Протокол мережного управління SNMP

Враховуючи важливість функції мережного управління, створено протокол SNMP (Simple Network Management Protocol, RFC 1157, 1215, 1187, 1089). Він розроблений у 1988 році. Протокол SNMP для передачі повідомлень використовує протокол UDP і призначений для використання керуючими мережевими станціями. Він дозволяє станціям, що управляють, збирати інформацію про стан TCP/IP-мережі. Протокол визначає формат даних, а їх обробка і інтерпретація залишаються на розсуд станцій, що управляють, або менеджера мережі. SNMP-повідомлення не мають фіксованого формату і фіксованих полів. SNMP використовує базу даних, що управляє (MIB - management information base).

Алгоритми управління в Інтернет зазвичай описують в нотації ASN.1 (abstract syntax notation). Всі об'єкти в Інтернет розділені на 10 груп і описані в MIB: система, інтерфейси, обміни, трансляція адрес, IP, ICMP, TCP, UDP, EGP, SNMP. У групу “система” входить назва і версія обладнання, операційної системи, мережного програмного забезпечення і тому подібне. У групу “інтерфейси” входить число підтримуваних інтерфейсів, тип інтерфейсу, що працює під IP (Ethernet, LAPB, тощо), розмір дейтаграм, швидкість обміну, адреса інтерфейсу. Група “IP” включає час життя дейтаграм, інформація про фрагментацію, маски підмереж і так далі. До групи “TCP” входять параметри алгоритму повторного пересилання – максимальне число повторних пересилок і т. д. Нижче наведена таблиця 10.2 команд SNMP.