Приклад. Аналіз об'єкту проектування: Проектованим об’єктом є вітрова електростанція, розташована у селі Стар’ява Старосамбірського району Львівської області

Аналіз об'єкту проектування: Проектованим об’єктом є вітрова електростанція, розташована у селі Стар’ява Старосамбірського району Львівської області. В даному районі є ймовірність виникнення таких метеорологічних і гідрометеорологічно-небезпечних явищ, як буревії, урагани, шквали, пилові бурі, смерчі. Максимальний швидкісний напір вітру, нормований, становить 35 м/c.

Оцінка обстановки:

1. Тиск рухомого потоку повітря на перешкоду визначають за формулою Ейлера (3.43):

Р_р = = 78,05 кг/м²

2. Швидкісний напір вітру на плоску перешкоду згідно формули 3.44:

Ршв = 1531,25 кг/м²

3. Розрахункове навантаження дії буревію визначають за формулою 3.42:

Р 78,05+1531,25=1609,3 кг/м²

4. Сума тиску рухомого повітря при швидкості вітру 35 м/с = 16 кПа.

Ступінь і характеристика руйнувань ОГД:

Об’єкт	Значення надлишкового тиску, кПа	Ступінь і характеристика руйнувань
Лінії електропередачі, 10 кВ		не постраждали
Кабельні підземні лінії електропередачі	-	не постраждали

Оскільки значення надлишкового тиску не призводить до руйнувань, то додаткові заходи по підвищенні стійкості не потрібні.

Заходи із запобігання надзвичайної ситуації:

- розподіл схеми електромереж на незалежно працюючі частини, та підключення підприємства до кількох енергоджерел;

- заміна повітряних мереж на підземні кабельні лінії з встановленням автоматичних роз'єднувачів для відключення пошкоджених ділянок;

- створення резерву автономних джерел живлення для особливо важливих підприємств.

Заходи із захисту працівників:

­ закріпити недостатньо міцні конструкції та крани;

­ у будинках закрити двері, горища, слухові вікна, вентиляційні отвори;

­ великі вікна та вітрини обшити дошками;

­ скло заклеїти смужками паперу або тканини, а при можливості, вийняти;

­ з дахів, балконів і лоджій забрати предмети, які при падінні можуть нанести людям травми;

­ зовнішні будівельні, вантажно-розвантажувальні роботи припиняються, вживаються заходи щодо безаварійного функціонування об`єктів;

­ рекомендується забезпечити аварійне освітлення: електричні ліхтарі, гасові лампи, свічки;

­ доцільно створити запаси води на 2-3 доби, підготувати продукти харчування і медикаменти, особливо перев'язочні матеріали;

­ при знаходженні в приміщенні слід відійти від вікон;

­ люди укриваються у сховищах ЦЗ, підвалах або внутрішніх приміщеннях перших поверхів цегельних будівель;

­ заборонено знаходитися на шляхопроводах, наближатися до місць зберігання легкозаймистих або сильнодіючих отруйних речовин;

­ на об’єктах і в установах всі роботи припиняються, виробниче і технологічне устаткування (обладнання) зупиняється, вживаються заходи щодо вимкнення струму, зниження тиску повітря, кисню, пару, води, газу та інше.

Зміст та обсяги РНР:

­ відновлення окремих пошкоджених ділянок наземних ліній електропередач здійснюється шляхом з'єднання дротів або прокладкою нових із заміною пошкоджених ізоляторів.

Варіант 8. Інженерна оцінка за даними розвідки

(визначення необхідної кількості рятувальників і техніки)

Основне завдання оцінки інженерної обстановки за даними розвідки - виявлення умов, видів і обсягів робіт для порятунку і евакуації людей, які опинилися в зоні лиха, а також запобігання дії вторинних факторів НС (вибухів, пожеж, загазування, затоплення) на території проведення рятувальних робіт. Люди в зоні ураження можуть опини­тися під завалами, у частково зруйнованих будівлях, в завалених захисних спорудах, в осередку пожеж. Тому інженерні роботи повинні проводитися разом з протипожежними і медичними заходами, безперервно в будь-якій обстановці, до повного їх завершення, а при наявності завалених сховищ з порушеною системою венти­ляції - в термін не більше 4-5 годин з моменту завалу.

Для проведення оцінки інженерної обстановки методом розвідки необхідно:

1. Оцінити умови входження до осередку ураження.

2. Оцінити руйнування, умови, види і обсяги інженерних робіт у осередку.

3. Оцінити руйнування і обсяги робіт з локалізації аварій на комунально-енергетичних мережах.

4. Оцінити необхідні заходи по запобіганню вибухів, пожеж, затоплень та інших наслідків у ході робіт.

1. Обсяги і терміни проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт залежать від ступеню руйнування будинків, споруд, а також інших об’єктів. При визначенні ступеня руйнування враховується кілька чинників, зокрема, характер руйнування, збитки та можливість подальшого використання конкретного будинку чи споруди. На основі даних розвідки визначається ступінь ураження об’єкта

C_у=S_р/S, (3.45)

де: S_р - площа зони руйнувань;

S- площа об’єкта.

Від загальної площі осередку ураження, обмеженої надлишковим тиском 10 кПа, площа зони повних, сильних та середніх руйнувань визначається за табл. 3.22.

2. Кількість рятувальників розраховується за формулою:

(3.46)

де: Q_чі- трудові затрати в люд.-год на проведення і-ї роботи;

t- час роботи змін, звичайно 24 год.;

n- число змін, звичайно 3.

Таблиця 3.22

Ступінь руйнування об’єктів господарської діяльності залежно

від ступеня ураження населеного пункту

Ступінь руйнування об’єктів С, %	Ступінь ураження населеного пункту, Су
0,1	0,2	0,3	0,4	0,5	0,6	0,7	0,8	0,9	1,0
Повні і сильні
Середні

3. Рятувальні підрозділи бувають спеціального і загального призначення. Звичайно до спеціальних входять підрозділи медичного захисту (50%), пожежно-аварійні рятувальні служби (25%), підрозділи протихімічного захисту (10%), охорони громадсь­кого порядку (10%), аварійно-відновлювальні формування (5%). Необхідна кількість техніки визначається за формулою:

(3.47)

де: Q_тi- трудові затрати машин на проведення і-ї роботи, маш.-год;

t - час роботи машин, звичайно 20 год., 4 год. на зміну екіпажу і дозаправлення паливом.

4. Розрахунок необхідної кількості рятувальників і техніки здійснюється з використанням табл. 3.23, 3.24.