Аналіз документів як метод соціологічного дослідження

Документ - це засіб закріплення різним способом на спеціальному матеріалі інформації щодо фактів, подій, явищ об'єктивної дійсності й розумової діяльності людини,

Інформацію фіксують за допомогою літер, цифр, стенографічних та інших знаків, малюнків, фотографій, звукозаписів тощо.

Документи містять інформацію, яка характеризує соціальні процеси на різних рівнях дослідження: соцієтальному, інституціональному, груповому, особистісному, індивідуальному. При використанні документальних джерел слід враховувати досвід і традиції у цій галузі суміжних гуманітарних наук. При використанні документів слід дотримуватися критичного підходу, що допоможе правильно оцінити їх об'єктивність.

Документи класифікують за різними ознаками. Залежно від технічних засобів фіксації інформації їх поділяють на письмові (всі види друкованої та рукописної продукції), іконографічні (відео-, кіно, фотодокументи, картини, гравюри тощо), фонетичні (радіо- та магнітофонні записи, грамплатівки). Активно розвиваються нові носії документальної інформації: мікрофільми, диски для ЕОМ, лазерні диски.

Залежно від авторства розрізняють офіційні документи і документи особистого походження. Офіційними вважають документи, створені юридичними або офіційними (посадовими) особами, оформлені або засвідчені належним чином. Документи особистого походження створені окремими особами і їх не вважають офіційними.

дослідження передбачає формування вибірки, яка б відображала всі характеристики сукупності, елементом якої вона є.

Виділяють генеральну та вибіркову сукупність. Генеральна сукупність - це об'єкт дослідження, на який розповсюджуються висновки соціологічного аналізу. Це множина об'єктів, які мають спільну характеристику, що вказує на їх належність до даної системи і вивчається в межах соціологічного дослідження і територіально-часових меж.

Вибіркова сукупність- це певне число елементів генеральної сукупності, відібране за суворо заданим правилом. Елементи вибіркової сукупності, які підлягають вивченню, називаються одиницями аналізу.

Вибіркова сукупність відбирається за спеціальними правилами так, щоб її характеристики відображали властивості всієї генеральної сукупності. Таким чином, досліджується частина генеральної сукупності, але так, що є можливість отримати певне уявлення про всю сукупність в цілому. Це дає економію часу, людських ресурсів і матеріальних витрат.

Репрезентативність - це властивість вибіркової сукупності відтворювати характеристики генеральної сукупності. Є три критерії репрезентативності:

1 - статистичний, який передбачає відображення у вибірці із
наперед заданою похибкою контрольованих дослідником параметрів
генеральної сукупності;

2 - ресурсно-економічний, який включає оцінку кадрового
забезпечення, вартості досліджень, затрат часу, методів обробки
інформації. Тому проект вибірки повинен забезпечувати задану точність
при заданих (чи мінімальних) затратах і ресурсах;

3 - аналітичний критерій, який полягає у обмеженнях, які
накладаються на проектований об'єм вибірки і детальність розробки
даних змістом завдань наступного аналізу. Об'єм вибірки повинен бути
таким, щоб у дослідника була можливість сформулювати надійні
висновки про статистичну залежність змінних, про взаємодію окремих
категорій респондентів тощо.