Методи та інформаційне забезпечення аналізу фінансової стійкості підприємства

Аналіз забезпеченості запасів підприємства сталими джерелами їх формування передбачає дослідження пасиву балансу, а саме співвідношення його складових. Для цього будемо використовувати такі методи економічного аналізу:

1. Деталізація показників – передбачає розкладання узагальнюючого показника на складові частини чи елементи з метою вивчення впливу кожної з них на фінансові результати;

2. Порівняння – зіставлення показників з метою встановлення тенденцій їх зміни. Зокрема, необхідно порівняти фактичний показник фінансової стійкості підприємства з нормативним значенням (теоретично-обгрунтованим значенням) з метою встановлення тенденції.

3. Елементарні прийоми обробки рядів динаміки. Абсолютні відхилення – різниця між значенням наступного і попереднього показника. Вимірюється в одиницях виміру основного показника і вказує на його абсолютну зміну. Необхідно знайти і відносні показники, що дають змогу порівняти фінансову стійкість аналізованого періоду і попередніх періодів.

4. Табличний метод – використовується в економічному аналізі з метою раціонального подання результатів аналізу.

5. Групування – зведення економічних показників в однорідні групи за певними ознаками з метою систематизації матеріалів.

Загальна оцінка фінансової стійкості передбачає визначення [5, с.268 ]:

1. Стійкості капіталу. Дослідження структури пасиву балансу дозволяє встановити одну з можливих причин фінансової стійкості підприємства. Збільшення частки власного капіталу за рахунок будь-якого із джерел сприяє посиленню фінансової стійкості підприємства.

Особлива роль аналізу структури капіталу при оцінці фінансової стійкості зумовлена його функціями: статутний та додатковий капітал підприємства дає змогу організовувати процес виробництва продукції, застосовувати прогресивні технології, висококваліфіковану робочу силу, посилити власні позиції на ринку. Окрім власного капіталу господарська діяльність підприємства підтримується зобов’язаннями. Використання зобов’язань впливає як на ступінь ризику, так і на дохід підприємства.

2. Ресурсної стійкості. Аналіз ресурсної стійкості як складової фінансової стійкості повинен охоплювати такі аспекти: забезпеченість підприємства матеріальними ресурсами, трудовими ресурсами, грошовими коштами, які оптимально необхідні для здійснення діяльності

3. Аналіз організаційно функціональної стійкості (стійкості управління) проводиться з точки зору адекватності організаційної та виробничої структури підприємства обраній стратегії розвитку та ринковій кон’юнктурі.

Фінансова залежність чи співвідношення між власним капіталом підприємства і його зобов’язаннями – ключ до фінансової стабільності і надійності підприємства, з одного боку, і до інтенсивності використання капіталу та рентабельності в цілому – з іншого. Чим інтенсивніше використовує підприємство залучений капітал, тим більше у акціонерів потенційних можливостей отримати прибуток. Одночасно зростає і ризик невиконання всіх зобов’язань, взятих підприємством при залученні цього капіталу [8, с.187].

За системного та комплексного підходу до аналізу підприємство розглядається як складний економічний організм, функціонування якого можна описати за допомогою системи параметрів. Розрізняють абсолютні і відносні показники фінансової стійкості. Хоча аналіз головним чином ґрунтується на відносних показниках, тому що абсолютні показники балансу в умовах інфляції дуже важко привести в порівнянний стан. Основні показники оцінки фінансової стійкості підприємства подано у табл. 1.1.

Таблиця 1.1

Показники оцінки фінансової стійкості підприємства

№	Показник	Умовне позначення	Формула для розрахунку	Джерела інформації	Економіч-ний зміст	Напрями позитивних змін
Абсолютні показники
	Власні оборотні кошти (власний оборотний капітал)	ВОК	Оборотні активи – поточні зобов’язання	Ф. № 1, р. 260 – р. 620	Характеризує ту частину власного капіталу підприємства, яка є джерелом формування оборотних активів підприємства	Збільшення
	Нормальні, або обґрунтовані, джерела формування запасів	Дн	Власні оборотні кошти + короткострокові кредити банків + векселі видані + кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги + поточні зобов’язання за розрахунками з одержаних авансів	Ф. № 1, р. 260 – р. 620 + р. 500 + р. 520 + р. 530 + р. 540	Джерела, які в теоретичному плані розглядаються як джерела формування запасів	Збільшення
Відносні показники
	Коефіцієнт автономії (фінансової незалежності,концентрації власного капіталу)	kа	Власний капітал Джерела майна (майно)	Ф. № 1, р. 380 Ф. № 1, р. 640 (280)	Характеризує незалежність фінансового стану підприємства від зовнішніх джерел фінансування	Збільшення; нормальне значення ≥ 0,5
	Коефіцієнт заборгованості (коефіцієнт концентрації залученого капіталу)	kзк	Довгострокові зобов’язання + поточні зобов’язання + забезпечення наступних виплат і платежів + доходи майбутніх періодів Джерела майна	Ф. № 1, р. 480 + р. 620 + р. 430 + р. 630 Ф. № 1, р. 640	Характеризує частку позикових коштів у загальній сумі джерел фінансування	Зменшення

Продовження табл. 1

		3 3
	Коефіцієнт фінансової залежності	k kфз	Майно (джерела майна) Власний капітал	Ф. № 1, р. 280 (640) Ф. № 1, р. 380	Показує скільки одиниць майна припадає на одиницю власного капіталу	Зменшення; нормальне значення > 1, якщо 1 – не використовуються позикові кошти
	Коефіцієнт довгострокової фінансової незалежності (коефіцієнт фінансової стійкості)	kфс	Власний капітал + довгострокові зобов’язання Джерела майно (майно)	Ф. № 1, р.380 + р. 480 Ф. № 1, р. 640 (280)	Характеризує частку майна сформовану за рахунок власного капіталу і довгострокових зобовязань	Збільшення
	Коефіцієнт співвідношення зобов’язань і власного капіталу (коефіцієнт фінансуванні, коефіцієнт фінансового ризику)	kпв	Довгострокові зобов’язання + поточні зобов’язання + забезпечення наступних виплат і платежів + доходи майбутніх періодів Власний капітал	Ф. № 1, р. 480 + р. 620 + р. 430 + р. 630 Ф. № 1, р. 380	Характеризує обсяг залучених коштів на одну гривню власного капіталу; рівень залежності підприємства від зовнішніх джерел фінансування	Зменшенн; рекомендо-ваний рівень 0,7 – 1; якщо > 1, то виникає небезпека неплатоспроможності
	Коефіцієнт фінансового левериджу	kфл	Довгострокові зобов’язання Власний капітал	Ф. №1,р.480 Ф.№1, р. 380	Використовується в процесі фінансового управління структурою капіталу, при оцінці рівня фінансового ризику. Чим вище його значення тим нижча фінансова стійкість	Зменшення

Продовження табл. 1

				5
	Коефіцієнт фінансової залежності капіталізованих джерел	kзка	Довгострокові зобов’язання Власний капітал +Довгострокові зобов’язання	Ф. №1, р. 480 Ф. №1, р. 380 + Ф. №1, р. 480;	Показує частку довгострокового позикового капіталу, в сумі всіх його довгострокових джерел фінансування.	Зменшення
	Коефіцієнт фінансової незалежності капіталізованих джерел	kнка	Власний капітал Власний капітал +Довгострокові зобов’язання	Ф. №1, р. 380 Ф. №1, р. 380 + Ф. №1, р. 480;	Показує частку власного капіталу, в сумі всіх його довгострокових джерел фінансування	Збільшення, рекомендований рівень не менше 0,6 або 60%
	Коефіцієнт забезпечення власними оборотними коштами	kзкв	Власний капітал – необоротні активи Оборотні активи	Ф. №1, р. 380 - Ф. №1, р. 080 Ф. №1, р. 260	Характеризує наявність у підприємства власних оборотних коштів, необхідних для забезпечення його фінансової стійкості і показує, яка частка оборотних активів фінансується за рахунок власних коштів підприємства	Збільшення, рекомендоване значення не менше за 0,1

Продовження табл. 1

	2	3		5
	Коефіцієнт маневреності власних коштів	kм	Власний капітал – необоротні активи Власний капітал	Ф. №1,р.380 - Ф. №1,р.080 Ф. №1,р.380	Характеризує платоспроможність підприємства підтримувати рівень власних оборотних коштів і поповнювати оборотні кошти за рахунок власних джерел.	Збільшення, оптимальне значення в межах від 0,2 до 0,5
	Коефіцієнт забезпечення за кредитами (коефіцієнт покриття процентів, коефіцієнт забезпечення процентів до сплати)	kзк	Фінансовий результат від звичайної діяльності до оподаткування + Фінансові витрати Фінансові витрати	Ф. №2,р.170 + Ф. №2, р.140 Ф. №2, р.140	Характеризує потенційну спроможність підприємства погасити борг, ступінь захищеності кредиторів від несплати процентних платежів	Збільшення, рекомендований рівень >1, в іншому разі підприємстві не може в повному обсязі розрахуватися зі своїми кредиторами

У залежності від співвідношень обсягу запасів підприємства ї розглянутих вище показників наявності джерел їх формування можна виділити типи поточної фінансової стійкості підприємства: абсолютна короткострокова фінансова стійкість, нормальна короткострокова фінансова стійкість, нестійкий поточний фінансовий стан, критичний поточний фінансовий стан.

1. Абсолютна короткострокова фінансова стійкість характеризується нерівністю:

З<ВОК, (1.1)

де З – обсяг запасів підприємства.

Це співвідношення показує, що запаси підприємства повністю сформовані за рахунок його власних джерел – ВОК, і не залежить від кредиторів.

2. Нормальна короткострокова фінансова стійкість характеризується співвідношенням:

ВОК<З<Дн. (1.2)

Така ситуація характеризує підприємства, які успішно функціонують і для формування запасів використовують нормальні джерела фінансування. При цьому важливо, щоб обсяг короткострокових кредитів банків, що залучаються для формування запасів, не перевищував сумарної вартості запасів, готової продукції й товарів, а власні оборотні кошти перевищували вартість іншої складової запасів – незавершеного виробництва, тобто щоб виконувалися умови:

Зв + Згп + Зт ≥ КК; (1.3)

Знв ≤ ВОК, (1.4)

де Зв – виробничі запаси; Згп – готова продукція; Зт – товари; Знв – незавершене виробництво.

Якщо не виконуються умови виникає тенденція погіршення фінансової стійкості.

3.Нестійкий поточний фінансовий стан характеризується нерівністю:

З>Дн (1.5)

Таке співвідношення властиве підприємствам, яким для формування запасів недостатньо власного капіталу і короткострокових позикових коштів. З цією метою вони змушені залучати обгрунтовані джерела (затримувати виплату заробітну плату, розрахунки з бюджетом).

4. Критичний поточний фінансовий стан характеризується не лише нестачею всіх основних фінансових джерел формування запасів, а й наявністю непогашених в строк короткострокових кредитів банків, простроченої кредиторської заборгованості за товари, роботи, послуги [2, с.323].

Для багатьох підприємств є нестабільний фінансовий стан, запаси таких підприємств значно перевищують джерела їх покриття, усе це вимагає поглибленого аналізу причин погіршення фінансового стану, факторів забезпеченості фінансової стійкості підприємства. В першу чергу важливим є структура джерел капіталу, структура активів підприємства (співвідношення основних і оборотних коштів), а також зрівноваженість активів і пасивів підприємства за функціональною ознакою.

Довідносних показників, які визначають фінансову стійкість, відносять також темп приросту активів (αа) характеризує інтенсивність нарощування майна підприємства і визначається за формулою:

αа = - 1, (1.6)

де Ап, Ак – активи підприємства (підсумок активу балансу) відповідно на початок і кінець звітного періоду.

Зростання цього показника – позитивна тенденція.

Використовуючи відносні показники можна здійснити більш точний аналіз, оскільки є можливість порівнювати їх із загальноприйнятими нормами для оцінювання ступеня ризику; з аналогічними даними інших підприємств, що дає змогу виявити сильні й слабкі сторони підприємства та його можливості; з аналогічними за попередні роки для вивчення тенденцій поліпшення або погіршення фінансового стану підприємства.

Для розрахунку абсолютних, відносних показників фінансової стійкості необхідно використовувати облікову звітну інформацію і планову інформацію, а саме форму № 1 ”Баланс”, форму № 2 ”Звіт про фінансові результати” і форму № 3 ”Звіт про рух грошових коштів”. За планом встановлені межі показників фінансової стійкості, які забезпечать нормальне функціонування підприємства і отримання стабільних результатів діяльності.