Навчальні методичні матеріали: 1; 3 С.18 - 26;5 С.205 - 232; 6 С.84 - 93

Контрольні питання:

Наведіть приклад, що характеризує систему «мета — політика — стратегія — результат» для підприємства, з діяль­ністю якого ви знайомі. Чи можна здійснювати управлінський вплив без усвідомлення мети? Обґрунтуйте свою відповідь.

Визначте роль та значення «місії» організації у стратегічному управлінні ринково-орієнтованим підприємством. На яких засадах формується місія фірми та які ознаки грамотно сформованої місії? Чи може отримання прибутку бути місією фірми?

Сформулюйте місію університету (коледжу, ліцею), де ви навчаєтесь. Логічно обґрунтуйте її зміст та необхідність встановлення.

Охарактеризуйте «цілі управління». Чим вони відрізняються від цілей в інших сферах діяльності людини?

Які вимоги потрібно враховувати під час встановлення цілей?

Що таке «дерево цілей»? Які підходи до його побудови Вам відомі? Де може застосовуватися «дерево цілей» підприємства? Розкрийте відмінності «нормативного дерева цілей» від «фактичного дерева цілей».

Охарактеризуйте процес побудови «дерева цілей» на прикладі декомпозиції мети, яку ви самі поставите. Спробуйте кількісно визначити поставлені цілі в межах здобутого «дерева цілей»за допомогою відповідних показників.

Проаналізуйте побудоване «дерево цілей» з погляду досяжності кожної з цілей, що ввійшли до його складу, а також загальної (генеральної) мети після удосягнення проміжних цілей.

Тема 8. Визначення стратегій та формування «стратегічного набору»

Сутність стратегії. Поняття “стратегії”. Множинність категорії “стратегія». Визначення “стратегії” різними авторами. Фактори, що найбільш суттєво впливають на зміст стратегії. Ознаки недостатньо обґрунтованої стратегії.

“Стратегічний набір”. Необхідність балансування стратегій різного типу. “Стратегічний набір” як система загальних, загально конкурентних, продуктово-товарних, ресурсних, функціональних стратегій. Порівняльна характеристика складових “стратегічного набору” монопродуктової та диверсифікованої, багаторівневої компанії Вимоги до “стратегічного набору”. Розробка “стратегічного набору” організації: послідовність та розподіл обов’язків. “Стратегічна прогалина” та її роль у розробці стратегічного набору.

Загальні та загально-конкурентні стратегії. Класифікація загальних стратегій (зростання, стабілізація, скорочення) та способів їх реалізації (типові варіанти «зовнішнього» та «внутрішнього» зростання). Характеристика загально-конкурентних стратегій. Зміст «нової матриці BCG» та зв’язок з моделлю М. Портера. Взаємозв’язок загальних та загально-конкурентних стратегій.

Продуктово-товарні стратегії. Ринкові характеристики продуктово-товарних стратегій. Визначення “стратегічної зони господарювання” (СЗГ). Кількісні та якісні характеристики СЗГ. «Портфель» підприємства. Методи «портфельного» аналізу. Локальні та системні критерії вибору окремих СЗГ. Виробничі характеристики продуктово-товарних стратегій. Характеристика основних продуктово-товарних стратегій підприємства.

Ресурсні стратегії. Ресурсний потенціал підприємства як структура та взаємозв’язок ресурсів підприємства. Загальна характеристика ресурсних стратегій. Принципи, моделі та методи обґрунтування стратегій відносно основних елементів ресурсного забезпечення підприємства. Логістика у стратегічному управлінні (загальна характеристика). Зв’язок ресурсних та функціональних стратегій.

Функціональні стратегії. Сутність функціонального потенціалу управління. Зміст та призначення “стратегічного набору функціональної стратегії” Характеристика моделей і методів розробки основних функціональних стратегій управління: “Дерево альтернативних рішень” в розробці функціональних стратегій. Зв’язок функціональних стратегій з іншими стратегіями “стратегічного набору”, вибором системи планування та організаційного забезпечення виконання стратегій.

Комплексні стратегії. Загальні риси та відмінності комплексних та основних груп стратегій «стратегічного набору». Комплексні стратегії як варіант «стратегічного набору» певного типу. Приклади комплексних стратегій та методи їх розробки. Стратегічні програми та проекти як інструменти виконання комплексних стратегій організації та вирішення стратегічних проблем держави – необхідність балансування.