Методи та методика сучасного науково-педагогічного дослідження

Поняття “метод” (від грецьк. methodos) застосовувалося в стародавньому світі як синонім до “шлях дослідження, спосіб пізнання”. Сучасна філософія трактує його як форму практичного та теоретичного осмислення дійсності, систему засобів, прийомів, принципів та підходів, застосовуваних конкретною наукою для пізнання свого предмета.

Метод науково-педагогічного дослідження – спосіб дослідження психолого-педагогічних процесів формування особистості, встановлення об’єктивної закономірності виховання і навчання.

Для одержання різнобічних відомостей про розвиток особистості, колективу або іншого об’єкта навчання й виховання добирають оптимальний комплекс методів – методику дослідження.

Методика дослідження – процедура, послідовність здійснюваних пізнавальних і перетворювальних дій, операцій та впливів стосовно предмета, спрямованих на виконання дослідницьких завдань.

Добираючи методику дослідження, важливо дотримуватися відповідних вимог:

- вдаватися до поєднання таких методів, які б забезпечували різнобічні відомості про розвиток особистості, колективу або іншого об’єкта виховання чи навчання;

- застосовувані методи повинні забезпечувати одночасно вивчення діяльності, спілкування та інформованості особистості;

- методи мають відображати динаміку розвитку професійних якостей, компетентності як у віковому плані, так і протягом певного проміжку часу;

- важливо застосовувати такі методи, які дадуть змогу одержати відомості про студента з вичерпних джерел, від найкомпетентніших осіб, які перебувають у постійному спілкуванні, у спільній діяльності, взаємодіють з ним;

- враховувати рівень професійно-педагогічної компетентності дослідника (дослідників).

Сучасна педагогіка вищої школи застосовує різноманітні методи педагогічних досліджень: педагогічне спостереження, бесіда, інтерв’ю, анкетування, соціометричні методи, тести, вивчення продуктів діяльності тощо. Розглянемо більш детально означені методи.