Випарні апарати з примусовою циркуляцією

Для випарювання кристалоутворюючих розчинів швидкості циркуляції повинні бути не менше 2-2,5 м/с. При таких швидкостях зменшується відкладення накипу в трубах. Це досягається у випарних апаратах з примусовою циркуляцією (рис. 7.2, б). Гріючапара подається у міжтрубний простір гріючої камери 1. Кінетична енергія потоку пари гаситься щитком 8. Гріюча камера складається з оболонки, верхньої та нижньої трубних решіток, в отворах яких закріплюється кип’ятильні труби 2. Розчин на випарювання подається під нижню трубну решітку, входить у труби, нагрівається і закипає у верхній частині кип’ятильної труби. Кінетична енергія парорідинної суміші, що виходить з трубок, гаситься відбійником 6, при цьому рідина і пара розділяються. Випарений розчин видаляється через патрубок з карману, розташованому в нижній частині сепараційної камери 3. Сепараційна камера має більший переріз, тому швидкість вторинної пари різко зменшується, що сприяє осадженню краплин розчину. Дрібні краплини уловлюються у бризковловлювачу 7. Розчин опускається по циркуляційній трубі 4 і насосом 5 подається у кип’ятильні труби. В апаратах з примусовою циркуляцією випарювання ефективно протікає при малих корисних різницях температур.

У міжтрубному просторі має місце тепловіддача при конденсації, а в трубах – при примусовому кипінні рідини, що обумовлює відносно високу інтенсивність теплопередачі. Це дозволяє зменшити поверхню нагрівання у порівнянні з апаратами з природною циркуляцією. Апарати застосовуються для випарювання в’язких рідин.