Електронні системи запалювання

У електронних системах запалюваннях контактний переривник замінено на безконтактні

датчики (рис. 15.6). У якості датчиків використовують найчастіше магнітоелектричні датчики та

датчики Холла.

Рисунок 15.6. Схема безконтактної системи запалювання:

1 – свіча; 2 – датчик; 3 – розподільник; 4 – вимикач запалювання; 5 – комутатор; 6 –

котушка; 7 – первинна обмотка; 8 – контакт; 9 – ротор; 10 – вторинна обмотка

Існує декілька поколінь електронних систем. Системами першого покоління є системи з

безконтактним керуванням моментом іскроутворення. До них належать два типи систем.

Першими є системи з некерованим (ненормованим) часом накопичення енергії. Вони

відрізнялися від контактно-транзисторної системи лише наявністю безконтактного датчика. У

системах з керованим (нормованим) часом накопичення енергії вторинна напруга не

залежить від частоти обертання колінчастого вала. Для цього збільшують відносний час

включення котушки за допомогою транзисторного комутатора.

Більш удосконаленими системами є аналогові (другого покоління) і цифрові (третього

покоління). У основі їх роботи лежать обчислювальні пристрої, що працюють за алгоритмом. Ці

системи додатково керують кутом випередження запалювання. Вони були перехідним етапом

для сучасних систем четвертого покоління – мікропроцесорних.

Мікропроцесорні системи запалювання керують роботою за допомогою електроніки Як

правило, вони одночасно керують ще й паливоподачею (Bosch Motronic), а у карбюраторних ДВЗ

– економайзером примусового холостого ходу (11.10). Основним елементом системи є контролер

(мікропроцесор).

15.6. Тенденції розвитку систем запалювання

Усі сучасні ДВЗ обладнуються комплексною електронною системою керування двигуном,

у якій система запалювання є однією з складових частин (рис. 15.7). Використання електроніки

дає наступні переваги:

- полегшується пуск ДВЗ при низьких температурах навіть при розрядженій АКБ (до 6

В);

- забезпечується оптимальна установка кута випередження запалювання, що позитивно

впливає на економічність і екологічність;

- покращується робота ДВЗ на збіднених сумішах;

- забезпечується підвищення вторинної високовольтної напруги;

- виключається повністю механічний переривник;

- зменшується випромінювання електромагнітних перешкод.

Засоби електроніки дозволили здійснити розподіл високовольтних імпульсів по циліндрах

шляхом комутації низьковольтних ланцюгів котушки (або котушок) запалювання. При цьому

можливо використання індивідуальних котушок на кожен циліндр (рис. 15.7, б; 15.8) або однієї

котушки на кожні два циліндри, момент запалювання яких зміщено на 360° по колінчастому

валу (рис. 15.7, в). У першому випадку котушка встановлюється як одне ціле зі свічею

запалювання.

Рисунок 15.7. Структурна схема цифрової системи запалювання (а), а також ключових пристроїв

для котушки запалювання, що обслуговує одну свічу (б) і для двох котушок, що обслуговують

чотири свічі (в):

1 – комплекс датчиків; 2 – пристрій погодження; 3 – аналого-цифровий перетворювач; 4 –

процесор; 5 – формувач імпульсу запалювання; 6 – формувач вибору каналу; 7 – пристрій

пам’яті; 8 – блок обробки даних; 9 – комутатор; 10 – блок силових ключів; 11 – котушки

запалювання

Рисунок 15.8. Індивідуальна котушка запалювання:

1 – плата; 2 – задавальний каскад; 3 – діод; 4 – елемент вторинної обмотки; 5 – провід

вторинної обмотки; 6 – контактна металічна пластина; 7 – стержень високої напруги; 8 – виводи

первинного ланцюга; 9 – провід первинної обмотки; 10 – внутрішній сердечник; 11 – постійний

магніт; 12 – зовнішній сердечник; 13 – пружина; 14 – оболонка ізолятора