльності.

Темою нашого заняття є виконання етюду натюрморту з білим предметом і завершення роботи, з метою вдосконалення власних живописних умінь і навичок під час передачі настрою, кольорових і тонових співвідношень, цілісності освітлення, матеріальності предметів натурної постановки.

Мотивація: використання набутих знань, умінь і навичок у майбутній педагогічній діяльності при проведенні уроків малювання з натури в початковій та середній школі, використання набутих предметних компетенцій у процесі творчої самореалізації.

3. Вступна бесіда.

Ми з вами розмовляли про реальні умови, з якими пов'язане наше бачення кольору. Працюючи над етюдами, ви, напевно, самі почали помічати, що на видимий колір натури впливають і характер освітлення, і повітряно-просторова і колірна середу. Поступово ваш зір стане все більш і більш чутливим до цих явищ.

Але сприйняття кольору залежить і від безпосереднього почуття художника, від його переживань, від його ставлення до того, що він зображує. Можна сказати, що колірний образ виникає з дару бачити і дару відчувати, - а інакше і бути не може в творчості. Якщо припустити, що два художники будуть писати одну натуру, то й етюди вийдуть у них різними саме тому, що правда художня пов'язана з активною думкою і почуттям художника.

Як перенести на полотно те, що ми бачимо, відчуваємо?

Напевно, багатьом з вас приваблювала натура з яскраво вираженим контрастом світла і тіні. Наприклад, пейзаж у сонячний день, коли на світлі все так і горить і ясно виділяються тіні. Які ж фарби взяти, щоб і в етюді всі засвітилося? Недосвідченому художнику хочеться відразу знайти на палітрі найсвітлішу, саму сліпучу фарбу, та й білил побільше додати. А для тіней - вибрати темні фарби. Але що виходить? Не горить, не світиться етюд! Яскраве світло виглядає в ньому якимось білястим, тіні - як чорні «провали». Найсвітліші, яскраві або темні фарби, які лежать на палітрі художника, не можуть «буквально» відповідати величезного діапазону контрастів світлого, темного, яскравого в натурі. Так само неможливо механічно повторити, «перетягнути» реальні обсяги і простір на двомірну площину полотна або аркуша паперу. Але живопис здатна відтворити реальну дійсність.

Тут ми з вами переходимо до дуже важливого питання. Йдеться про мову живопису - про колірні відносинах етюду або картини. Ось слова І. Грабаря: «Для художника не існує ні абсолютно прекрасних, ні абсолютно потворних квітів; він піклується про створення прекрасних відносин одного кольору до іншого, їх обох до третього і всіх разом один до одного. Красу створюють тільки їх відносини, тільки те, що можна назвати колірним синтезом».

Необхідно вчитися працювати колірними відносинами. Не намагайтеся копіювати колір «точнісінько». Можна, здавалося б, постаратися повторити кожен колір з найбільшим наближенням до натурному, але тоді мимоволі ви станете копіювати його окремо від решти. При такому копіюванні втрачається почуття та бачення взаємозв'язку кольору, а зображення виходить далеким від живого враження. Намагайтеся все вирішувати саме поєднанням кольору, тільки тоді ви зможете, користуючись мовою живопису, виразно передати і натурний сюжет, і свій задум, працюючи з натури по пам'яті або поданням.

«... Кожна дійсно самобутня картина є окремою роботою; вона підкоряється своїм власним законам; правильне в одному випадку може бути помилковим в іншому...» Констебль

«У картині повинен вражати не один небудь шматок, але ціле; окремий шматок недостатній, щоб варто пробачити недосконале ціле». Буден

«Прекрасне у мистецтві - це правда, злита з враженням, отриманим нами від природи. Я вражений, побачивши небудь місцевості. Домагаючись точності зображення, я ні на хвилину не забуваю що охопила мене почуття. Реальне - це частина мистецтва. Почуття його доповнює». Коро

«Кольори є дратівливі і заспокійливі, кричущі, що сперечаються один з одним і живуть ласкаво один біля одного. У їхній боротьбі або згоді і є вплив кольору на людину через почуття зору». Петров-Водкін

ВИМОГИ, ДО СТВОРЕННЯ КОМПОЗИЦІЙНОЇ ПОСТАНОВКИ НАТЮРМОРТУ:

- Композиція натюрморту повинна складатися з предметів, тематично пов’язаних між собою (наприклад, якщо поруч із овочами поставити книгу або гіпсову статуетку, то постановка буде виглядати безглуздою).

- До складу натюрморту повинні входити предмети, різноманітні за формою, розміром, фактурою й кольором (наприклад, два або кілька предметів однакового розміру й форми не можуть зробити враження єдиного цілого. Але й потрібно уникати занадто великої різниці в розмірах: сірникова коробка поруч із великою посудиною).

- Предмети повинні гармонійно сполучатися один з одним, становлячи єдине ціле, але не загороджувати один одного (розумний контраст великого й малого, білого й темного, широкого й вузького, блискучого й матового, предмети сферичної й площинної форми підсилюють виразність, усувають одноманітність, пожвавлюють середовище).

- У композиції натюрморту повинен бути композиційний центр, який краще розміщувати на другому плані й обов’язково виділяти розташуванням, кольором, контрастом (у всій групі повинен бути основний предмет, який за значенням, величиною, формою, кольором був би головним, центральним.)

1. Аналіз зразка викладача (на прикладі власних робіт з зображенням натюрморту з білим глечиком).
2. Послідовність виконання роботи, інструктаж.

Завдання для роботи визначається індивідуально з урахуванням ракурсу зображення предметів та відбувається за основною схемою:

1. Систематизація (вибірковий етап спрощеного зображення, загальної форми).

2. Типізація (виявлення характерних ознак форми предметів, шляхом побудови конструкції за допомогою допоміжних ліній).

3. Індивідуалізація (виявлення відмінних особливостей предметів, ураховуючи деталі).

4. Узагальнення малюнка (виявлення головного, виразного, врахування світлотіні, збирання натюрморту в єдине ціле).

При роботі над етюдом бажано підготовчий малюнок виконувати одразу фарбами.

Особливу увагу слід звернути на масштаб натюрморту, його величину відносно площини зображення. Необхідно знайти таке розміщення при якому не виникне бажання збільшити або зменшити його, змістити в один чи інший бік.

Коли на площині буде знайдено правильне композиційне розміщення предметів, необхідно приступити до передачі об’ємності і матеріальності тіл у просторі живописними засобами зображення, пам’ятаючи, що роботу потрібно вести «від великого до деталей», дотримуючись правил користування акварельними фарбами.

6. Критерії оцінювання результатів художньо-творчої діяльності.

Критерії оцінювання етюду натюрморту.

1. Компоновка на обраному форматі.

2. Передача форми предметів, просторового розташування, об'єму, матеріальності предметів засобами кольору.

3. Емоційність етюду, доцільне використання можливостей акварельного живопису.

4. Наявність достатніх теоретичних знань при самоаналізі роботи: композиція, передача простору засобами кольору, цілісність зображення, об’єктивність власних оцінних суджень.

ІІІ. Практична частина (виконання етюду натюрморту з білим предметом в техніці акварельного живопису на форматі А2)

1. Фронтальна робота.

2. Індивідуальна робота.

3. Контроль за часом.

4. Фізхвилинка для очей.

ІV. Заключна частина.

1. Виставка робіт студентів, аналіз та виставлення оцінок.

- Самоаналіз виконаних етюдів натюрморту за критеріями оцінювання.

- Колективна перевірка робіт із взаєморецензуванням.

- Методичні поради викладача щодо удосконалення техніки роботи з фарбами.

1. Підведення підсумків заняття, повідомлення домашнього завдання.

- Що цікавого ви дізналися на занятті?

- З творами яких художників ми ознайомилися на занятті?

- Для чого необхідно знати мету і завдання, вимоги до побудови натюрмортів?

- Поясніть методичну послідовність виконання етюду натюрморту.

- Які труднощі у вас виникли під час виконання завдання?

Самостійна робота: виконати етюди предметів з різного металу. «скляний посуд на темному фоні» А3 1 шт. (2 години)

1. Організоване завершення заняття, прибирання робочих місць.

План – конспект 2

проведення заняття

з навчальної дисципліни «Живопис».

Керівник від бази практики:

Єфімова Тетяна Леонідівна