Будова і принцип роботи технічних терезів

В даній лабораторній роботі для вимірювання лінійних розмірів взірця з метою обчислення його об’єму, використовується штангенциркуль або мікрометр (див. лаб. №1). Для вимірювання маси взірця використовуються технічні терези. Основною робочою частиною технічних терезів (рис. 2.1) є стальне рівноплече коромисло 1, на кінці якого за допомогою двох серг 2 і стремен підвішено шальки терезів 3. По середині коромисла закріплена довга стрілка 6. Коромисло має три тригранні призми: центральною призмою воно спирається на подушку в штоці аретира, який міститься всередині колонки 7, встановленої на станині 4; 5 – рукоятка аретира. Аретир – пристрій, який зупиняє коливання терезів, а також вивільняє призми від навантаження, щоб запобігти пошкодженням відповідальних частин під час транспортування і тоді, коли на терезах не виконують зважування. Щоб привести терези в робочий стан, рукояткою 5 відкривають аретир.

Рисунок 2. 1 – Будова технічних терезів

Терези – точний вимірювальний прилад. Вони потребують особливо суворого дотримання правил експлуатації.

Перед початком зважування терези встановлюють за виском і перевіряють правильність їхньої роботи (однаковість відхилення вправо і вліво стрілки вільних, не навантажених терезів). Якщо вони працюють неправильно, вдаються до корекції [5].

Зважуваний предмет для зручності вміщують на ліву шальку терезів, а різноважки на праву. Гарячі, сильно охолод-жені і мокрі предмети зважувати не рекомендується.

Класти різноважки на шальки терезів і знімати їх потріб-но пінцетом під час закритого аретиру. Спочатку кладуть велику гирку, яка вважається найбільш близької до маси зважуваного предмета, потім послідовно замінюючи або додаючи менші гирки, досягають рівноваги терезів. Аретир повертають рівномірно і повільно.

Кожні терези розраховані на певне, гранично допустиме навантаження, яке зазначається на терезах.

У практиці точного зважування - важливим компонентом є різноважки. Різноважки – це тіла певної маси і встановленої форми, які призначені для зважування (вимірювання невідомої маси) на терезах. Різноважки поділяються на еталонні, зразкові і робочі. За еталон маси взято платино-іридієвий прототип кілограма № 12. Зразкові різноважки призначені для перевірених робіт, а робочі – для практичних зважувань.

Щоб різноважки менше зазнавали корозії, їхня поверхня повинна бути мінімальною (в ідеальному випадку формою гирі має бути сфера). Проте з технологічного характеру зразковим і робочим різноважкам масою від 1 г до 2 кг надано форми циліндра з головкою. Для забезпечення стабільності маси гир їх виготовляють з корозійно-стійких і немагнітних матеріалів [5].