Способи моделювання та види моделей

Для глибокого осмислення суті моделювання як метода наукового пізнання та його правильного використання необхідно знати способи моделювання та види моделей. Спосіб повного моделювання забезпечує подібність руху матерії в основних формах її існування – в часі та просторі, тобто повні моделі адекватні об’єкту в часі та просторі. Неповне (часткове, локальне або функціональне) моделювання забезпечує подібність протікання всіх основних процесів, які характеризують досліджуване явище, лише частково – тільки в часі, або тільки в просторі. При функціональному моделюванні забезпечується подібність між деякими функціями або узагальненими характеристиками, які в моделі і в оригіналі мають певну відповідність.

При наближеному моделюванні беруться до уваги тільки найважливіші аспекти (фактори) системи, які суттєво впливають на протікання основних процесів. Інші фактори моделюються приблизно або зовсім не беруться до уваги.

Моделі, які реалізуються трьома вище зазначеними способами, класифікуються за двома ознаками. За характером досліджуваних процесів в системі виділяються такі види моделей:

· статичні – застосовуються для описування стану системи у фіксований момент часу;

· динамічні – для дослідження поведінки системи у часі;

· детерміновані – відображають процеси з визначеними характеристиками (параметрами), тобто для яких відсутні випадкові впливи;

· стохастичні – враховують випадкові процеси. Моделі мають невизначені (повністю або частково) параметри;

· дискретні та неперервні (відносно деяких факторів, наприклад часу).

За формою подання об’єкта моделі поділяють на матеріальні (реально – практичні) та абстрактні (ідеально – теоретичні). До матеріальних моделей відносять натурні, фізичні та машинні (реалізовані алгоритмічні моделі, комп’ютерні – машинна імітація, кібернетичні пристрої). Клас абстрактних моделей містить наочні, символьні та математичні (аналітичні, алгоритмічні) моделі.

Рис. 11