Формули з використанням посилань

У формулах можливо використовувати адреси інших комірок, використовуючи значення, які знаходяться в них.

Наприклад, щоб скласти суму чисел комірок А1, А2 та А3, в комірці В1 можна написати формулу «=А1+А2+А3», і результатом буде саме сума значень усіх трьох комірок. Вказати адресу можна ввівши її власноруч, або зробивши ЛКМ на потрібній комірці вже після того, як почали набирати формулу (після знаку «=» або інших операторів, що йдуть за ним).

5. Відносні та абсолютні адреси.

Якщо не вказано щось інше, то адреса комірки у складі формули розглядається як відносна. Це означає, що при копіюванні формули з однієї комірки в другу адреси, указані в ній, автоматично змінюються на величину відстані між оригіналом та копією. Наприклад, формула, розміщена у комірці C1, містить адресу комірки B3. Якщо скопіювати цю формулу у комірку E4, то наявна в ній адреса B3 автоматично змінюється адресою комірки D6. Дійсно, сама формула була зміщена на два стовпчики вправо і на три рядки вниз. У відповідності з цим змінилась і адреса комірки, яка містилась в ній.

Рисунок 12.1 – Використання відносної адресації

Абсолютна адреса характерна тим, що вона при копіюванні не змінюється. Для вказівки абсолютної адреси застосовується символ «$». У складі адреси комірки абсолютними можуть бути номери рядка і стовпчика як окремо, так і разом. Наприклад, відносні та абсолютні адреси комірки A1 мають вигляд A1 і $A$1 відповідно. А в адресах A$1 і $A1 абсолютним є лише один із компонентів. Вказати даний тип адреси можливо власноруч додавши символ $ до адрес комірок, або ж натиснувши функціональну клавішу F4 при виділеній потрібній комірці.