Недолiки зображень

При проходженнi свiтлових променiв через оптичнi деталi крiм втрати яскравостi виникає також спотворення зображення, якi дiлять на окремi види:

1) сферична аберацiя – виникає внаслiдок рiзного заломлення променiв на рiзних частинах лiнзи. Внаслiдок цього зображення точки стає розмитим;

2) хроматична аберацiя – обумовлена рiзним показником заломлення для складових бiлого свiтла. Вплив сферичної та ахроматичної аберацiй зменшують шляхом введення додаткових збираючих та розсiюючих лiнз;

3) астигматизм призводить до розмитостi зображення точки;

4) кома – те саме, що й аберацiя, але стосується променiв, що йдуть непаралельно основнiй осi;

5) дисторсiя – обумовлена неодинаковим збiльшенням на рiзних частинах лiнз i призводить до викривлення зображення.

Контрольні запитання

1 Чим характеризуються зорові труби?

2 Яке збільшення зорової труби нівеліра?

3 Яке збільшення зорової труби теодоліта?

4 В чому полягає суть метода Галілея?

5 Що таке яскравість зображення?

6 Чому доівнює загальна втрата світлової енергії при проходженні променів через n поверхонь?

7 В чому полягає суть використання просвітленої оптики?

8 Для чого використовують просвітлену оптику?

9 Що таке спроможна здатість зорової труби?

10 Що характеризує спроможна здатність зорової труби?

11 Від чого залежить помилка візування?

12 Які є недоліки зображення?

13 Що таке сферична аберація?

14 Що таке хроматична абеація?

15 Що таке астигматизм?

16 Що таке кома?

17 Що таке дисторсія?

5 ВIДЛIКОВI ПРИСТРОЇ

5.1 Верньєр (нонiус)

5.2 Штриховий мiкроскоп

5.3 Шкаловий мiкроскоп

5.4 Мiкроскоп з гвинтовим мiкрометром

5.5 Одностороннiй оптичний мiкрометр

5.6 Двохстороннiй оптичний мiкрометр

5.7 Оптичний мiкрометр нiвелiра Н-05

5.1 Верньєр (нонiус)

Вiдлiковi пристрої служать для пiдвищення точностi взяття вiдлiку. Найдавнiший спосiб пiдвищення точностi взяття вiдлiку – це використання трансверсальних лiнiй. Властивiсть цих лiнiй використовують у поперечному масштабi (рис. 5.1).

Рисунок 5.1 – Поперечний масштаб

У серединi XV столiття французом Вiньє було запропоновано використовувати для взяття вiдлiку верньєр. Суть верньєра полягає в тому, що бiля основної шкали розмiщують додаткову шкалу, яка має на певному промiжку на одне дiлення бiльше, нiж основна шкала (рис. 5.2). Тобто, якщо для певного промiжку вiдповiдає n iнтервалiв основної шкали, то на допомiжнiй шкалi для цього промiжку буде (n+1) iнтервалiв.

Рисунок 5.2 – Верньєр

Приймемо, що цiна дiлення основної шкали становить t0, цiна дiлення верньєра tв. Точнiстю верньєра називають величину с:

. (5.1)

Розглянемо, яким чином пов'язана ця точнiсть з цiною дiлення основної шкали. Виходячи з рис. 5.2 можна записати:

, (5.2)

, (5.3)

. (5.4)

Таким чином, з виведеної формули бачимо, що точнiсть верньєра прямо пропорцiйна цiнi дiлення шкали i обернено пропорцiйна величинi n+1, де n – кiлькiсть iнтервалiв на певному промiжку.