Організація і специфіка ремонтних робіт на АЕС

Організація і проведення ремонтних робіт на АЕС має свою специфіку, яка пов’язана з наявністю іонізуючого випромінювання та вимагає розробки та виготовлення спеціальних пристроїв та засобів дезактивації.

Специфічні умови, які мають вплив на ведення ремонту, наступні:

Ø значний об’єм капіталовкладень у будівництво АЕС, який зумовлює низький відсоток витрат на паливо;

Ø ефективна робота ядерного реактора вимагає періодичного перевантаження палива, при цьому доцільно суміщати зупинку реактора на перевантаження з проведенням ремонтних робіт (проведення ремонтних робіт у зимовий період недоцільно);

Ø організація ремонтних робіт повинна враховувати високі вимоги щодо радіаційної безпеки;

Ø рівень випромінювання в деяких частинах обладнання викликає значне збільшення витрат на ремонтні роботи;

Ø періоди підготовки та закінчення робіт по ремонту дуже тривалі.

Організація та проведення ремонтних робіт вимагає наявності обмінного фонду – наявність нових або заздалегідь відремонтованих одиниць обладнання або їх складових частин, які встановлюються замість аналогічних, які потребують ремонту; можливості здійснення заводського ремонту та створення централізованого запасу. Обмінний фонд складається для агрегатної заміни транспортабельних одиниць та вузлів з наступним відновленням їх в умовах спеціалізованого виробництва.

Централізований запас призначений для скорочення простою АЕС при непланових ремонтах, які пов’язані з аварійним відмовленням обладнання. Поставка матеріальних ресурсів здійснюється за рік до початку ремонтних робіт.

Керівництво організацією ремонтних робіт на АЕС покладено на ремонтну службу у складі апарату галузі на чолі із заступником головного інженера з ремонту, яка складає графіки ремонтів основного технологічного обладнання та контролює їх виконання, аналізує ремонтні кампанії, готує річні та перспективні комплексні плани ремонтного обслуговування.

Ремонтне обслуговування проводиться двома способами: власним господарським ремонтним персоналом або персоналом підрядних організацій. Для ремонту обладнання в основному залучаються організації, які здійснювали монтаж.

Під час вирішення питань щодо організації ремонту за основу приймають наступні критерії:

Ø повна вартість ремонту з урахуванням підвищення вартості робіт, які пов’язані з дією випромінювання;

Ø сумарна доза опромінювання персоналу.

В кінцевому рахунку задача організації ремонту на АЕС зводиться до зменшення недовиробки електроенергії під виконання ремонтних робіт із меншим опроміненням персоналу.

Ремонт обладнання на АЕС полягає на спеціальні ремонтні служби (рисунок 1.1).

Рисунок 1.1 – Структурна схема організації ремонтного обслуговування на АЕС

Персонал АЕС несе відповідальність за технічний стан обладнання, споруд та будівель, виконання нормативних строків, періодичності та об’єму ремонтних робіт. Окрім того, до обов’язків персоналу АЕС входить: контроль технічного стану обладнання, будівель та споруд; визначення об’ємів та планування капітальних, середніх та поточних ремонтів, модернізації (реконструкції) обладнання; забезпечення фінансуванням, проектно-кошторисною та іншою документацією; складання заявок та реалізація виділених фондів по матеріальних ресурсах; проведення спільно з підрядними організаціями технічної підготовки ремонту, організації та виробництва ремонтних робіт, приймання з ремонту та оцінки якості.

Атомні електростанції власним персоналом забезпечують:

Ø поточний ремонт та технічне обслуговування всього обладнання;

Ø проведення перевантаження ядерного палива, виконання усіх операцій зі свіжим та відпрацьованим паливом;

Ø ремонт систем управління та захисту реактора, засобів технологічного контролю, автоматики та обчислювальної техніки, засобів зв’язку;

Ø експлуатаційний контроль основного металу та зварних з’єднань обладнання і трубопроводів;

Ø проведення доремонтної дезактивації обладнання та приміщень;

Ø допуск ремонтного персоналу до ремонту обладнання в зоні суворого режиму, контроль за дотриманням правил радіаційної та технічної безпеки та навчанням персоналу;

Ø оперативне керівництво та контроль за ходом ремонтних робіт, які виконуються підрядними організаціями.

Задачі та функції ремонтних підрозділів:

Цех централізованого ремонту (ЦЦР) складається з ланок:

Ø ділянка з ремонту механізмів обертання, трубопроводів, посудин, арматури та ХВО турбінного цеху;

Ø ділянка з ремонту трубопроводів, арматури, механізмів що обертаються та системи водоочищення (СВО) реакторного цеху;

Ø ділянка ремонтно-механічних майстерень;

Ø ділянка зварювання;

Ø ділянка з ремонту та експлуатації транспортно-технологічного устаткування;

Ø ділянка з ремонту та експлуатації азотно-кисневої станції, дизель-генераторної та компресорної станцій, ацетиленової станції та сантехнічних пристроїв.

Цех теплової автоматики та вимірювань (ЦАВ) виконує роботи з:

Ø ремонту первинних та вторинних приладів технічного контролю;

Ø ремонту приладів автоматичного регулювання теплових процесів технічного захисту, технологічної сигналізації та дистанційних приладів;

Ø експлуатації та ремонту ЕОМ;

Ø ремонту трубних з’єднань, запираючої арматури, приладів КВП та А, засобів сигналізації.

Електричний цех має такі підрозділи:

Ø ділянку ремонту електрообладнання турбінного цеху, реакторного цеху, розподільчих пристроїв, насосних, вентиляційного центру.

Для організації ремонтних робіт та визначення видів ремонту, основне технологічне обладнання або його елементи за призначенням в системах експлуатації АЕС поділяють на п’ять категорій:

Ø пошкодження яких зменшує надійність АЕС;

Ø вихід з ладу яких приводить до повного зупинення блоку;

Ø пошкодження яких призводить до зниження потужності блоку;

Ø пошкодження яких пов’язане зі зниженням ККД;

Ø вихід з ладу яких непов’язаний з виробничими втратами.

Обладнання АЕС можна класифікувати за ознаками, які пов’язані з ремонтом та регламентують ремонтопридатність ядерних реакторів:

Ø за конструкційними та експлуатаційними особливостями, які впливають на можливість відновлення працездатності на місці експлуатації – що ремонтується та що не ремонтується;

Ø за ступенем безпеки впливу іонізаційного випромінювання під час ремонту – з високим рівнем іонізаційних випромінювань, з підвищеними рівнем іонізаційних випромінювань, з припустимим рівнем іонізаційних випромінювань;

Ø за доступністю для здійснення ремонту – недоступне, обмежено доступне, доступне;

Ø за доступністю заміни – ті що не демонтуються, ті що важко демонтуються, ті що легко демонтуються.

Під час оцінювання ремонтопридатності обладнання АЕС використовують критерії:

1. Середній час виконання ремонту Т_в (люд.год) – цим показником контролюється вірогідність виконання ремонту у заданий час та встановлюється середня за рік тривалість усіх видів ремонту.

Тривалість ремонтів: капітальний – 1,0; середній – 0,5÷0,6; поточний – 0,15÷0,20.

2. Коефіцієнт готовності К_г (% або год) – цим показником задається період часу, протягом якого, деяке обладнання повинно знаходиться в експлуатаційній готовності.

3. Забезпеченість огляду та діагностування обладнання. Цим показником встановлюються вимоги до конструкції у забезпечені можливості огляду, ревізії та профілактичного ремонту протягом гарантійного строку до «припустимого стану».

КОНТРОЛЬНІ ПИТАННЯ ДО ТЕМИ 1.1:

1 Функції генерального проектувальника та замовника;

2 Функції генеральної підрядної організації та субпідрядника;

3 Склад монтажної ділянки;

4 Призначення і види складів для зберігання обладнання;

5 Етапи будівельно-монтажних робіт;

6 Перелік робіт, які виконуються на стадії суміщених робіт;

7 Умови заводської поставки обладнання;

8 Коефіцієнт блочності;

9 Перелік робіт, які класифікуються як „чисті” роботи;

10 Заходи під час виконання механічних робіт в зоні реактора.

11 Специфічні умови, що впливають на ведення ремонту.

12 Обмінний фонд та централізований запас обладнання.

13 Структура організації ремонтних робіт.

14 Обов’язки персоналу АЕС.

15 Задачі та функції ремонтних підрозділів.

16 Ремонтопридатність та критерії оцінювання ремонтопридатності.