Основні характеристики ПЛ. Види опор ПЛ до 10кВ

Повітряною лінією електропередач називається пристрій для передачі електричної енергії по проводам, прокладеним на відкритому повітрі по опорам, а також стійкам або кронштейнам, які встановлюються на мостах, естакадах та інших інженерних спорудах і закріплених на них за допомогою ізоляторів і арматури.

Електричні мережі, розташовані на відкритих територіях зовні споруд, часто виконують повітряними лініями.

Основні характеристики ПЛ:

Трасою лінії називається полоса місцевості, по який проходить ПЛ.

Довжиною прольоту ПЛ L на місцевості називається горизонтальна відстань між центрами двох суміжних опор.

Анкерною ділянкою називають суму довжин прольотів між опорами анкерного типа (рис.1.4.1).

Стрілою провисання проводив f при однаковій висоті точок підвішування називають вертикальну відстань між лінією, що з’єднує точки підвішування проводу, і нижньою точкою проводу.

Габарит лінії H – це найменша відстань по вертикали при найбільшому провисанні проводив до рівню землі або до споруд, яки вона перетинає.

Кутом повороту траси лінії називають кут між направленнями лінії в суміжних прольотах.

Тяжінням проводу називається зусилля, що направлене по осі проводу.

Механічна напруга проводу – це тяжіння, яке приходиться на площину поперечного перерізу проводу.

Рис.1.4.1. Основні характеристики лінії в прольоті.

Види опор ПЛ:

Проміжкові опори встановлюють на прямих ділянках траси ПЛ. Ці опори в нормаль- них режимах роботи не повинні сприймати зусиль, направлених вздовж ПЛ.

Кутові опори встановлюють в місцях зміни напрямку траси ПЛ. Ці опори при нормальних режимах роботи повинні сприймати складову тяжіння проводив суміжних прольотів.

Анкерні опори встановлюють на перетинаннях з різними спорудами, та в місцях зміни кількості, марок і перерізу проводив. Ці опори повинні сприймати в нормальних режимах роботи зусилля від різниці тяжіння проводив, що направлені здовж ПЛ. Анкерні опори повинні мати жорстку конструкцію.

Кінцеві опори встановлюють на початку і кінці ПЛ, а також в місцях, що обмежують кабельні вставки. Вони являються опорами анкерного типу і повинні сприймати в нормальних режимах роботи ПЛ одностороннє тяжіння проводив.

Відгалужувальні опори встановлюють в місцях відгалужень від ПЛ.

Перехресні опори встановлюють в місцях перетинання ПЛ двох напрямків.

Проміжний проліт – це відстань по горизонталі між двома суміжними проміжними опорами. Як правило, ці прольоти на ПЛ до 1 кВ коливаються в межах 30 – 50 м, а на ПЛ вище 1 кВ – 100 – 250 м і більше.

Повітряні лінії мають наступні конструктивні елементи: проводи, опори, ізолятори, арматуру для кріплення проводив на ізоляторах і ізоляторів на опорах.

Повітряні лінії бувають на одне і на два кола. Під одним колом розуміють три проводи одної трьохфазної лінії або два проводи одної однофазної лінії. Для ПЛ напру -гою до 10 кВ використовують алюмінієві, сталеалюмінієві і стальні проводи.

Опори для ПЛ напругою до 10 кВ виготовляють з дерева і залізобетону.

При виготовленні деталей дерев’яних опор використовують лісоматеріали хвойних порід. Для захисту деревини опор від загнивання її оброблюють антисептиками.

Основні типи опор, що використовуються на ПЛ, приведені на рис.1.4.2 і 1.4.3.

Рис.1.4.2. Дерев’яні опори ПЛ: а – проміжні, б – кутові анкерні.

Залізобетонні опори виготовляють вібраційними або центрифугованими. Вібраційні опори можуть бути круглої, прямокутної або двотаврової форми. Стальна арматура залізобетонних опор може бути ненапруженою, напруженою і частково напруженою.

Проміжні опори виконують одностійковими з горизонтальним розташуванням проводив, закріплених на штирьових ізоляторах ШС-10.

Анкерні, кутові, кінцеві, відгалужувальні опори конструюють зі стійок проміжних опор. Деталі кріплення і відтяжки використовують металеві. Опори розраховані на підвішування проводив марок A25 – A70, AC16 – AC50 і ПС25. Висота штиря прийнята збільшеною до 175 мм. Штирі заземлюють приваркою до випусків арматури з залізо - бетонної траверси.

Рис1.4.3. Залізобетонні опори ПЛ 6 – 10 кВ: а – проміжна П-10, б – анкерна А-10, в – кінцева КА-10, г – кутова для кута 90°.

На ПЛ до 1 кВ використовують одно- і багатодротові проводи. Використання розплетених проводив не допускається. Повітряні лінії вище 1 кВ виконують по умовам механічної міцності, як правило, багатодротовими проводами.

На ПЛ до 1 кВ по умовам механічної міцності переріз проводив повинен бути не менше: алюмінієвих –16 мм²; сталеалюмінієвих і біметалевих – 10 мм²; стальних багатодротових – 25 мм²; для стальних однодротових діаметр повинен бути не менше 4 мм.

Для відгалужень від ПЛ до 1 кВ до вводу в будівлю можна використовувати алюмінієві проводи і з його сплавів при прольотах до 25 м перерізом не менше 16 мм²; стальні і біме- талеві при прольотах до 10 м – діаметром не менше 3 мм.

На ПЛ до 10 кВ широко використовують штирьові ізолятори (рис.1.4.4). Ізолятори доставляють на монтаж в дерев’яних ящиках. Відбракування ізоляторів виконують візуально перед відправкою їх на трасу. Підприємство-виробник супроводжує кожну партію ізоляторів документом, що засвідчує їх якість.

Рис.1.4.4. Штирьові ізолятори: а – ТФ, б – ШС-6, ШС-10, в – ШФ-10в, г – ШФ-10г.