Взаємозв’язок виробництва продукції з функціонуванням систем якості

Виробничий, а особливо технологічні процеси, які є основою виробництва продукції діють у тісному взаємозв’язку з функціонуванням систем якості, котрі є сукупністю організаційної структури, процесів і ресурсів, необхідних для загального управління якістю продукції. Управління забезпеченням якості продукції у виробничих процесах проводиться на підставі таких заходів, як збір і аналіз виробничих даних, причин появи неякісної продукції, реалізації виявлених відхилень, оцінки результатів. Все це базується на принципах забезпечення виготовлення якісної продукції, котрі наведені в міжнародних і вітчизняних стандартах (ISO 9000:2000, ДСТУ ISO 9000:2007, 9001:2009, 9004:2009, 19011:2003 і інших), вимоги яких орієнтовані на споживача, залучення робітників усіх рівнів до випуску якісної продукції, процесний та системний підходи з постійним покращенням всіх процесів і в першу чергу технологічних.

Для виконання поставленої мети у виробничих і технологічних процесах використовуються різні системи управління якістю продукції, що виготовляється. Основні з них це система тотальної якості TQ (Total Quality), загального управління якістю TQM (Total Quality Management), точно у час JIT (Just in Time), комплексна система управління якістю продукції (КСУКП) та інші. TQM повстала в Японії та США і полягає в тому, що необхідно працювати не тільки над якістю продукції, а й над якістю організації роботи на виробництві, особливо роботою персоналу. Необхідне постійне удосконалення трьох складових: якості продукції, якості організації процесів, рівня кваліфікації персоналу, що в сумі дозволяє досягти більш швидкого та ефективного розвитку виробництва. Загальне управління якістю - це систематичний, інтегрований та організований стиль роботи, перевірений часом, який успішно використовується у всьому світі.

Система точно у час JIT є найбільш поширеною у світі. Основна ідея концепції полягає в плануванні виробничого процесу так, що можна організувати рух матеріальних потоків, щоб усі матеріали, деталі, комплектуючі та напівфабрикати надходили в необхідній кількості, в потрібне місце і точно у призначений термін для виробництва, складання чи реалізації готової продукції. При цьому, страхові запаси, які заморожують кошти підприємства, стають непотрібними. JIT є також одним з основних принципів дбайливого виробництва. Компонентами системи JIT є: вирівнювання виробництва, система підтягування, система «Канбан»[1], порядок на робочому місці, виробництво малими партіями, зменшення часу переналагодження, наскрізне планово-попереджувальне обслуговування, наскрізний контроль якості, збалансовані виробничі лінії, використання потоків інформації. Відмічається висока ефективність застосування системи. Усереднені дані, отримані при обстеженні більше 100 підприємств показали, що: запаси незавершеного виробництва скоротилися на 80%, запаси готової продукції знизилися на 33%, обсяг невиробничих запасів замість 5-15 днів скоротилися до 0,16 - 2 днів, тривалість виробничого циклу зменшилася на 40%, виробничі витрати знизилися на 10-20%, значно підвищилася гнучкість виробництва, час реалізації продукції скоротилося в 2 рази, витрати на впровадження JIT окупилися через кілька місяців.

Комплексна система управління якістю продукції (КСУЯП) є сукупністю технічних, організаційних, економічних та соціальних заходів, установлених стандартами, направлених на підвищення якості продукції. Управління якістю продукції здійснюється на усіх стадіях її виготовлення (проектування, виробництво та експлуатація). На стадії проектування визначаються показники якості та методи їх забезпечення, установлюються вид конструкторських випробувань, порядок розробки експлуатаційної документації, обсяг і виробництво установчої партії і порядок здачі нормативно-технічної документації. На стадії виробництва здійснюється її технологічна підготовка та метрологічне забезпечення, забезпечується технологічна дисципліна, здійснюється конструкторський і технологічний нагляд за додержанням вимог нормативно-технологічної документації, виконують вхідний контроль сировини, комплектуючих виробів, здійснюють охорону продукції у відповідності з вимогами.

Як історію можна згадати створену в 1967 році Львівську систему бездефектної праці, метою управління в який було забезпечення бездефектної праці, об’єктом управління - якість праці окремих виконавців і колективів, показником управління - комплексний показник якості окремих виконавців і колективів. В 1972 році була розроблена Львівська комплексна система управління якістю продукції на базі стандартизації (КС УЯП), метою якої було управління виробництвом продукції вищої категорії якості, об’єктом управління - рівень якості продукції, а показниками управління - доля та обсяг продукції вищої категорії якості. Організаційна структура КС УЯП мала спеціальний відділ управління якістю, який здійснював координацію діяльності всіх підрозділів підприємства з управління якістю, проводив аналіз накопичуваної інформації про якість продукції і причини дефектів, розробляв заходи з підвищення якості продукції тощо. На жаль в силу об’єктивних причин, системи не покращали якості продукції, як і усі подібні системи тодішнього СРСР.

Структура механізму управління якістю при виробництві продукції наведена на рис. 1. 10. Така структура досить складна, але згрубша можна виділити три головні системи: підготовки якісного виробництва, саме виробництво продукції та його забезпечення. Витрати на маркетинг повинні бути достатніми для визначення рівня як якості продукції, котра планується до виготовлення, так і перспективності такої розробки. Витрати на забезпечення

якості продукції при її розробці завдання складне та багатопланове, пов’язане з отриманням відповідної конструкції виробу чи структури процесу, послуги. Друга частина витрат стосується доопрацювання показників якості продукції, що вже випускається на виробництві, за результатами її практичного використання. Таке ж складне завдання – це забезпечення закладеної якості при виготовленні продукції, котре полягає у підготовці виробництва (планування, постачання, організація, обладнання з оснащенням, тощо), стабільному та надійному протіканні технологічних процесів виготовлення, виробничому контролі якості. Питання додаткового обладнання, оснащенням появляється при забезпеченні конкретних показників якості продукції як при її виготовленні, так появи експлуатаційних зауважень. Післяпродажне забезпечення якості продукції також багатогранне, починаючи від законодавчого супроводу, економічної та виробничої ситуації і закінчуючи більш прозаїчними питаннями доопрацювання конструкції чи структури процесів, послуг, та збереження якості під час експлуатації. Оптимізація всіх видів витрат безпосередньо залежить від кваліфікації обслуговуючого персоналу, в тому числі керівництва, та його відношення до проблеми якості продукції.

Управління якістю продукції при її виробництві має бути основою управління діяльністю будь-якого підприємства, в зв’язку з чим повинні проявлятися нові підходи, концепції, методи і стиль роботи керівництва. Під час виробничого процесу для управління якістю продукції застосовуються різні методи (рис.1. 11), які використовуються в певних комбінаціях в залежності від поставленої мети. Організаційні методи приміняються для розробки й реалізації обов’язкових директив, наказів, приписів, направлених на підвищення якості роботи відповідних відділів. Вони можуть бути стабілізуючими, розпорядними і дисциплінарними. Економічні методи – це методи фінансового заохочення для стимуляції діяльності персоналу (розподіл прибутків, премії, рейтинги, тощо). Соціально-психологічні методи включають способи виховного плану, психологічного впливу на персонал, мотивації. Технологічні методи – це автоматизація управління якістю продукції, статистичний та графічний контроль якості, гістограми, експертні оцінки, тощо.