 |
Главная Случайная страница Контакты | Мы поможем в написании вашей работы! | |
Дослiд 13.8 . Розчиннiсть мила у водi
|
|
| Реактиви та матеріали: | мило (тверде), вода |
| Обладнання: | пробiрки, пальник |
У пробiрку вмiщують шматочок мила (10 мг) i додають 5 крапель води, ретельно перемiшують протягом 1-2 хвилин. Пiсля цього сумiш у пробiрцi нагрiвають у полум'ї пальника. Натрiєвi та iншi лужнi мила (калiєве, амонiєве) добре розчиняються у водi.
Дослід 13.9. Виділення вільних жирних кислот із мила
| Реактиви і матеріали: | мило, концентрований розчин; сульфатна кислота, 2Н розчин. |
У пробірку вміщують 5 крапель концентрованого розчину мила, додають 1 краплю розчину сульфатної кислоти та трохи підігрівають вміст пробірки на полум’ї пальника. Піднімається білий масляний шар вільних жирних кислот, водний розчин освітлюється. Вміст пробірки залишають для наступного досліду.
Хімізм процесу:
Мила ─ солі вищих насичених та ненасичених органічних кислот. Тверде мило - суміш натрієвих солей пальмітинової, стеаринової та олеїнової кислот.
Дослід 13.10. Доказ ненасиченості жирних кислот, що входять до складу мила
| Реактиви і матеріали: | жирні кислоти (з попереднього досліду); бромна вода, насичений розчин. |
У пробірку з виділеними жирними кислотами додають 3 краплі бромної води та енергійно збовтують - бромна вода знебарвлюється. Отже, до складу жирних кислот, виділених із мила, входять й ненасичені кислоти, які легко приєднують бром у місці розриву подвійного зв’язку, знебарвлюючи при цьому бромну воду:
Дата публикования: 2014-11-19; Прочитано: 2033 | Нарушение авторского права страницы | Мы поможем в написании вашей работы!
